Чого найбільше бояться жителі Маріуполя, якою мовою хочуть отримувати інформацію, хто несе відповідальність за початок воєнних дій на Донбасі? Ці та багато інших питань поставили маріупольцям соціологи. Те, що вони почули у відповідь, здивувало і шокувало.
Як шукали респондентів?
Опитування було проведено Міжнародним центром оборони та безпеки (ICDS) –провідним аналітичним центром Естонії, який спеціалізується на тематиці оборони, безпеки та зовнішньої політики – у межах програми "Стійка Україна" за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Естонії.
Фахівці естонсько-української програми "Стійка Україна" у травні 2021 року опитали 400 маріупольців на різні конфліктні теми.
Організатори опитування сконтактували з Територіальною виборчою комісією (ТВК) Маріуполя задля отримання бази мешканців без вказаного ПІБ, але з роком народження та адресою проживання.
Щоб вибірка була репрезентативною, подивилися віковий склад Маріуполя: скільки у відсотковому співвідношенні тут проживає молоді, а скільки старших людей. На основі цього визначили, скільки їм треба опитати жителів віком 18-39 років, скільки 40+ та скільки 60+.
Далі перевірені фахівці, які працюють у сфері соціологічних опитувань, ходили по квартирах маріупольців. Дехто погоджувався заповнити анкету з 50 питань, дехто ні. Проте все ж за місяць вдалося знайти 400 маріупольців, які пройшли опитування.
Якщо вам здається, що 400 людей замало, то це не так. Найпопулярніша в Україні організація, яка робить всеукраїнські соціологічні опитування, "Соціологічна група "Рейтинг", переважно опитує 2500 респондентів з усієї України для своїх досліджень.
Топ-10 тем, на які маріупольці сперечаються найбільше:
- ставлення до політиків загальнодержавного рівня (наприклад до В.Зеленського, П.Порошенка та ін.) – 38,3%;
- тарифна політика і субсидії – 29,7%;
- вакцинація від COVID-19 – 27,8%;
- міжнародні відносини України (з ЄС, США, РФ, Міжнародним валютним фондом, Китаєм та ін.) – 27,3%;
- процес декомунізації в Україні – 18,2%;
- питання національної історії (наприклад, історія СРСР чи історія ОУН/УПА) – 16,5%;
- особливості використання української, російської чи інших мов у країні – 13,3%;
- ставлення до політиків, що представляють місто – 9,3%;
- зняття мораторію на продаж землі – 8,1%;
- реінтеграція Донбасу – 7,6%.
Топ-10 тем, на які маріупольці сперечаються найменше:
- ставлення до військових добровольців – 0,7%;
- ставлення до волонтерів та громадських активістів – 1,7%;
- ставлення до різних етнічних груп, що живуть в Україні (наприклад, до ромської общини, африканців, кримських татар, азіатів та ін.) – 1,2%.
- ставлення до переселенців – 2,5%;
- відносини між православними церквами в Україні – 2,9%;
- ставлення до людей з сексуальною орієнтацією, яка відрізняється від вашої – 4,9%;
- ставлення до жителів непідконтрольних територій України (Крим, Донбас) – 5,2%;
- ставлення до ветеранів АТО/ООС – 5,7%;
- статус російської мови в Україні – 7,4%.
З усіх перерахованих вище проблем на жодну з них не сперечалися 38,8% опитаних маріупольців.
Топ-10 проблем, яких найбільше побоюються маріупольці:
- погіршення економічної ситуації – 81,0%;
- епідемії, включно з епідемією коронавірусу – 60,3%;
- наслідки негативної екологічної ситуації – 33,3%;
- зовнішня воєнна агресія – 30,8%;
- злочинность та корупція – 20,2%;
- неправдива інформація в ЗМІ – 16,3%;
- конфлікти на політичній основі – 15,8%.
- місцевий сепаратизм – 14,5%;
- обмеження економічних, культурних та освітніх можливостей – 11,6%;
- перешкоди у роботі волонтерів чи громадських активістів – 2,7% .
Маріупольці вважають, що міська влада зможе забезпечити ефективну комунікацію з іншими представниками міста задля вирішення проблеми погіршення економічної ситуації і матеріального становища жителів (14%) та епідемії, включно з епідемією коронавірусу (32,3%).
Найгірше міська влада комунікує ось з яких проблем: велика кількість неправдивої інформації в ЗМІ (2%) та перешкоди у суспільно-корисній роботі волонтерів та громадських активістів (3%).
23,6% опитаних маріупольців заявили, що влада не зможе забезпечити гідну комунікацію задля вирішення будь-якої з перелічених проблем.
Найпоширенішими видами протестної активності, в яких готові взяти участь маріупольці, є:
- участь у передвиборчих кампаніях – 24,9%;
- збирання підписів під колективними петиціями – 22,5%;
- законні мітинги i демонстрації – 15,1%;
- погрожування страйком – 1,2%;
- бойкот (відмова виконувати рішення адміністрації, органів влади – 1,2%;
- голодування – 1%;
- пікетування державних установ – 0,7%;
- захоплення будівель державних установ, блокування шляхів сполучення – 0,2%.
Майже для третини опитаних (37,8%) жоден iз вищезазначених заходів не здається ефективним i припустимим, а 25,7% респондентів було важко визначитись з відповіддю.
Та все це лише озвучення готовності діяти, а от до втілення задумів у життя доходили дуже мало маріупольців, про що свідчить наступний слайд:
Цікаво, що 7,9% жителів Маріуполя за останні три роки покидали Україну для покращення якості свого життя. 84,1% – не робили нічого з перерахованого на картинці, і лише 1% – брали активну участь і робили внесок в роботу політичних, суспільних або громадських ініціатив.
Маріупольці мають дуже різні уявлення про військовий конфлікт на Донбасі.
Так, 15,6% респондентів вважають, що збройний конфлікт на Донбасі – це війна між Росією і Україною, а 36% опитаних визначають це як громадянську війну (внутрішній збройний конфлікт між громадянами України).
Для 11,9% – це одночасно і війна між Росією і Україною, і внутрішній конфлікт. 22,2% опитаних вважають збройний конфлікт на Донбасі боротьбою за вплив в регіоні між Заходом (США, ЄС) і Росією, а 9,4% – боротьбою між російськими і українськими олігархами.
4,2% опитаних важко відповісти на це запитання.
Майже третина маріупольців (33,6%) вважає, що винною є тільки Україна, натомість 15,1% респондентів називає винною тільки Росію.
18% – вважає, що Росія і Україна винні в рівній мірі, а 15,3% опитаних називає відповідальними у цьому США.
8,9% опитаних маріупольців вирішили, що винні незаконні збройні формування на Донбасі. Важко відповісти на це запитання 8,4% опитаних.
40,5% опитаних жителів Маріуполя назвали політико-дипломатичний шлях з наданням особливого статусу регіону найбільш прийнятним для вирішення проблеми тимчасово-окупованих територій Донбасу.
24,4% респондентів виступає за політико-дипломатичний шлях через реінтеграцію територій у склад України на рівні з іншими регіонами (так, як це було до 2014 року). Натомість тільки 1% опитаних вважають, що тимчасово окуповані території Донбасу потрібно повертати силою.
Цікавою є цифра: 18,5% маріупольців взагалі відмовляються від повернення цих територій зараз і навіть в майбутньому. 13,8% респондентів виступає за ізоляцію непідконтрольних територій і замороження конфлікту з надієї, що колись їх вдасться повернути.
Так як це дослідження відбувалося у травні 2021 року, коли Росія стягувала свої війська до кордону України і з усіх усюд говорили про можливість її нападу, то у період проведення опитування це питання було дуже актуальним для маріупольців. Так само і зараз у ЗМІ та владних кабінетах як України, так і інших країн світу обговорюють ймовірне готування Росії до повномасштабного нападу.
55,6% жителів Маріуполя вважають, що така інформація не відповідає дійсності, ще 8,9% думає, що загроза є тільки для територій, що знаходяться в безпосередній близькості. 6,4% – загрожує територіям на Сході та Півдні України, а 7,9% вважають, що є загроза всій території України. Важко відповісти на це запитання 21,2% респондентів.
