Юрий Кравченко заступил на должность директора Харьковского территориального управления НАБУ летом минувшего года - со старта создания теруправления. В его юрисдикции находятся 7 областей востока и центра Украины, в том числе и Донецкая область. С июля 2017-го он побывал во многих местах региона, однако до сих пор ни разу не приезжал в Мариуполь.
Сегодня он встречался с мариупольскими журналистами, представителями гражданского сектора и бизнеса. Его задача – разъяснять миссию и задачи НАБУ, выстраивать коммуникации с людьми.
Нам удалось поговорить с Юрием Кравченко до начала встречи.
«На каком языке будем общаться?» - спросили мы.
«Звісно, українською. Я ж держслужбовець і повинен розмовляти українською мовою. Я не порушую закони», - сказал, как отрезал.
Фото з Інтернету
- За останній рік ви мали нагоду спілкуватися с людьми в різних регіонах України. Скажіть, чи однакове ставлення до корупції там і тут?
- Цікаве питання. Ні, думаю, не однакове. Дійсно. Я був і у Слов’янську, і у Краматорську, і у Сєвєродонецьку, а в Маріуполі вперше. Хоча ще рік тому планував. Тобто я відвідав усі 7 областей, які є у нашій юрисдикції – це Сумська, Полтавська, Харківська, Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Запорізька області і зона проведення операції об’єднаних сил. Спілкуючись с громадськістю, можу сказати, що та толерантність, яка притаманна центральним регіонам України, наприклад Полтавщині , Дніпропетровщині, вона не притаманні на сході. Тут люди більш радикалізовані, більш різко ставляться до корупційних проявів. Можливо, на це впливає війна.
- Чи таке ставлення віддзеркалюється на кількості заяв, які надходять у НАБУ з наших регіонів?
- Кожне шосте повідомлення про корупційне правопорушення, зареєстроване в НАБУ з початку року, - саме з Донецької області.
Але близько 80% звернень від громадян, які надходять до НАБУ, не стосуються нашої компетенції. Тому я і намагаюсь більше відвідувати регіони. І пояснювати.
Законодавець чітко виділив 13 кримінальних статей КК України, за якими НАБУ може порушувати кримінальні справи, і визначив суб’єктивний склад. Ми займаємося тільки ТОП-корупціонерами. Або корупцією чиновників нижчої ланки, якщо збиток, нанесений ними державі, перевищує 30 тис.доларів. Це наша підслідність. Все інше – справи Державного бюро розслідувань. Сподіваємось, воно почне роботу нарешті.
Що стосується нашої роботи, то ми маємо певні проблеми.
Законодавець обмежив нашу загальну чисельність. За законом, загальний склад співробітників НАБУ - 700 осіб, із них в Харківському теруправлінні – лише семеро. Я, заступник і 5 спеціалістів. Це на 7 областей! І це не детективи. Детективи працюють у Києві, у головному підрозділі. А на базі харківського управління працює їх відділ. Тобто я як директор теруправління є адміністратором для детективів. Створюю умови, щоб їм було зручно працювати.
Зараз штат детективів укомплектований на 70%. Завершується відбір. Сподіваюсь, на початку наступного року відділ, який базується в Харкові, буде повністю укомплектований. Бо дуже великий підрозділ, дуже великий регіон і дуже великий промисловий комплекс тут розташований. На сьогодні наша обмежена штатна чисельність впливає на інтенсивність роботу НАБУ в регіоні.
Для прикладу, наш аналог у Польщі має вдвічі більший склад - 1300 працівників.
- Ми в Маріуполі нещодавно проводили опитування серед городян, питалися, яку корупцію вони могли б пробачити, а яку ні. І яке покарання вони вважають за доцільне за корупційні злочини. Відповіді нас вразили. Маріупольці дуже радикальні щодо Топ-корупції. Вони вимагали довічних ув’язнень, розстрілів, відрубування рук… Думаємо, це тому, що люди усвідомлюють масштаби проблеми, але не бачать жодного результату…
- Я їх розумію. Ось тільки зараз НАБУ розслідує понад 700 кримінальних проваджень.
Із останніх – справа щодо закупівлі сталі для виготовлення бронетранспортерів для нашої армії. Посадовці Міністерства оборони закупили сталь у Російській Федерації. Наразі наші детективи отримали тимчасовий доступ до документів Метінвесту, і з’ясували, що, наприклад, маріупольська «Азовсталь» виробляє таку ж сталь, але дешевше. І таких прикладів, нажаль, багато.
Ми вже завершили розслідування чотирьох справ по Донецькі області. Всі ці справи стосуються хабарів у судах. Одна із справ до речі розглядається в Маріуполі. Жовтневий районний суд розглядає справу стосовно двох посадовців прокуратури. Вони виконували посередницькі функції між фіскальною службою та приватним підприємством. Фіскали арештували майна у фірми на 5 мільйонів російських рублів. За те, щоб зняти арешт, посадовці з прокуратури запросили 10 тисяч доларів.
Ми дуже прискіпливі до роботи судів, бо від їх справедливих рішень дуже багато залежить, у той же час то є структура, яка користується найменшим рівнем довіри серед населення.
166 справ передало НАБУ на розгляд у суди, але до тепер маємо лише 33 судових рішення. І тільки 2 – з реальним покаранням (вирок 3 роки за хабар, до речі, був винесений в Донецькій області).
І цей дуже низький показник засвідчує, що проблеми в нашій роботі є. Компетенція Національного бюро завершується в момент складання обвинувального акту. Потім за справу береться спеціалізована антикорупційна прокуратура. А ми вже не маємо права втручатися у справу.
Рада громадського контролю веде реєстр всіх справ, які розслідували в НАБУ і які зараз розглядаються у судах. І аналіз розгляду цих справ нас не тішить. Біля 40% справ тривали у судах від 10 до 30 хвилин!
Є справи, які не призначаються до розгляду досить тривалий час. Наприклад, справа тернопільських прокурорів, яка вже два роки не може бути призначена.
Існує декілька причин такого стану справ. По-перше, неможливість сформувати колегії в деяких судах загальної юрисдикції. Колегія – це склад з 3 суддів, кожний з яких повинен мати досвід роботи не менше ніж 5 років. Не всі суди в Україні мають таких фахівців. Принцип розподілу справ між судами не враховує цю обставину. І в результаті ми маємо ситуацію, коли на початку розгляду справи один з трьох суддів встає і каже: вибачте, але я не можу брати участь у справі, бо не маю необхідного досвіду.