С початку повномасштабної війни було прийнято рішення - усе зруйноване житло має бути компенсовано. Заяви на компенсацію можна подавати під час воєнного стану та протягом одного року після його завершення на відповідній території.
Усі кроки — від подачі заяви до вибору житла можна зробити через додаток Дія. Заява може бути подана навіть у разі втрати документів, що підтверджують власність. Наразі кількість заявок через портал Дія про пошкодження житла вже сягнула 320 тис.
Окрім Дії, передбачені й альтернативні можливості — подача паперової заяви через ЦНАП, орган соціального захисту або нотаріуса.
У який би спосіб не подавалася заява на компенсацію (електронна чи паперова), усі повинні акумулюватися у єдиному електронному Реєстрі знищеного та пошкодженого майна. Проте наразі в Україні створено три реєстри руйнувань внаслідок війни — і працівники органів місцевого самоврядування наповнюють їх усі, на що йде час.
Якщо залишити нинішніми темпи наповнення реєстрів зруйнованих чи пошкоджених унаслідок війни будівель і споруд, то лише в одному Харкові на обробку інформації про руйнування знадобиться 3695 днів, або ж понад десять років. Теж саме стосується і Маріуполя, у якому більше 90% жилого фонду міста або пошкоджено, або зруйновано вщент.
Про те, як зробити збирання інформації ефективнішим йшлося під час онлайн-дискусії «Реєстр зруйнованого і пошкодженого майна як ключовий інструмент збору даних».
Зустріч за участю представників громадських організацій, донорів, органів місцевого самоврядування та міністерств провела громадська організація «Антикорупційний штаб».
Лише в одному Харкові на обробку інформації про руйнування знадобиться понад десять років
Начальник технічно-аналітичного відділу департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради Костянтин Коротич зазначив, що для опрацювання інформації про руйнування в місті його команда розділилася на умовні бек-офіс і фронт-офіс. Фронт-офіс — це комісія, яка виходить та обстежує об'єкти, складає акти. У місті десять таких комісій, це понад 120 людей. Бек-офіс — це аналітичний відділ, його задача — збирання та підготовка інформації, підготовка списків, робота з актами в реєстрах, на порталах.
«У нас 6116 пошкоджених будівель і споруд, з яких понад 3350 — багатоквартирні будинки (станом на минулу п'ятницю, зараз ще плюс 16), — розповів Коротич. — Через портал "Дія" та ЦНАПи зареєстровано 37116 повідомлень. Комісіями обстежено 3114 об'єкти. До РПЗМ внесли 520. На обстеження одного об'єкта йде 2 години, на збирання даних — 1 година, адмінробота забирає ще 1 годину, на внесення в реєстр іде 0.25 години. Таким чином на обробку одного об'єкта витрачається 4 години 50 хвилин. На обробку всіх пошкоджених або знищених об'єктів Харківської міської тергромади — 6116 * 4 год 50 хв = 29560 годин або 3695 робочих днів».
Надмірна завантаженість органів місцевого самоврядування
Голова правління ГО “Антикорупційний штаб” Сергій Миткалик зазначив, що така ситуація виникла не лише через обсяг руйнувань в Україні, спричинених широкомасштабним нападом Росії. Адже нині дані про руйнування акумулюються на трьох різних платформах: Реєстр зруйнованого та пошкодженого майна (Мінвідновлення), Gis-портал (Мінвідновлення), Державна електронна система обліку руйнувань (Офіс президента). Однак жодна з платформ досі не є відкритою. Реєстр зруйнованого та пошкодженого майна (РПЗМ), на відміну від інших подібних платформ, може забезпечити прозору відбудову за умови повного або часткового відкриття даних.
“РПЗМ на сьогодні є базовим та ключовим реєстром початку відновлення. Поки належним чином не буде зібрана інформація про кожен зруйнований та пошкоджений об’єкт, держава не зможе визначити потреби та розпочати відбудову будь-якого міста, а громадськість не отримає відкритих даних”, — сказав Миткалик.
Крім того, таке дублювання Реєстру зруйнованого та пошкодженого майна (Мінвідновлення) та Державної електронної системи обліку руйнувань (ОП) створюють додаткове навантаження на громади, які повинні передавати дані про руйнування одразу двом органам.