Як маріупольці реагують на новини про можливе загострення воєнного конфлікту на Донбасі
Майже половина маріупольців (44,7%) відчуває тривогу та занепокоєння від почутих новин про можливе загострення воєнного конфлікту між Україною та Росією.
12,7% намагаються знайти більше надійної інформації, а 10,9% відчувають безсилля та нездатність хоч якось вплинути на ситуацію.
Байдужими до таких нових є 17,1% опитаних, ще 8,7% – думають про переїзд в більш спокійні регіони України або в іншу країну.
Думки про те, що без загострення Україна не сяде за стіл переговорів, і що це є необхідним для вирішення проблеми Донбасу та Криму поділяють 1,5% та 1,7% опитаних відповідно.
14,4% – вважають необхідним зробити запаси і підготуватися та 3,5% – готові зробити щось для підвищення обороноздатності країни. Не готові відповісти на це запитання 9,4% опитаних.
Особисту готовність брати негайну участь в оборонних діях в рамках своєї підготовки і можливостей в разі нападу на Україну затвердило 6,9% опитаних. 59,3% зазначили, що вони точно не готові і 33,8% не можуть відповісти на це запитання.
Телеканал Інтер на першому місці - 35,6%, далі майже у рівній мірі маріупольці дивляться 1+1, СТБ, ТРК-Україна, Перший Незалежний та НАШ. 10, 4% жителів дивляться регіональні телеканали (один певний місцевий телеканал не визначився, бо опитані обирали різні маріупольські телеканали. 22,7% опитаних не дивляться телебачення.
45,9% опитаних маріупольців висловили бажання отримувати інформацію лише російською, 2,7% хочуть отримувати інформацію лише українською мовою.
40,7% бажають отримувати інформацію і українською, і російською мовами в рівній мірі, для 9,6% опитаних респондентів це непринципове питання.
Переважна більшість жителів Маріуполя спілкуються російською мовою - 81,8%.
11,8% – використовують і російську, і українську в залежності від обставин.
2,7% – спілкуються в побуті переважно українською, а 3,2% маріупольців говорять суржиком (суміш української та російської).
Ставлення жителів Маріуполя до обов’язкового повсюдного використання української мови у сфері обслуговування є різним: повністю підтримують та скоріш підтримують 6,9% і 12,7% опитаних відповідно. 42,4% – скоріше не підтримують, а 32,5% зовсім не підтримують. Не знають як відповісти на це запитання 5,5% респондентів.
54,7% маріупольців відповіли, що бачать російську в якості другої офіційної мови в Україні. 12,4% опитаних респондентів відповіли, що російська мова не повинна мати будь-якого офіційного статусу в Україні. 8,4% хотіли б бачити російську мову другою офіційною, але лише для Донецької та Луганської областей. 8,7% опитаних бачать в ролі другої офіційної мови, але лише на Півдні та Сході України. 13,9% респондентів не змогли відповісти на дане питання.
43% респондентів однозначно не підтримують процес декомунізації, значна частина жителів Маріуполя висловила свою неоднозначну підтримку, адже 35,6% опитаних у чомусь її підтримують, у чомусь ні. Однозначно підтримують тільки 7,2% опитаних. Байдужість до процесу декомунізації висловило 11,4% опитаних. 2,8% – не змогли відповісти на дане запитання.
Думка щодо локальної ідентичності у Маріуполі поширена практично серед половини респондентів, оскільки 24,6% перш за все вважають себе мешканцями свого населеного пункту і 23,6% – мешканцями регіону. Натомість громадянами України перш за все себе вважає тільки 34,4% опитаних. Також цікавим є те, що в першу чергу 10,3% опитаних вважать себе громадянами колишнього Радянського Союзу, і 3,9% – громадянами світу.
Дуже пишаються та скоріше пишаються, що є громадянами України 7,4% і 32,5% респондентів відповідно. Натомість третина опитаних маріупольців не пишаються тим, що є громадянами України, з яких 6,7% – зовсім не пишаються і 25,4% – скоріше не пишаються. 28,1% важко відповісти на це запитання.
