Окупаційна адміністрація в Маріуполі почала будувати два банно-оздоровчих комплекси – в старому місті та у Кальміуському районі.
Само словосполучення для українців звучить трошки дивно. Ніколи за останні 30 років у нас банно-оздоровчих комплексів не будували.
Колись, за часи Радянського Союзу, в Маріуполі існували бані. І зрозуміло навіщо. Багато приватного сектору в місті. А біля заводів зберігалися бараки, які будували ще бельгійці. І в приватних будинках, і в тих бараках гарячої води не було. Будинки опалювались вугіллям та дровами. І звісно, влітку нагріти воду людям, щоб помитися не було де. Тому бані в ті часи були популярними.
Але ж цивілізація прийшла у місто дуууже давно. Бані поступово ставали непотрібними. Спочатку з’явились опалювальні котли, і люди стали ними забезпечувати свої домівки гарячою водою. Потім з’явились бойлери. Тож бані стали закриватись.
Остання баня, яка протрималась в місті найдовше, була баня у селищі Мирне, в Кальміуському районі Маріуполя.
Натомість в місті стали з’являтися сауни. Але ж сауни не для того, щоб в них митися. В саунах маріупольці зазвичай відпочивали.
І от прийшли росіяни і влаштували маріупольцям «немытую Россию». Разбомбили все місто, позбавили людей нормального життя, в тому числі і води. І змусили всіх жити так, як родини військовослужбовців у Казані – без душу та туалету.
У росіян є такий вислів – «каждый судит по себе». Ось вони і судять по собі. У них немає де людям помитись, значить і в Маріуполі так має бути.
Без ендокринологів, урологів нормальних, педіатрів, але з масажними кабінетами та "помывочными".
БІЛЬШЕ ВІДЕО 0629 дивіться тут