Чимало колаборантів виявилось в Маріуполі після окупації міста. Найбільш болючою зрада відчувається з боку вчителів. Люди, які роками вчили любити дітей власну Батьківщину, носили вишиванки і співали гімн, прикладаючи руку до серця, зараз вчать дітей зраді.
А насправді, вчать дітей тому, що брехати – це нормально, що брехня – це єдиний спосіб існування в сучасному світі. І цей психологічний злам травмує дитину назавжди. Це – невиправне зло.
Що ж змушує деяких вчителів погоджуватись на зраду?
Більшість, як з’ясовується, вирішує таким чином власні кар’єрні амбіції.
Ось, наприклад, колаборантка Світлана Іванченко пішла на підвищення при окупаційній владі. Як пише проєкт про маріупольських зрадників «Зрадомір», ця жінка при Україні працювала звичайним вихователем в дитячому садочку, а за окупаційної влади очолила ясла-садок №114 “Калинонька”.
Іванченко закінчила 12 школу в Маріуполі у 86 році, а вже в 1987 році влаштувалась на роботу вихователем у садок № 35. Кар’єра колаборантки не дуже складалася і все, чого змогла згодом добитися Іванченко — це посада методиста.
І раптом - такий «успіх». Тепер вона дуже дякує російським будівельникам, які відновили садок, зруйнований ворогом, який Україна дуже глобально реконструювала за програмою "Велике будівництво".
А ось ця педагогиня початкових класів ОШ-34 Ірина Рабчевська (Компацієць) була звичайною, не видатною вчителькою.
При колаборантах стала передовицею. За успіхі в промивці мізки дітям Рабчевська отримала грамоту від колабрантів. Мабуть, скоро так і школу якусь очолить.
Але є такі випадки, які взагалі незрозумілі.
Наприклад, вчителька історії Наталя Петровська.
До окупації жінка викладала в найкращому навчальному закладі Маріуполя - в технічному ліцеї, зараз працює вчителем історії в школі окупованого Маріуполя.
Її колишні учні кажуть, що вона була дуже хорошою викладачкою. «Вона з такою любов’ю викладала нам історію України. Відчувалось, що вона любить свою країну. Ми не розуміємо, що з нею таке відбулось, що вона погодилась працювати на ворога, викладати фактично історію росії. Це просто жах», - кажуть учні пані Наталі.
Проте саме вчителі історії в Маріуполі піддавались особливій увазі в плані перевиховання. Жоден вчитель історії в окупованому місті не міг пристати до роботи без проходження спеціальних курсів. Тож вибір вчителем за таких умов був зроблений свідомо.
Нагадаємо, що дії тих педагогів, які свідомо та добровільно погодилися співпрацювати з окупаційною владою і викладати за їхніми освітніми програмами, підпадають під статтю про колаборацію (ст. 111-1 КК України). Загрожує від 3 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна або без конфіскації.
ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629
НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629
ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой
ДИВІТЬСЯ нас на YouTube