Стосовно рівня незалежності прийняття рішень від втручання Києва, абсолютна більшість респондентів (93,4%) вважає прийнятною для себе незалежність від центральної влади.
З цих 93,4%: 43,1% вважає, що всі рішення мають прийматися самостійно, а 50,2% опитаних вважає, що місцева влада повинна мати право приймати рішення стосовно питань тільки місцевого значення.
Твердження про те, що думка місцевої влади повинна мати рекомендаційний характер, підтримали 6,7% опитаних.
Загальна установка щодо держави серед жителів Маріуполя є здебільшого дуже негативною – 42,4%. Помірковано-позитивну позицію стосовно нашої держави мають лише 10,6% маріупольців.
Даний слайд - це узагальнені відповіді респондентів з багатьох запитань одного характеру.
- Умовно поміркована установка – це коли опитаний відповідав на якісь питання про нашу державу негативно, а на якісь нейтрально.
- Поміркована позиція – нейтральні відповіді переважають над негативними, а також є невелика кількість позитивних оцінок держави.
- Помірковано-позитивна позиція – у більшості питань про Україну дають позитивні та нейтральні оцінки, а очікування щодо змін у державі є позитивними.
Третина опитаних (29,7%) дуже позитивно ставиться до того, щоб держава відігравала ключову роль в регулюванні і забезпеченні рівня життя своїх громадян. 39,8% опитаних висловили скоріше позитивне ставлення. Негативно відреагували на дані функції держави 20,1% респондентів, з них: 7,1% дуже негативно і 13% – скоріше негативно. 10,3% опитаних не змогли відповісти на дане запитання.
Бачення майбутнього розвитку України для майже половини жителів Маріуполя (45,9%) полягає в тому, що Україна має бути повністю незалежною та позаблоковою державою.
30,4% – вважають, що Україна має стати частиною великого союзу, включаючи Росію, а 15% – Україна стає частиною Європейського Союзу.
4,5% – Україна стає частиною великого союзу, куди також входять країни Центральної і Східної Європи. Цікавою є цифра: 3,2% маріупольців хочуть, щоб на місці України виникло дві або більше незалежні держави.
Ставлення до Європейського Союзу є здебільшого негативним та нейтральним, а саме 47,4% та 28,6% відповідно. Позитивно до ЄС ставляться 13,5% опитаних, 6,8% – не визначилися зі своєю позицією до ЄС, а 3,8% – ставляться до ЄС неоднозначно.
Позиція жителів Маріуполя щодо РФ не є однорідною. Серед респондентів 34,9% мають позитивне ставлення до РФ, 25,7% – мають нейтральну позицію, а 28,4% – негативну. Неоднозначна позиція до РФ у 4,5% опитаних, а 6,5% опитаних не визначилися зі своєю позицією.
Релігійна приналежність серед жителів Маріуполя представлення таким чином: 25,8% опитаних вважають себе просто православними не відносячись до жодного патріархату. 14,6% – ПЦУ, предстоятель Епіфаній. 20,8% – УПЦ, предстоятель Онуфрій. 20,3% – припускають існування вищих сил, але загалом не вважають себе релігійними людьми. 17,1% – атеїсти - вважають, що вищих сил не існує.
21% опитаних вважає, що впливає негативно. 17% – дуже негативно. 23,7% респондентів говорять про позитивний вплив, з них дуже позитивно – 6,7% і скоріше позитивно 16,8%. 14,8% обрали варіант "Ніяк не впливає".
12,1% опитаних вважає, що негативно. 11,4% – дуже негативно. 32,1% респондентів говорять про позитивний вплив, з них дуже позитивно – 7,9% і скоріше позитивно 24,2%. 17,5% – ніяк не впливає.
Як бачимо, маріупольці дуже полярні у своїх поглядах. Прокремлівське медіаполе формує відповідні погляди маріупольців щодо соціально-політичних питань. Потрібно якісніше комунікувати з жителями міста на теми європейської та євроатлантичної інтеграції та проводити просвітницьку роботу з багатьох зазначених у дослідженні питань.