13 червня 2014 року тоді ще батальйон "Азов" (зараз полк спецільного призначення Нацгвардії України "Азов"), 72 бригада ЗСУ, батальйон "Дніпро" провели успішну операцію і звільнили Маріуполь від терористичної банди "ДНР".
Рівно три місяці тривала окупація. Вона була частковою, бо попри присутність озброєних людей, перекритого центру, підвалу, де катували людей на вулиці Грецкій, та захопленої будівлі міської ради, справжня міська влада продовжувала працювати. Міський голова виконував свою роботу, комунальні служби працювали. І люди, які мешкали на окраїні міста, могли навіть не знати про те, що в центрі щось таке страшне відбувається.
А було дійсно страшно. Молодь хапали на вулицях і тримали у підвалах, аби отримати від батьків викуп. Бандити вимагали гроші у маріупольського бізнесу щодня. Грабували магазини у центрі. Потім, коли спалили будівлю міської ради, місцеві ще й її пограбували - не нехтували навіть розетками та виривали систему опалення зі стін. Ось таким був Маріуполь під час "русской весны".
"Азов" був спеціально створений для реалізації плану щодо звільнення Маріуполя. Бо в Україні, на жаль, не було дієвого підрозділу, який був би здатний виконати таке завдання.
База батальйона у той час була під Бердянськом. Саме там азовці розробляли план звільнення Маріуполя. Тренувались. І звільнили.
Рано вранці 13 червня місто почуло постріли. І повідомлення в соцмережах: не хвилюйтесь. Свої!
Свої, так. Маріуполь вдячний - і завжди буде вдячний - азовцям і всім, хто брав участь у проведенні цієї спецоперації. Завдяки хлопцям місто отримало 8 щасливих років, які стали дорогою успіху. В той час, коли сусідні Донецьк та Новоазовськ повільно помирали, Маріуполь квітнув, розвивався, рухався вперед. Дихав! Жив!
13 червня навіть без підтримки міської влади стало другим Днем міста у Маріуполі.
Фото, які ви бачите - зробив Сергій Ваганов 13 червня 2021 року. На жаль, декого, хто є на цих фото, вже немає в живих. Дехто перебуває у полоні. Ми пам'ятаємо кожного.
Справжнє свято вільних людей вільного міста.
Цих людей не треба організовувати - вони самі здатні влаштовувати свято для себе і свого міста. Вони здатні на перетворення. Вони відповідальні і красиві.
Саме ці люди - і є справжній Маріуполь.
Вони зараз розкидані по всьому світу. Але ми віримо, що прийде той час, і всі вони повернуться. Бо коли вони потрібні - вони завжди поруч. Справжні ЛЮДИ.
Зі святом тебе, Маріуполь. І хай зараз тебе гвалтують і змушують святкувати щось інше трикольорове і незрозуміле, буде час - дуже скоро - коли свято твого звільнення стане національним святом. І тоді ми розгорнемо такі прапори, яких ще не бачила Україна.