Російська пропаганда виступила з заявою, що нібито окупанти завершили розслідування обстрілу Маріупольського драматичного театру. Але те, що вони виставили як "результат розслідування", - суцільна брехня.
Маємо свідків, живі голоса людей, які бачили, що відбувалось в театрі 16 березня 2022 року. Ці люди знаходились або ззовні, або зсередини. І вони свідчать!
Вранці 16 березня 2022 року близько тисячі людей, які переховувалися від постійних бомбардувань в приміщеннях Маріупольського драматичного театру, готувались до сніданку. Декілька десятків з них вже вишукались у чергу до польової кухні, де волонтери почали розливати ранковий окріп. В цей час пролунав вибух.
500-тонна авіаційна бомба впала на купол театру. Вона падала під кутом, з правого крила будинку, тому саме ця частина постраждала найбільше.
Всі, хто в той момент стояли в черзі за окропом, - загинули. Всі, хто жив під куполом театру, - загинули. Більшість тих, хто знаходився в правому крилі, якщо стояти обличчям театру, – загинули.
За різними оцінками, загиблих - від декілька десятків до 300 чоловік.
За свідченнями очевидців, біля сотні людей загинули одразу. Ще більше залишились під завалами. Через постійні обстріли військові не могли потрапити до театру и розпочати витягати звідти людей.
Правозахисники Amnesty International провели своє розслідування. Вони встановили, що атака була вчинена з використанням двох вибухових елементів, кожен з яких вагою 500 кілограмів. Такі авіабомби мають лише росіяни. Розрахунок математичної моделі показує, що атакували саме зверху. Бомба пройшла через поверх і розірвалась унизу. До того ж українська армія не мала такого озброєння, щоби скоїти цю атаку.
Проте відсутність доступу українських слідчих до місця злочину дозволила російській армії увімкнути свою улюблену брехню – винні азовці.
До речі, як завжди, ця брехня змінювалась з часом. Спочатку росіяни казали, що в театрі переховувались азовці, тому вони скинули бомбу. Але в останній заяві вони кажуть, що азовців в театрі не було, а була лише вибухівка, яка здетонувала і вбила цивільних людей. А росіяни нічого на театр не скидали.
Але все це брехня від першого до останнього слова.
Брехня перша: ніякого розслідування не проводилось. Окупанти не навели жодних експертиз, жодних доказів своєї брехні про вибухівку. На театр була скинута тонна тротилу. Вибухівку такого об’єму неможливо приховати в театрі, який до самого куполу був заповнений людьми.
Брехня друга. Кількість загиблих. Окупанти вивозили тіла загиблих тракторами. Про це свідчать їх власні заяви і перемовини про необхідність додаткової техніки. Про брехню свідчить і той факт, що окупанти розповідають, що знайшли тіла 14 загиблих в підвалі. Але саме в підвалі всі люди – вціліли. Перекриття підвалу – витримало. Люди, а їх там було біля 300 чоловік – врятувались.
Проте велика кількість людей залишилась під завалами в інших місцях театру. Трупний сморід не давав дихати мешканцям центру Маріуполя, поки окупанти не вивезли залишки будівлі разом з кістками. Цинізм, якому немає виміру, - заявити, що це не трупний сморід, а тухла риба. Театр – не магазин. Там не було риби. Там взагалі відчувався брак продуктів, навіть чаю не було, і людей поїли окропом. Основна страва – каша та суп. І тільки дітям на вечерю роздавали по печиву.
Брехня третя. "У всьому винний «Азов» та військові". Але люди свідчать, що ніяких військових взагалі не було в приміщенні театру. Військові підвозили їжу, але не залишались там. І це кажуть всі, хто вижив.
Міжнародний суд ООН у Гаазі в жовтні розпочне розглядати по суті справу про звинувачення Російської Федерації у геноциді українців. Бомбардування драматичного театру в Маріуполі 16 березня 2022 року стане одним з ключових епізодів справи