Городской голова Мариуполя Вадим Бойченко дал большое интервью изданию «Левый берег». Рассказал об успехах своей команды и 25-ти чудесах Мариуполя, которые придумал и которые планомерно воплощает в жизнь.
Мы предлагаем вашему вниманию основные выдержки из этого интервью.
«Я дуже поважаю цю людину (Ріната Ахметова, – LB.ua). Можу чітко сказати, що він зробив свій вибір у 2014 році. Коли треба було відновлювати мікрорайон Східний, він виділив на це кошти. Вважаю, що це правильна та чітка позиція людини, у якої в серці Україна.
Рінат Ахметов зробив екологічний проєкт – реконструкцію аглофабрики на заводі Ілліча. Це зніме проблему екології в місті. Це найбільша аглофабрика у Європі. Вартість реконструкції - 200 мільйонів доларів».
Журналист «Левого берега» задал вопрос, Мариуполь – это Донбасс или Приазовье? На это Вадим Бойченко ответил так:
«Маріуполь – це українське місто в Донецькій області. Я вважаю, що Маріуполь показав себе у 2014 році. Люди, які тут живуть, зробили свій вибір. Для них, як і для мене, Маріуполь – це Україна».
"Хотілося б, щоб наше суспільство було політично грамотним. Депутати розуміють, що не всі розбираються в політичних нюансах, і нав’язують свою політичну неправду. Треба розділяти: якщо ми говоримо про місцеву партію і місцеві вибори – то це про дороги, парки, розвиток транспорту в місті, вирішення місцевих проблем. Національні політики – вони про пенсії, соціальні гарантії, розвиток медицини.
На цих виборах ми займались не агітацією, а політичною грамотністю населення. Щоб вони орієнтувалися. От політичні обіцянки партії ОПЗЖ. Вони обіцяли підняти пенсії. Як депутати в міській раді можуть підняти пенсії? Я постійно в них питаю на сесії, коли вони піднімуть пенсії. Вони не відповідають.
Вони також обіцяли запустити цілий завод новий, і досі його немає. ОПЗЖ займається політичними лозунгами, популізмом і маніпуляцією".
По словам Вадима Бойченко, именно реформа децентрализации дала возможность ему и его локальной партии победить на выборах.
«От кажуть, що Азаров був успішним менеджером. Забрав 15% ПДФО у міст і став успішним менеджером. Я теж можу бути таким менеджером. У Маріуполя було 75% ПДФО, Азаров забрав 15% – і стало 60%. Ці 15% – мільярд гривень. Потім Петро Олексійович розповідав, що дали гроші, але дали не гроші, а повноваження. Дали можливість цими грошима користуватись. Вони були на рахунках у казначействі, але взяти їх було неможливо.
Треба було спілкуватися з вищим керівництвом, щоб ці гроші розблокували. А зараз ми маємо прямий доступ, ні з ким не треба спілкуватись, домовлятись. Ти береш ці гроші та використовуєш так, як вважає громада…
Коли децентралізація дала можливості, ми поставили собі три завдання. Розробили план розвитку території. Розробили стратегію - стати найвідвертішим містом в Україні. У 2020 році ми цього досягли. (Маріуполь отримав перше місце в рейтингу прозорості та підзвітності 2020, – LB.ua). До цього ми йшли чотири роки. У 2015 ми були на останньому місці. І третє – це ефективне використання бюджету. У шість разів збільшився бюджет. Але тут нічого дивного, відбулася девальвація гривні, потім пройшла індексація зарплат, і бюджет почав наповнюватися. А бюджет розвитку став більшим у 38 разів. Ми поділили: 60% доходів ідуть на операційні витрати (зарплати та комунальні послуги – LB.ua) і 40% – чисті інвестиції. Загальний бюджет - 3,8 мільярда гривень, бюджет розвитку – 1,4 мільярда гривень. Є міста, які заробляють більше, але бюджет розвитку в них менший або його зовсім немає. Ось за цією формулою можна міряти мерів, менеджери вони чи популісти».
"Ми будуємо туристичний трикутник, який приведе нас до моря. Нам треба зробити все швидко, щоб це бачили люди, особливо ті, що їдуть до нас з окупованих територій.
У нас є бренд міста Маріуполь. Це, по-перше, промислове місто. Завжди сприймався як сірий Жданов (радянська назва Маріуполя, – LB.ua). Ми взяли курс на переродження. Новий герб виглядає так. З вушка, як перевернутого стакана, витікає гаряча сталь, яка утворює сталеву конструкцію і дає образ якоря. Якір – це символ моря та шлях переродження з індустріального у постіндустріальний стан. Тому все повинно розвиватися до моря. Тому зараз ми з центру міста підемо змінювати все у Приморський район.
Лівим крилом з Центру ми підемо до моря, реконструюючи бульвар Хмельницького, алею Якір, нове колесо огляду, замайорить наша Ейфелева вежа, зробимо аквапарк. А правим крилом через міський сад, вулицю Архітектора Нільсена підемо до моря. Таким чином об'єднаємо Центральний і Приморський райони.
Ремонтувати набережну нам допомагають наші французькі партнери. Ми виграли конкурс, отримали від уряду Франції 300 тисяч євро, вони пишуть нам міжнародний конкурс, і в нас буде концепція розвитку набережної. Наступного року проєктуємо та розвиваємо. Берегова лінія отримає нове обличчя. Піщану зону почнемо розвивати наступного року".
«У середині 2024 року ми хочемо натиснути на кнопку на заводі з очищення води. І можна буде в Маріуполі пити воду з крана. Вода в Маріуполі буде, як у Парижі».
«Ця проблема була актуальна у 2015 році. У нас 70% дітей, які закінчили школу, виїжджали. Зараз ситуація трішки вирівнялась. Виїздить 30%, але це теж дуже багато. Щоб їх залишити тут, треба створити для них можливості. Це створення університетської бази.
Ми хочемо побудувати разом з Туреччиною новий медичний університет. Там буде і клініка, і наукова база та нові можливості. Ми хочемо, щоб не виїздили від нас, а приїздили навчатись діти з усієї України. Також у Маріуполі повинен з'явитися Маріупольський політехнічний університет. Це дасть можливість розвивати наш потенціал».
«Люди виїжджають по всій країні, і Маріуполь не виняток. Можливо, через те, що тут є робочі місця, в нас цього менше, але і для нас це характерно. Тому треба створювати нові робочі місця. За п'ять років ми створили 10 тисяч робочих місць. З них 6,5 тисяч - у будівництві».
«У мене є блокнот, у якому я записую свої думки. У мене записано 25 чудес Маріуполя. У нас уже шість позицій закрито. Це були мрії – тепер реальність. Далі в нас реконструкція Парку імені Гурова, піщаний пляж, на черзі - Міський сад, аквапарк, центральна набережна, Центр сучасного мистецтва та готель «Континенталь», Діснейленд, музей «Схід», філармонія, реконструкція Стадіону імені Бойка, медуніверситет, басейн «Нептун» – вже відкриваємо, сталевий ЦНАП у центрі міста, перша пішохідна вулиця в місті. Це ми хочемо зробити до 2030 року.
Чому ми все це робимо. Ми боремося за молодь. Інфраструктурні проєкти допомагають розвивати малий і середній бізнес. Ми реконструювали центр міста. У нас не було тут ні ресторанів, ні кафе, зараз їх дуже багато відкрилося».
Полный текст интервью читайте здесь.