За статистикою, в європейських країнах ЛГБТ-спільнота нараховує 2-7% від кількості жителів. Люди з гомосексуальною орієнтацією присутні у всіх сферах життя суспільства. У тому числі й на війні. Щоб легше було відстоювати свої права та задля підтримки одне одного, у 2018 році в Україні було створене об'єднання "Військові ЛГБТ".
13 лютого у маріупольській арт-платформі "ТЮ!" відбулася презентація ветеранського об'єднання "Військові ЛГБТ", де декілька його представників поділилися своїми історіями.
Початком утворення об'єднання стала мистецька виставка Антона Шебетка "Ми були тут". На ній 9 учасників та учасниць бойових дій, які належать до ЛГБТ-спільноти, знялися на фото із закритими обличчями та розповіли свої історії, послухати які відвідувачі могли через навушники. Під час виставки військовий Віктор Пилипенко зробив публічний камінг-аут (процес добровільного й усвідомленого визнання людиною своєї сексуальної орієнтації чи гендерної приналежності), тобто зізнався, що є геєм.
Після вчинку Віктора Пилипенка, одні за одним геї, лесбійки, бісексуали та трансгендерні люди, які брали чи беруть участь у війні, почали відкриватися. У 2019 році об'єднання "Військові ЛГБТ" вийшли окремою колоною на Марш Рівності в Києві, кількістю понад 30 чоловік.
У Маріуполь на запрошення арт-платформи "ТЮ!" приїхали представники об'єднання: ветеранка Віка Дідух, доброволиця Настя Конфедерат та ветеран Віктор Пилипенко. Вони розповіли про свої долі та презентували фільм "Другий фронт" – про абсолютно різні історії чотирьох ЛГБТ-військових.
Першим говорив Віктор Пилипенко – доброволець батальйону "Донбас" Національної гвардії України у 2014, 2015 та 2016 роках. Півроку брав участь у боях за Широкіно у 2015 році. Він став першим військовим, який зробив повний камінг-аут та розповів свою історію, що було широко висвітлено в українських та закордонних медіа. Віктор створив Facebook-групу для ЛГБТ-військових, куди почали долучатися гомосексуальні та гетеросексуальні люди, які їх підтримують.
Віктор брав участь у Революції Гідності в рядах самооборони, 40 сотня. Після Майдану став добровольцем – гранатометником та стрільцем-санітаром. Боявся осуду побратимів, тому повідомив, що він гей вже після того як повернувся до цивільного життя.
Але також Віктор зазначає, що подекуди в армії ще відбуваються цькування гомосексуальних людей. Так само, як і в цивільному житті.
На зустріч також приїхала Вікторія Дідух – трансгендерна дівчина-ветеранка. Брала участь у боях за Авдіївку, де отримала поранення, має державні нагороди. Більше 6 років військового стажу в ЗСУ. Вікторія нещодавно розпочала трансгендерний перехід (від чоловіка до жінки) та публічно заявила про це у соцмережах.
Вікторія говорить, що трансгендерні люди також проливають кров за мир у нашій країні:
Останнім запрошеним спікером стала Анастасія Конфедерат – ветеранка-доброволиця аеророзвідки, а також картографка. Після того, як вона закінчила школу аеророзвідки – стала оператором БПЛА та відправилась на фронт виконувати бойові завдання, де пробула з січня по серпень 2015 року. Наразі Анастасія очолює групу взаємодопомоги "Рівний-Рівному" та тренує ветеранів та ветеранок у спортзалі.
Віктор, Вікторія та Настя говорять, що наважитися розповісти публічно про свою орієнтацію чи ідентичність було складніше, ніж піти на війну. Зараз об'єднання "Військові ЛГБТ" нараховує близько 110 чоловік. Ці люди є не просто поміж нас, вони захищають нашу країну від російської армії та її найманців.