Вікторія Зубенко заснувала українськийо бренд BERVY, поєднавши в ньому свої навички fashion-експертки та культурологині.
Вона завжди шукала способи створювати речі не лише модні, а й з певним сенсом. Після довгих пошуків вона почала робити жіночі хустки з різними оберегами, які несуть в собі українські мозаїки.
Вікторія створила два взаємодоповнюючі проєкти – вона знімає та фотографує мозаїчні українські зупинки, зберігаючи ці культурні надбання з глибоким смислом. А потім наносить ці знімки на власні брендові хустки, які тепер набувають особливого сакрального значення.
Так вона зробила унікальні жіночі хустинки та шалі з мозаїчними панно Алли Горської. Це мозаїки "Боривітер" та "Дерево життя", які були у маріупольському ресторані "Україна" знищені цього року обстрілами окупантів. Вікторія довгий час шукала ці візерунки і знайшла їх світлини у маріупольського фотографа Івана Станіславського.
Її вироби з цими мозаїками продавалися на аукціонах, кошти від яких ідуть на допомогу маріупольських митців.
Засновниця бренду дуже вражена енергією сили, незламності та войовничості, яку несуть в собі ці два мозаїчні панно Алли Горської.
Як зародилася ідея хусток-оберегів
Історія бренду BERVY розпочалася кілька років тому. Пропрацювавши близько 20 років у fashion-індустрії, Вікторія зрозуміла, що має знайти те, що буде їй більше до душі, але пов’язане з модою.
“І так я багато їздила Україною та побачила ось ці мозаїчні зупинки. В якийсь момент я сказала собі: зупинись, подивись, - це ж мистецтво! І так я зняла одну, другу, третю і зараз їх дуже багато з усієї України. І потім так цей проєкт і назвала – «Зупинись. Дивись. Мистецтво» ”, - згадує засновниця бренду.
Так Вікторія почала займатися арт-проєктами. Вона захотіла зберегти ці пам’ятки культури, які були в дуже занедбаному стані, проте несли свою красу та унікальність. Для цього вивчала сакральне значення символів мозаїк на зупинках, спілкувалася з культурологами, художниками – і так в неї зародилась ідея поєднати свої fashion навички та етнічні обереги в сучасній моді.
Спочатку вона робила різні вироби з мозаїчними оберегами – спідниці, принтовані вишиванки та футболки, приміряла на подругах та вивчала їх значення.
“А коли зробила першу мозаїчну хустку, - то до мене одразу прийшло прозріння, що це реально те, що я маю робити. Я зрозуміла, що хочу створювати для жінок саме хустки-обереги, бо ця бандама, якою покривають голову – в перекладі з санскриту це «захист»”, - пояснює Вікторія.
Попит на такі аксесуари виник миттєво. Бо, як виявилося, багато жінок розбираються в різних сакралізованих знаках та знають, який саме оберіг потрібно обрати.
Брендові секрети майстерності
BERVY – старовинне гуцульське слово, яке раніше мало багато значень.
“В якийсь час слово «берви» означало різнокольорові скляні намиста, які, на мій погляд, дуже схожі на ці мозаїки. Ну і взагалі бервами називають всі різнокольорові прикраси, які одягаються на гуцульську наречену на весілля. І ось це різнобарв’я таких скляних і коралових намист мозаїк нагадало мені ці берви, тому я так і назвала свій проєкт, бо це ж ще є оберегом для жінок”, - каже Вікторія.
Засновниця бренду сама обирає мозаїки, які можуть лягти на хустку. Фото для виробів зроблені з зупинок, які часто в дуже занедбаному стані, тому вони потребують певної обробки та роботи з цим зображенням.
“Я внутрішньо відчуваю, де щось можна чи потрібно допрацювати, щоб не псувати авторський задум. Тобто є такі чисті, які не потребують редагування, а є й трохи допрацьовані. Бо багато зупинок в недопалках, оголошеннях, оббиті та забруднені. І це все треба позамальовувати, повичищати і потім глянути на цей візерунок і подумати, чи варто його брати цілим, чи десь немає цієї смальти. Там є різні нюанси, які потрібно довести”, - пояснює засновниця BERVY.
Створивши соціальний арт-проєкт, Вікторія не думала про те, щоб зробити з нього підприємництво та заробляти кошти. З кожною клієнткою, перш ніж продати аксесуар-оберег, Вікторія звикла довго спілкуватися, щоб дізнатися, до яких рук він потрапить і з якою метою. Але зараз вона зареєструвала свій бренд і планує в майбутньому зробити цю діяльність комерційною, щоб ці кошти вкладати в реконструкцію цих арт-зупинок.
“Це ніби як два окремих проєкти, але вони є взаємодоповнюючими. Тобто хустки все рівно з візерунками із зупинок, а арт-зупинка – це вже конкретно дослідницький проєкт, в якому ми розповідаємо, хто робив, як робили ці зупинки, які художники, які ескізники, хто робив ці смальти і як вони клалися”, - каже Вікторія Зубенко.
Проєкт «Арт-зупинки» - спосіб зберегти унікальні українські мозаїки
Засновниця BERVYзібрала велику колекцію світлин з візерунками з арт-зупинок. Вона має дизайни хусток зі всіх областей України, окрім Дніпропетровської. І так вона вирішила зробити по кожній області міні-документальні серії про мозаїчні зупинки, їх значення та авторів. Ці фільми викладаються їх на ютуб-каналі, створений спеціально для цього проєкту.
Візерунки-обереги в кожному регіоні мають свої особливості. Відрізняються навіть ті, які знаходяться в місті чи поблизу нього, від тих, які стоять в селі. В сільській місцевості було менше заборон на різні сакральні знаки, на відміну від міста.
“Але ніхто не забороняв робити етніку. І фактичну половину тих зупинок вони просто сакральними символами зробили. У мене є зупинка, візерунок якої взагалі схожий на логотип батальйону Азов. Є різні руни, сварги, древо життя та інші символи. Ну просто неймовірна кількість оцих оберегових знаків”, - каже Вікторія.
Цей проєкт допомагає зберегти пам’ять. Бо багато тих зупинок, які зняли на відео, поспілкувавшись з їх авторами, вже не існують. Але завдяки «Арт-зупинкам» вони залишаються в історії і продовжують жити далі.
Мозаїчні обереги від Алли Горської на хустинках BERVY
Вперше з проханням зробити хустки з мозаїчними панно Алли Горської до Вікторії звернувся Український католицький університет, щоб продати їх на щорічному благодійному аукціоні. Проте ті візерунки, які тоді вдалося знайти Вікторії, не підійшли до хустки.
Пізніше вона їздила до Черкаської області, щоб зняти там шматки її мозаїк. Проте вони не підійшли в якості оберегу, бо було видно, що їх зробили під тотальним контролем тодішнього режиму. Тому Вікторія вирішила тимчасово відкласти цю ідею.
Але через певний час вона побачила в інтернеті пост маріупольського фотографа Івана Станіславського про те, як одна жінка все життя шукала роботи Алли Горської в Маріуполі. І саме він має фото її мозаїк.
“І я замовляю у нього книжку «Маріупольські мозаїки», бо він знімав всі мозаїчні панно в Маріуполі, і коли відкриваю її – я бачу мозаїку, яку я фактично ці декілька років шукала. Я багато спілкувалася з художниками, етнографами та питала у людей на різних аукціонах, і ніде не могла знайти. Ніби казали, що десь в ескізах бачили, але де саме, ніхто не знав’’,– розповідає Вікторія.
Тоді ж засновниця бренду відразу запропонувала Івану співпрацю, щоб зробити з його фотографіями мозаїчних панно Алли Горської жіночі хустки та продати на благодійному аукціоні. Фотограф одразу погодився і вони запланували провести це на щорічному фестивалі-аукціоні Bouquet Kyiv Stage.
“Але цього не вийшло зробити. Через війну шовк не дійшов вчасно, я не встигла його отримати до фестивалю. Поки ми його отримали і надрукували – фестиваль вже й пройшов. Така дивна історія”, - згадує пані Вікторія.
Так Вікторія і Станіслав вирішили, що якщо з аукціоном не вийшло, то треба продати хустки і відсоток перерахувати на допомогу художникам, які зараз живуть у Львові у скрутному становищі. Хустки також були представлені на аукціоні в Норвегії, але через недостатність піару та нерозуміння норвежцями значення цих оберегів, спроба виявилася невдалою. Через це Вікторія та волонтери, які допомагають з цією справою, вирішили робити це для діаспор українців закордоном.
Одна з хусток з мозаїками Алли Горської відправилася у США, а інші забирають дівчата з Маріуполя, бо для них вони мають особливу цінність.
“Мозаїка Алли Горської «Дерево життя» - просто шалена. Я коли зробила з нею хустку і розгортаю її – у людей просто шок. Хоча у мене багато хусток з цим символом, бо він один з основних українських оберегів, де гілочки відповідають чакрам, а стовбур – це як центральна нервова система. Але саме її дерево і гілки ніби палають якимось полум’ям червоним, такий розмах. Бо вона ж це зробила, будучі в боротьбі. І «Боривітер», - він теж дуже стрімкий та войовничий. Ось фактично як все життя Горської – ось такі й в неї і роботи. Ну ці дві роботи просто унікальні. Я от розкриваю перед жінками – і всі просто в кому впадають від захвату на 5 хвилин і кажуть, що це дуже круто”, - вражена Вікторія.
Читайте також: У Маріуполі росіяни знищили унікальні мозаїчні панно Алли Горської, - ФОТО https://www.0629.com.ua/news/3430286/u-mariupoli-rosiani-znisili-unikalni-mozaicni-panno-alli-gorskoi-foto