У Маріуполі окупанти поки не розпочали облаштовувати у порту військову базу. Проте Маріупольський порт перетворили на будівельний хаб.
Раніше міністр війни російської федерації Сергій Шойгу заявив, що країна-агресор має намір розгорнути в портах Маріуполя та Бердянська пункти базування суден забезпечення військово-морського флоту Росії.
Проєкт Радіо Свобода "Новини Приазов'я" з'ясовував, навіщо Росії потрібні бази військового флоту в Бердянську та Маріуполі та що може завадити окупантам реалізувати цю ідею.
"Будівельний хаб" в Маріупольському порту
За словами виконувача обов'язків директора державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» Ігоря Барського, зараз на території порту російських військових небагато, лише підрозділ охорони.
«Маріупольський порт – йому понад 130 років, він пережив не одну війну та цю війну переживе, я в цьому впевнений. Зараз підприємство потрохи працює під окупаційною владою. Деякий час тому в порту почали приймати вагони з вугіллям для забезпечення опалювального сезону. Тобто вугілля з вагонів вивантажують на причалах порту, а потім вантажівками розвозиться отримувачам по місту та околицях», – каже керівник підприємства.
«По-друге, в порту окупаційна влада організувала будівельний хаб. Тобто морем вагонами завозять будівельні матеріали: цеглу, плити, пісок тощо. Під виглядом відновлення Маріуполя», – повідомив Барський.
Керівник порту також розповів, яка продукція залишилася там з початку окупації.
«Понад 170 тисяч тонн металопродукції, близько 5 тисяч тонн агропродукції та близько 5 тисяч тонн каолінової глини. Ці вантажі ще там, точної інформації що їх кудись вивозять немає. Ми маємо інформацію, що на два судна була навантажена металопродукція, два військові судна вийшли з порту, але потім повернулися та вивантажилися. Я не розумію, навіщо такі маневри потрібні були, напевно був пробний рейс, скажімо так», – припустив Барський.
«Інформація існує, щоб на території порту організувати військову базу, але це логічно, тому що на території порту знаходився 23-й загін морської охорони та на базі цього загону доволі можливо відновити якусь військову частину, організувати якусь військову базу. Тобто це не секрет і є інформація, що вони намагаються це зробити, але ще не зроблено», – зауважив керівник підприємства.
Він зазначив, що для запуску підприємства потрібно розмінувати акваторію Азовського моря.
«В акваторії порту Маріуполя в період бойових дій у березні нападала дуже велика кількість боєприпасів і для того, щоб виконувати повноцінні маневрові операції за допомогою буксирів, треба всю акваторію розмінувати. Це нелегка задача, вона потребує багато часу. Зараз у нас час іде в зиму. У Маріупольському порту, оскільки він розташований у Таганрозькій затоці, зимою завжди відбувається льодова компанія, тому планувати якісь масштабні операції по розмінуванню, відновленню акваторії трохи безглуздо в цей час», – каже Барський.
Транспортний коридор
Експерт Центру оборонних стратегій, капітан 1-го рангу запасу Андрій Риженко у коментарі «Новинам Приазов’я» пояснив, що порти Бердянська та Маріуполя потрібні Росії для військової та цивільної логістики з Кримом.
«Це потрібно для забезпечення півострова, для транспортних шляхів і для забезпечення того військового контингенту, який зараз знаходиться на захоплених територіях, в Криму. Тому, що Кримський міст є, але він вразливий. Після того, як там були пошкодження 8 жовтня, він фактично обмежний у функціонуванні, я думаю, фактично на рік», – запевнив Риженко.
На його думку, у перспективі російська армія планує збільшувати свою присутність на окупованій частині півдня України.
«Військова база їм потрібна зараз для забезпечення військ на окупованому півдні Україні. Навіть в радянський час там було не багато частин: прикордонні підрозділи, ми почали там будувати військово-морські бази тільки в 1917-1918 роках. Такі місця є в Бердянську, Маріуполі. Хоча скажу, що там було багато приватної власності, але для росіян це не проблема. Вони просто ці землі заберуть у своїх власників», – зазначив експерт.
Втім, Азовське море мілке, цей фактор може обмежувати окупантів у реалізації їхніх планів, зазначив Риженко.
«Якщо це буде база, то не для великих кораблів. А що стосується судноплавства такого для кораблів більшого класу, більшою осадкою треба робити днопоглиблювальні роботи, я думаю, мінімум. Такі канали суднохідні є, але це тільки визначені канали та вони забезпечують, що судна з осадкою до 7 метрів можуть заходити в порти. А на інших прибережних ділянках підходити фактично вважається безпечним, якщо у тебе осадка не більше 1,5 м. Тобто це невеликі катери, судна», – пояснив експерт.