Нещодавно окупанти в Бердянську повідомили, хто із місцевого бізнесу підтримує російську владу. І виявилось, що у спонсорах тероризму не тільки деякий бердянський, а і маріупольський бізнес. Наприклад, у список потрапили власники ресторану «Модное место», яке останнім часом в Маріуполі мало назву «Сыто-пьяно».
Власниками ресторану є одні з найвпливовіших рестораторів Маріуполя Сергій Воз’янов та Максим Пустоваров. Окрім «Модного места», їм в Маріуполі належали в певних частках «Диван», «Фрау Анна» та деякі інші відомі місця.
Стало відомо, що Воз'янов виїхав на українську територію і не має стосунку до бізнесу на окупованій території. Його партнер Максим Пустоваров зв'язався з 0629 та повідомив, що він також виїхав з міста і зараз перебуває у Грузії. Проте він підтвердив, що заклад працює. Ним керують працівники ресторану, які залишились в Маріуполі. Людям треба якось виживати, пояснив ситуацію Максим Пустоваров.
За його інформацією, ресторан в аренді у працівників. "Ми б хотіли вийти з цього бізнесу, але реєстри не працюють", - пояснив він.
В списки зрадників потрапив студент Приазовського державного технічного університету Дмитро Гальчук. Він навчався на комп’ютерних науках в ПДТУ та так нічому і не навчився. Наприклад, не навчився виконувати закони країни, паспорт якої маєш. А ще не вивчив головний урок життя: зрадників не любить ніхто.
Ось зараз цей студент намагається перетягнути свої одногрупників до Маріуполя, розповідаючи, як прекрасно жити у місті і який прекрасний вуз в Маріуполі – ПДТУ. Але є маленька заковика. Справжній вуз працює у Дніпрі, а фальшивка, на яку працює зрадник – лише фікція. Тож не потрібен в подальшому буде такий комп’ютерний фахівець, як Гальчук, ані Україні, ані росії, ані якій іншій країні.
На завершення сьогоднішнього випуску - Анатолій Аврамов, колишній сільський голова с. Урзуф.
Урзуф у складі незалежної України мав гроші, можливості та підтримку для того, щоб перетворитися прямо на супер-курорт Азовського узбережжя. Грецький колорит, підтримка національної культури на всіх рівнях, гроші, розвиток туризму. Але все це, здається, Аврамову було не до вподоби. Йому б сортири на вулиці, як в росії, та можливість красти гроші без контролю та обмежень. Ось це аврамівський рай. І він його зараз на 100% реалізовує, маючи доступ до російських грошей та гуманітарки. А ще – ціле узбережжя в кармані, яке він посадив на відсоток і рубить бабло на кожному дозволі, яких при окупаційній адміністрації треба чимало. Щоб ти не захотів зробити, - надай довідку, що маєш на це право. Але спочатку – дай хабара.
А ще про Аврамова розповідають, що саме він передав відомості щодо членів сімей та рідних військових ЗСУ. Тож помста буде неминучею.
Більше про колаборантів та зрадників Маріуполя читайте у нашій спецтемі.