Минуло одинадцять діб героїчного спротиву. Через величезні втрати, які поніс ворог, інтенсивність бойових дій тимчасово знизилася. Проте російські окупанти намагаються сконцентрувати сили та засоби для нової хвилі атак.
В першу чергу – на Київ, Харків, Чернігів та Миколаїв.
Не втрачаємо пильність! Російські війська скрізь отримають жорстку відсіч.
«Рускій мір» намагається задушити місто-герой Маріуполь гуманітарною кризою. Керівництво держави робить усе можливе і неможливе, щоб забезпечити гуманітарні коридори.
Це непросто. Адже російські терористи не тримають слово. Немає жалю навіть до діток і жінок, до поранених. Вони обстрілюють житлові квартали. Вони обстрілюють мирних людей під час евакуації. Навіть шакали себе так не поводять.
Ми використовуємо кожну хвилину, щоб зміцнити нашу оборону. Усі зусилля цілодобово спрямовані на те, щоб забезпечити потреби наших захисників і захисниць.
Понад 140 тисяч українців, переважно – чоловіків, повернулися з Європи. Десятки тисяч влилися до лав Сил територіальної оборони. Звісно, є ті, хто тікає. Але весь світ бачить, як український народ б’ється за свою країну.
Вже понад 20 тис. звернень від іноземців, які готові приїхати в Україну і захищати світ від російських нацистів на українському фронті. Щоб кремлівське зло не поширювалося.
Не буду коментувати поставки зброї та боєприпасів – це делікатний момент. Нехай ворога чекає сюрприз. Знайте: є суттєвий прогрес.
Крім іншого, за останні 3 дні вже доставлено, їде до України або законтрактовано понад 50 тис. шоломів та бронежилетів.
Ми «перехоплюємо» у постачальників вже пошиту форму для армій країн НАТО. Нехай наші оборонці будуть вдягнуті у різне. Головне – щоб було зручно бити ворога.
Наші воїни на усіх напрямках оборони демонструють високу майстерність, знищуючи російських загарбників.
Дії наших артилеристів на Миколаївщині увійдуть до підручників. Як і контратаки українських оборонців Харкова та Луганщини.
Ми працюємо над отриманням допомоги у сфері ППО та ПРО від партнерів. Але впевненості у невідворотності нашої перемоги додають не виголошені обіцянки, а українські Повітряні Сили. Та окремі менеджери «Укрпошти», які збивають літаки з російськими військовими злочинцями.
У козацьку добу наші предки орали землю, тримаючи під рукою шаблю та мушкет. Сьогодні деякі села під час посівної можуть озброїти трофеями механізований батальйон з посиленими танковими ротами.
Війна – це горе, яке принесла до нас Росія. Принесла в домівки всього світу. Ми кожного дня втрачаємо наших людей. Пам’ятаємо кожного і помстимося за усіх.
Наша найбільша перевага над ворогом – у згуртованості українського суспільства. У Росії не розуміють, що таке самоорганізація і що таке справжня довіра між владою і Громадянами. Вони десятиліттями знищували свободу і гідність людей, щоб отримати покірне населення.
Їх більше, це правда. Вони переважають на морі та в повітрі.
Поки що. Поки що.
Адже один український воїн і один український громадянин на війні вартують десятиків російських окупантів.
В Українського народу зовсім інша внутрішня мотивація. На порядок вища стійкість. На землі ми це вже довели.
Час, коли російська армія, призовники почнуть ховатися по всіх льохах росії, аби тільки їх не відправили на війну з нашими захисниками і захисницями, стрімко наближається.
Ми повернемо усі тимчасово захоплені міста та села. Херсон, Каховка, Мелітополь, Бердянськ та Генічеськ показали, що окупантам краще забратися, поки не пізно.
Тримаймо стрій! Слава Україні!