Ще 23 лютого 2023 року Верховна Рада ухвалила закон про компенсацію пошкодженого та зруйнованого під час війни нерухомого майна. В травні цей закон офіційно вступив в дію, але(!) – не запрацював. Кабінет Міністрів ще 22 травня мав би розробити 7 підзаконних актів, які б дозволили почати сплачувати компенсації людям, проте так і не розробив. І ось нарешті перший з семи підзаконний акт був затверджений урядом.
На жаль, поки що він стосується лише компенсації за пошкоджене (не знищене) майно. Тобто майно, яке можна відремонтувати.
Чому ми кажемо на жаль? Да тому що мешканцям Маріуполя ця компенсація не доступна, поки місто – окуповане. Бо без доступу до міста неможливо встановити обсяги пошкоджень.
Цей перший підзаконний акт від Кабміну розрахований на постраждалих, які подали заяви через портал «Дія»
Першочергове право на отримання компенсацій мають військові, мобілізовані, люди з інвалідністю, багатодітні та прийомні родини.
Компенсація може бути надана лише в двох формах – у вигляді ремонтних робіт або грошей на закупівлю будівельних матеріалів.
Кабмін розрахував середню вартість відновлення певних пошкоджень.
Наприклад, обсяг компенсації для відновлення шиферу на даху розраховується із 512 грн за кв. м кровлі.
Якщо дах зруйнований повністю, із заміною опорних конструкції, - то це вже 2837 грн за кв. метр.
Вартість ремонтних робіт встановлюється середня по країні і буде переглядатися раз на рік.
Для того, що отримати компенсацію, треба буде підтвердити право власності на житло. А вже факт руйнування буде встановлювати комісія, створена місцевою владою. До її складу обов’язково будуть включені представники громадськості (не менше третини від складу комісії).
Важливо! Колаборанти, люди, які потрапили під санкції, - позбавлені права на компенсацію. Також позбавлені такого права їхні спадкоємці.
А що з компенсацією зруйнованого житла (такого, яке неможливо відремонтувати)?
Для цих постраждалих Кабмін ще підзаконних актів не розробив, хоча і мав би це вже зробити.
«Кабінет Міністрів протягом одного місяця з дня опублікування Закону мав затвердити план заходів з його імплементації та протягом двох місяців прийняти нормативно-правові акти та внести зміни до програмного забезпечення, реєстрів, які необхідні для реалізації Закону. Наразі лише частина з цього зроблена. Проте процес триває і точно можна бути впевненим, що такі акти будуть прийнятими», - пояснили 0629 в громадському холдингу «Група впливу».
Там зазначають, що компенсаційний механізм вже стартував, однак його безпосередня реалізація буде залежати як від ефективності обліку, так і від фінансування.
«Слід розуміти, що це величезні обсяги фінансування, які наразі з державного чи місцевого бюджету покритими належним чином не можуть бути», - кажуть експерти.
Де брати гроші – все ще залишається одним із найактуальніших питань.
Закон чітко визначає, що джерелами фінансування компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна є:
- кошти державного (у тому числі Фонду відновлення майна та зруйнованої інфраструктури, Фонду ліквідації наслідків збройної агресії) та місцевих бюджетів;
- кошти міжнародних фінансових організацій, інших кредиторів та інвесторів;
- міжнародна технічна та/або поворотна чи безповоротна фінансова допомога;
- репарації або інші стягнення з російської федерації.
«Саме з приводу останнього наразі докладається максимальна кількість зусиль. Проте це не означає, що фінансування з інших джерел не буде. За аналогією, на програму “єВідновлення”, яка також стартувала в травні, Уряд виділив 4,4 млрд грн», - кажуть в «Групі впливу».
Але ми маємо розуміти, що після підриву Каховської ГЕС перелік осіб, які можуть претендувати на компенсацію, одночасно збільшилась багатократно.
Уряд обіцяє постраждалим від повені виплатити компенсації. Проте мешканці Бахмуту, Лисичанська, Маріуполя хочуть справедливості.
«Якщо у держави немає грошей на компенсації – ми це розуміємо і будемо чекати. Головне, щоб не сталося так, що для одних постраждалих гроші є, а для інших – немає», - ось яку думку виказав мешканець Донеччини Андрій.
Скоріш за все, чекати на виплати доведеться ще довго.
А ось що важливо зробити вже зараз
Треба зайнятися відновленням своїх документів, якщо вони були втрачені. Бо в порядку, який був розроблений в Кабміні щодо пошкодженого майн, зазначається, що відновлення документів – справа рук власників.
Проте є деякі нюанси.
Ось що нам пояснили з цього приводу у «Групі впливу».
«В контексті документів, які були втрачені, то відповідь полягає в діях самих власників щодо відновлення втрачених документів. Разом з тим, тут потрібно врахувати, коли виникло право власності та який порядок його набуття (за договором купівлі-продажу, договором міни, в порядку спадкування тощо). Оскільки від цього буде залежати порядок відновлення - через ЦНАП, державного реєстратора чи нотаріуса.
В разі неможливості відновлення через відповідні органи - питання може бути вирішено в судовому порядку. Слід розуміти, що безвихідних ситуацій не має, але одночасно розуміти, що це може зайняти певний час та може потребувати залучення відповідних фахівців.
Враховуйте, що ряд громадських та міжнародних організацій надають правову допомогу з даного питання. Також, згідно змін право на безоплатну правову допомогу (через Центри БПД, які працюють по всій Україні) мають громадяни України у справах щодо втрати (знищення) документів, отримання (видачі) документів, встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, якщо така необхідність виникла внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (у тому числі з метою отримання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок цього)».
Тож, якщо у вас є проблеми з документами, треба діяти вже зараз, для того щоб потім не втрачати час.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рада ухвалила законопроєкт про компенсації за зруйноване житло. Хто і як їх може отримати
Закон про компенсацію зруйнованого житла. Відповідаємо на ваші питання, - ВІДЕО