Маріуполь прийняв на себе рекордну кількість ракет, авіаційних та запалювальних бомб з хімічними речовинами. Вся ця смертельна злива містить тони хімічної отрути. Епіцентром руйнування та забруднення став металургійний завод "Азовсталь". Що відбувається на території підприємства, наскільки реальна загроза потрапляння отрути у море , - ми розповімо у цьому матеріалі.
Ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Маріуполь мав свою особисту історію з екологією. І частина цієї історії – це забруднення ґрунтів міста. Два величезні металургійні заводи компанії «Метінвест» були одними з найбільших джерел викидів забруднюючих речовин та утворення відходів в Маріуполі. Хоча, насправді, викиди з цих двох заводів почали забруднювати ґрунти Маріуполя набагато раніше - ММК ім.Ілліча робив це більше 120 років, а МК «Азовсталь» - майже 90 років.
Тому Маріуполь та його околиці мали серйозну проблему із забрудненням ґрунтів різними металургійними викидами. При цьому повноцінного екологічного аудиту щодо стану ґрунтів у місті не було ні у часи СРСР, ні у часи вже незалежної України. У Радянському Союзі проблема здоров’я мешканців промислового міста була завжди після питання виробництва, бо «понад усе країна потребує метал». А у часи незалежної України, провести всеосяжний аналіз якості ґрунтів в усіх районам міста, щоб люди могли зрозуміти реальну ситуацію з забрудненням, заважав вже величезний вплив олігархів. На жаль, без цього неможливо планувати вирішення цієї проблеми.
При цьому була як мінімум одна спроба отримати хоча б базові дані про стан маріупольських ґрунтів. Громадська організація «Екодія» за підтримки чеської ГО «Арніка» змогли провести разовий відбір проб ґрунту в різних районах Маріуполя на дитячих майданчиках. Зрозуміло, що ці одиночні проби неможливо назвати повноцінним екологічним аудитом ґрунтів, бо тоді потрібно було би зробити тисячі різних досліджень. Але навіть цей невеликий експеримент, який відбувся завдяки підтримці Чеської республіки, показав, що проблема забруднення ґрунтів Маріуполя важкими металами існує. В цих небагатьох пробах були значні перевищення допустимих показників по деяких важких металах.
Але 24 лютого 2022 року все змінилося. І головними забруднювачами повітря, води та ґрунту стали не заводи, а російськи окупанти. Обстріли почалися з реактивних установок «Град», важкої артилерії та танків. Потім додалися надважкі некеровані авіаційні фугасні бомби ФАБ, якими просто зрівнювалися з землею цілі будинки. А за ними пішли крилаті ракети з кораблів, які були розташовані поряд з містом.
Коли більшість міста була вже зруйнована, останнім бастіоном спротиву залишалася територія МК «Азовсталь», де змогли укритися цивільні та декілька тисяч захисників Маріуполя. І вже по ним російські окупанти використовували все можливе жахливе озброєння, яке в них є. На відео були оприлюднені обстріли з літаків надважкими бомбами ФАБ-1000 та ФАБ-2000.
Використовувалися термобаричні снаряди «Сонцепьока». Був обстріл з установки розмінування «Метеорит», яка закидає на дроті надважкий заряд вибухівки і зрівнює з землею все поряд.
Російськи окупанти навіть не нехтували використовувати запалювальні снаряди по «Азовсталі», попри те, що у бомбосховищах заводу знаходилися і цивільні. Яка саме речовина використовувалась у цих снарядах – фосфор чи інша небезпечна речовина - на жаль, невідомо.
За попередньою інформацією, яку озвучували в Генштабі ЗСУ, під час захоплення Маріуполя російськими окупантами, на місто в цілому було скинуто більше 700 тон вибухових речовин. Під час вибуху набоїв стається викид частинок снаряду у повітря, а далі речовини потрапляють до ґрунту та джерел води. В першу чергу йдеться про забруднення саме частинками важких металів - свинця, міді, цинку, миш'яку. Але не меншу небезпеку несуть хлоровані розчинники, нітроароматичні вибухові речовини та купа інших хімічних речовин (сірка, фосфор та інш.), які входять до складу вибухівки у набоях та до складу палива двигунів реактивних снарядів. При тому, що повний хімічний склад як вибухівки, так і палива часто засекречений виробником. Тому зрозуміти, що саме потрапляло в Маріуполі під час атак росіян на місто, спочатку у повітря, а потім у ґрунт та воду, без проведення лабораторних відборів проб майже неможливо.
Зрозуміло, що самі окупанти не збираються проводити дослідження ґрунту та води, бо це буде прямою фіксацією наслідків їх же військових злочинів проти маріупольців. А українська влада та міжнародні незалежні організації повністю відрізані від можливості будь-якого доступу до окупованих територій.
Але проблема обстрілу промислових підприємств, а в нашому випадку двох металургійних гігантів, МК «Азовсталь» та ММК ім.Ілліча, це - не тільки про забруднення навколишнього середовища від самих снарядів. Це - створення ситуацій для величезного забруднення як проммайданчиків комбінатів, так і величезної території по сусідству з ними, а саме від наслідків руйнування устаткування заводів та того, що знаходиться на їх території.
По перше, це - сировина для виробництва металу: вугілля, коксівне вугілля та найбільш небезпечне – перемолоте майже у пудру спеціальне вугілля для пиловугільного вдування в домни. Воно дуже легко запалюється та розноситься вітром на великі території. Окрему небезпеку при прямому влучанні у них, можуть нести металеві доданки для легування сталі у конверторному виробництві.
Для технологічних потреб виробництва, на території обох заводів зберігаються у великих об’ємах хімічні речовини. Наприклад, кислоти та інші хімічні речовини для процесу травлення металів. Об’єм таких речовин може бути величезним, вважаючи, що зберігалися вони у залізних цистернах та спеціальних великих ємностях. При потраплянні у ґрунт, ця кислота сильно окислює його та вбиває все живе.
Також небезпечна історія з побічними продуктами виробництва. Це - зберігання продуктів коксохімічного виробництва на МК «Азовсталь»: фенольна вода, бензоли, смоли та багато інших речовин. Потрапляння їх до грунту на території заводу, а потім до Кальміусу та Азовського моря, може нанести шкоду біоценозу цих водних об’єктів.
Це таблиці з Державного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки - офіційного реєстру, де фіксуються показники номенклатури та кількості небезпечних речовин, які зберігалися на території МК «Азовсталь»