Чарівні звуки саксофону, вечірні сукні, квітуча сакура та смачні пряники у формі дверей, - ось чим запам'яталося маріупольцям свято на Фонтанній, 44.
10 липня на одній з вулиць у старій частині міста зібралися маріупольці, які хочуть вдихнути у вінтажні двері старовинних будинків нове життя.
Засновнику ініціативи "Життя дверей має значення" Ярославу Федоровському прийшла ідея організувати це свято для того, щоб дозбирати необхідну суму на реставрацію історичних дверей на Фонтанній, 44. Їм у цьому році виповнюється 110 років.
Історичних дверей дореволюційного періоду у Маріуполі 21 і ще 10 ранньорадянського періоду. Нам потрібно було з чогось почати. 4 місяці тому я познайомився з чудовими мешканцями будинку на Фонтанній, 44 і вирішив, що першими у реставрацію ми візьмемо саме їх двері", - пояснює пан Ярослав.
Художнім оформленням свята займалися працівники культурно-туристичного центру "Вежа" та директорка Арт-простору #ЛюдиПраздники Тетяна Живолуга, яка була на святі у неймовірній фіолетовій ретро сукні.
Влада міста взялася допомагати проєкту Ярослава та вже розробила відповідні інсталяції.
Проєкт "Життя дверей має значення" - це не тільки про реставрацію дверей, це про історію нашого міста. Наразі вони (ред. старовинні двері) вже стають повноцінним туристичним маршрутом. Ось ця інсталяція буде розповідати маріупольцям про даний проєкт, поставимо ми її біля "Вежі". За кожними дверима є адреса, де вони знаходяться, та QR-код, який веде на туристичний сайт. Таким чином, жителі будуть занурюватися у нашу історію. Ми, як місто, будемо й надалі підтримувати такі ініціативи мешканців", - говорить Марія Сльота, директорка ККП "m.EHUB", яке займається туристичною галуззю Маріуполя.
На святкуванні влаштували благодійний ярмарок: продавали магнітики, мило, листівки та пряники у формі старовинних дверей Маріуполя. Також можна було придбати різноманітні напої. Всі виручені кошти підуть на реставрацію дверей на Фонтанній, 44.
Необхідна сума для їх реставрації становить 20 000-22 000 грн. Сюди входить робота реставраторів, перевезення, встановлення тимчасових дверей та матеріали. Наразі вдалося зібрати половину коштів.
На цих дверях є багато маленьких елементів, які ми намагатимемося зберегти, якщо вони не розсипляться в руках. Це поштова скринька, значки квартир. Зі зворотньої сторони залишилися теж старі дерев'яні двері, яким також потрібна увага. У майбутньому було б добре зібрати гроші ще й на реставрацію аварійного піддашку (ред. з рос. козырек) та автентичного порогу", - захоплено розповідає пан Ярослав.
Родина Ярослава Федоровського прийшла підтримати ініціативу сина
Також на свято завітала сім'я маріупольців, яка буде реставрувати двері: Валерій Капінус та Наталя Гончарова.
Двері із внутрішньої сторони збиті із передніми дверима
Після свого виступу, Ярослав Федоровський попросив сказати декілька слів пана Андрія, власника однієї з квартир на Фонтанній, 44.
Ми переїхали сюди у 2014 році з Луганська. Спочатку винаймали у цьому будинку житло, а потім купили. На будинку були великі шари побілки, тому почали ми ремонт з зачистки фасаду, щоб надати йому першопочатковий вигляд. Вікна були в жахливому стані, тож зберегти їх не вдалося - поставили пластикові, але такі, щоб більш-менш підходили під старовину", - говорить пан Андрій.
Далі він розповідає про те, як жити у старому будинку:
Зараз на вулиці спека, але ми живемо без кондиціонера і нам добре. Будинок має товсті стіни та високі стелі. У квартирі ми зараз робимо ремонт і вирішили зберегти вінтажні паркет та ліпнину. Обіцяємо потім їх показати".
Анна, донька пана Андрія, пояснила, що у їхньому будинку всього 5 квартир. Їхня сім'я живе в основній частині будівлі, тому у них найбільша ліпнина.
Вона (ред. ліпнина) дуже велика, красива та стара. Кімнати у нас теж великі, а стелі десь 4 метри. У двох кімнатах маємо автентичний паркет, який будемо реставрувати. Одна зі стін в залі має просто голу стару цеглу і ми вирішили так її й стилізувати: почистити й залишити з червоною цеглою", - з нотками радості та гордості в голосі розповідає Анна.
Анна на фото зліва у довгій спідниці
Гостей свята запросили відвідати внутрішній двір будинку, де дивом зберігся старий дзвіночок, а також старовинний льох (з рос. погреб).
Для дітей проводили майстер-клас з розмальовування магнітиків. Також було багато пуфів, на яких малеча залюбки стрибала.
Всі бажаючі могли зайти всередину будинку та піднятися по вінтажних сходах на другий поверх. Там мешкає Наталя Миколаївна, яка переїхала із Запоріжжя до Маріуполя у 2013 році, купила цю квартиру і встигла закохатися у історичність будівлі та дверей. Ними користується лише вона, тому що вхід у інші чотири квартири з внутрішнього двору.
У документах при купівлі квартири зазначалося, що будинок побудований у 1947 році. Але коли я в'їхала, то побачила на фасаді цифру 1911 рік. Уявляєте?! Спочатку переживала через купу ремонтних робіт, але потім прониклася духом будинку. Зараз мені дуже подобається його старість. Діти просять, щоб я продала та переїхала до них, але тепер не хочу. Тут дуже гарний район, та і сам будинок. Ось я заходжу і відчуваю, що він мій. Можливо, через те, що сама вже далеко немолода", - ділиться думками пані Наталя.
На цьому моменті прошу дозволу сфотографувати Наталю Миколаївну і вона швидко підходить до своїх улюблених дверей.
Вікна у мене старі, дерев'яні. Я їх не міняла, не люблю пластик. Добре, що взялися за реставрацію наших дверей, бо на їх низ потрапляє дощ і вони гниють. Раніше я й сама могла виконувати кропітку ремонтну роботу, але зараз руки вже не ті", - додає Наталя Миколаївна.
З дверей на Фонтанній, 44 видно ще одні старовинні двері у будинку навпроти, які чекають своєї черги на реставрацію
Читайте також: Двері мають значення. Скільки в Маріуполі старовинних дверей, і що з ними будуть робити, - ФОТО
Таємниці маріупольської гімназії №1, та як у неї намагаються вдихнути нове житя, - ФОТО