Російські пропагандисти розуміються на важливості інформації. Тому першими кроками окупаційної адміністрації стало привласнення міської газети «Приазовський робочий», запуск пересувних телевізорів та робота над створенням окупаційного телебачення.
За інформацією 0629, створення телебачення поки що зазнає невдач. По-перше, працівникам не виплачують обіцяні гроші. По-друге, в місті, де більша частина будинків досі без електрики, казати про телебачення неможливо.
А ось газету надрукувати простіше. Донецька типографія, та, де друкується газета «Донбас», працює майже без вихідних, бо треба і власну продукцію друкувати, і маріупольську газету, а ще - бойовий папірець «штабу територіальної оборони ДНР», який доповідає про «успіхі на фронті».
Весь цей друкований папір безкоштовно роздається на вулицях міста, в центрах гуманітарної допомоги в якості гуманітарного додатку.
Пишуть окупанти в кращих традиціях радянської преси.
На перших шпальтах – ура-ура керівництву російської федерації, на другій шпальті – ура-ура керівництву так званої республіки.
Окупанти повідомляють про успіхі молодої «республіки». Порт відновлюють, людей годують, будинки ремонтують.
Але те, як вони про це розповідають, викликає посмішку. Бо вони не працюють, а «прилагают усилия», не просто видають пенсії, а активно видають, не розв'язують проблеми, а займаються «делом решения поставленной проблемы» і все в такому ж дусі.
Дивно, що вони обговорюють смертну кару на своїй території. В газеті пишуть, що це - для тримання людей в страху. І навіть не приховують цього. Діяти смертна кара має почати з 2025 року. Але ж ці "республіканці" планують доєднатись цього року до росії, де смертна кара заборонена. Тож дивно, навіщо все це обговорюється, якщо доведеться підлаштовуватись під законодавство росії.
Окрема шпальта відведена під агітацію молоді вступати до вищів «ДНР» та росії.
Є декілька порад, як отримати чергову порцію довідок і документів. В «ДНР» від людей постійно вимагають якісь довідки та папірці. Просто клондайк корупції.
Ну і на завершення – рубрика пам’ять.
Пам’ятати маріупольці чомусь мають лише ті сторінки історії, які пов’язані з імперією. В номері газети «Приазовський робочий» розповідають про маріупольських гусар та чомусь – про Олександра Невського.
І все це під соусом «треба пам’ятати».
Читайте нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629
Надсилайте свої повідомлення в Телеграм-бот 0629
Обговорюйте новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой