Виключно на українській мові і підкреслено ввічливо. Такий новий стиль спілкування продемонстрував депутатський корпус Маріупольської міської ради. В суботу, 24 грудня, відбувся другий з початку окупації День депутата. На ньому обговорювались дуже важливі теми майбутнього Маріуполя, грошей, фінансової допомоги, відновлення. Тому ми вирішили розповісти вам про цю зустріч детально.
Головне
Чотири важливих теми обговорили на Дні депутата: проєкт бюджету на 2023 рік, хід роботи над програмою відновлення Маріуполя «ReBorn», програму соціально-економічного розвитку міста на наступний рік і звіт про роботу центрів «ЯМаріуполь».
Ось основне, що важливо знати:
- Міська влада збирається в липні повернутись у місто і розпочати відновлення. Це відновлення буде відбуватись на всіх рівнях. Будуть ремонтувати не тільки місто, але і фігурально кажучи, голови людей, які там залишались.
- До липня (тобто до деокупації) міська влада планує працювати по тих саме напрямках, що і зараз: по-перше, допомога маріупольцям, по-друге – допомога Збройним Силам України.
- Бюджет Маріуполя на 2023 рік складає всього 30% від звичайного – 1 млрд 459 млн грн. Проте завдяки донорам вдалось зекономити 1 млрд 300 млн грн. Тож гроші на відновлення будуть вже в липні. Далі муніципалітет розраховує на бюджетні трансферти та іноземну допомогу.
- План відновлення Маріуполя складається з декількох частин, але найважливіша частина – план швидких дій, які допоможуть вже через місяць закрити найгостріші потреби містян.
- Що стосується фундаментального відновлення – над цим працюють 4 різні групи фахівців. Фінальна концепція буде увалюватись громадою.
А тепер більш детально про ці речі.
Про гроші. Скільки їх буде, і куди планують витрачати
Почнемо з тих грошей, які місто втратило, тобто зі збитків. Муніципалітет рахує збитки по кожному напрямку окремо – будівлі, комунальна інфраструктура, транспорт, історичні та культурні цінності, нематеріальні збитки – все це зараз перекладається на мову конкретних цифр.
Звісно, що більш детально збитки можуть бути оцінені лише після повернення в місто, проте завдяки людям, які знаходились в місті і тим, хто і зараз там перебігає, муніципалітет має досить чітку картину того, що відбувається з комунальної власністю.
Наприклад, вже порахували, що збитки від руйнування комунальної інфраструктури складають 4 млрд доларів. І це без будинків, приватного сектору, культурної спадщини тощо.
Відновлення Маріуполя оцінюється в 6 млрд доларів – це на етапі відновлення до стану на початок 2022 року. Якщо казати про розвиток, згідно до стратегії 2030, ухваленої в грудні 2021 року, то ця сума сягне 14 млрд доларів.
Звісно, не існує такого місцевого бюджету в світі, щоб забезпечити схожий об’єм фінансування. І зрозуміло, що будуть надходити гроші з державного бюджету, а також від міжнародних організацій. Але це займе певний час. Це не одразу.
В Маріуполі планують не чекати і задіяти бюджетні кошти на вирішення першочергових задач з відновлення.
На жаль, цих грошей - лише третина від того, що отримував Маріуполь в умовах мирного часу.
Прогнозний план з надходження податків на 2022 рік складав 4 млрд 865 млн грн. Недоотримали 3 млрд 400 млн грн.
Базуючись на цьому, спланували надходження коштів і на 2023 рік. Очікують, що в бюджет міста поступить 1 млрд 549 млн грн.
Крім того, в 2022 році муніципалітет зекономив 1 млрд 300 млн грн. Ці гроші мали б бути витрачені на центри «ЯМаріуполь», але, як пояснила Анастасія Смородська, яка тепер очолює департамент фінансів, місто отримало грантову допомогу від донорів, і це дало можливість зберегти бюджетні гроші. Вони будуть витрачені на відновлення Маріуполя після нашого повернення у місто.
Зараз міська влада робить прогнозування, скільки людей повернеться в Маріуполь, скільки дітей буде навчатись в школах, скільки піде в дитячі садочки.
Зрозуміло, що стільки закладів освіти, скільки їх було до війни, буде не потрібно. Принаймні, на першому етапі. Бо згідно з опитуванням, яке проводила міська влада, в місто повернеться трохи більше 40% маріупольців.
Згідно статистиці, близько 15% людей, які мешкають в місті, - це діти. Тож виходячи з цієї математики влада планує відкрити в Маріуполі після повернення 20 дитячих садочків і 20 шкіл. Ще по три школи і три садочки будуть відкриті в маріупольських селищах Старий Крим, Виноградне, Бердянське.
На все це заплановано витратити 179 млн грн. Школи і садочки мають запрацювати в вересні 2023 року.
При відновленні лікарень в першу чергу будуть ремонтувати і запускати амбулаторії, потім лікарні другого рівня. На це планується витратити 25 млн грн.
На соціальний захист населення закладено 89 млн грн. На відновлення закладів культури – 13 млн грн, спортивних споруд – 25 млн грн.
В цілому загальна програма соціально-економічного розвитку на наступний рік складає 2 мільярди 257 мільйонів гривень, з низ саме на допомогу маріупольцям – 1 млрд 357 млн грн.
Бюджет сформований, збалансований, запевняє заступник міського голови Сергій Орлов. Проте поки незрозуміла процедура його ухвалення. Бо через воєнний стан і неможливість зібрати депутатів на сесію, немає механізмів, як це зробити.
Секретар міської ради Ксенія Сухова сказала, що вони працюють над тим, щоб законодавець дозволив позбавити мандатів тих депутатів, які зрадили державі, залишились в окупованому Маріуполі і співпрацюють з ворогом. Без них в міськраді був би кворум, і можна було б ухвалювати рішення. Проте поки що такого закону немає.
Тож бюджет так би мовити є, з іншого боку, його немає, ухвалити його згідно з діючими процедурами неможливо. Тож будемо слідкувати за тим, яке рішення ухвалить центральна влада в Києві.
Міський голова Вадим Бойченко повідомив, що станом на зараз в Донецькій області сім громад опинились в такій само ситуації, як і Маріуполь. Всі вони чекають на це рішення.
План швидких дій
Міська влада серйозно готується повертатись. Накреслили собі дату повернення – липень 2023 року. Звісно, що взяли її не зі стелі, а узгоджували з Києвом. Тож маємо надію, що у муніципалітету є підстави для оптимізму.
Нагадаємо, що влітку мер Бойченко казав, що повернення станеться в квітні, але, мабуть, трапились коректування цієї дати відповідно до ситуації на фронті.
В муніципалітеті підкреслюють: всі їх плани – базові, вони можуть корегуватись, змінюватись під різні дати і різні обставини. Наприклад, вони можуть дуже швидко переформулювати роботу, якщо звільнення міста станеться раніше.
Також вони прораховують два різних сценарії відновлення на випадок, якщо ми отримаємо місто в такому стані, як зараз, або якщо після звільнення воно буде пошкоджене ще сильніше.
Як пояснив перший заступник міського голови Миайло Когут, який керує розробкою програми швидких дій, команда комунальних служб, яку вдалось зберегти, вже точно знає, що вона буде робити в перший день, другий, третій. Який результат має бути через місяць.
Дуже важливим є питання відновлення будинків. В муніципалітеті порахували, що потрібно буде 3,8 млрд доларів тільки на відновлення і ремонт пошкоджених багатоповерхівок (і це без урахування повністю зруйнованих будинків, які доведеться будувати з нуля). Окрема програма буде і по приватному сектору, обіцяє Когут.
Важливим напрямком є відновлення водопостачання і каналізаційної системи. Місто досі не має каналізації, і це щодня вбиває ґрунти, ріки, море і в кінцевому підсумку забирає здоров’я людей. Влада має план, як забезпечити людей водою протягом перших 1-2 днів - спочатку в аварійному режимі, потім і в стабільному, і обіцяє вже через місяць запустити всі насосні станції і каналізаційну систему Маріуполя.
«Ми готові заходити і працювати. Ми точно знаємо що і як будемо ремонтувати. В тому числі і деякі голови будемо ремонтувати», - наголосив Когут.
А далі, після реалізації цих першочергових кроків буде задіяна більш глибока стратегія відновлення міста
Яким буде відновлений Маріуполь. Концепція
Зараз одразу чотири команди (дві іноземні, дві українські) працюють над формуванням стратегії відновлення Маріуполя. Що отримаємо в фіналі – невідомо. Як зазначив заступник міського голови Денис Кочубей, фінальне рішення буде увалюватись громадою.
Яким має бути відновлений центр, чи варто відбудовувати стару частину міста, яка стилістика будівель має бути, чи то сучасна модернова, чи то під старину, купецький стиль тощо. Все це мають вирішити маріупольці.
«Звісно, ми не можемо опитати всіх і урахувати думку всіх, бо це просто неможливо. Але наша мета – розробити таку концепцію міста, щоб люди хотіли туди повертатись», - сказав Кочубей.
Він наголосив, що триває опитування серед маріупольців, які зареєстровані в базі центрів «ЯМаріуполь». На що депутат Максим Бородін виказав прохання знайти механізм залучення не тільки людей з центрів, а і тих, хто до центрів «ЯМаріуполь» не звертається, хто знаходиться за кордоном, але все одно планує повертатись в Маріуполь. «Думка цих людей важлива», - підкреслив Бородін.
Якщо дуже узагальнено, то у влади вже зараз є розуміння, в якому напрямку буде розвиватись місто.
Це буде місто для 250-300 тисяч людей. Воно буде розвиватись вздовж лінії моря, буде повернуто до моря, і нові будинки будуть розташовані каскадно, щоб море було максимально видно з різних куточків міста.
Набережна має бути використана максимально. І це дасть нарешті розвиток туризму Маріуполю. Проте і від металургії місто не збирається відмовлятись.
Депутат Юрій Дорошенко поставив це питання. Які плани має Метінвест щодо Маріуполя, чи планує будувати нові заводи, і де саме.
Відповідь на це питання дав Вадим Бойченко. Він сказав, що Метінвест має намір зберегти об’єми сталі в довоєнному обсязі – 12,5 млн т на рік. Проте громада зацікавлена, щоб це була екологічна сталь.
Мер не виключає, що Метінвест вирішить будувати два заводи на площадках ММК ім. Ілліча, але говорити про це зарано. Ніхто таких відповідей йому поки що не дає.
Максим Бородін підкреслив, що маріупольці роками мріяли про переніс «Азовсталі» подалі від берегу моря. Це було фінансово дуже дорого, і власник не готовий був це обговорювати раніше. Трагедія «Азвосталі» дала можливість містянам нарешті вирішити це питання.
Да і громада навряд чи дозволить на цьому трагічному місті будувати щось, на кшталт нового підприємства.
«У мене була пропозиція висадити на території «Азовсталі» ліс. Стільки дерев, скільки людей загинуло в Маріуполі. Є і інші пропозиції. Будемо це обговорювати і разом вирішувати», - пообіцяв Вадим Бойченко.
Говорячи про майбутнє, не оминули депутати і дуже важливу тему колаборантів. Директор гімназії депутат Богдан Дюжик попросив приділити увагу цьому. Особливий акцент він зробив на своїх колегах, вчителях. «Ніхто з них не має бути з нами поруч, працювати в українських школах», - наголосив Дюжик.
І тут серед депутатів було повне єднання і співпадіння думок.
Загалом цей День депутата був дуже дивним. Ніхто не з ким не сварився, ніхто нікого не ображав. Навіть новий опозиціонер депутат Олександр Лашин не промовив ані слова на цьому зібранні.
Була конструктивна критика. Були дієві зауваження. І – що дуже нетипово – влада сприймала зауваження без агресії, з розумінням.
Чи вдасться зберегти такий конструктивізм і надалі, складно сказати. Поки що так. Всі чекають повернення в Маріуполь. І це найголовніша теза, яка обговорювалась.
ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629
НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629
ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой
ДИВІТЬСЯ нас на YouTube