За рік, що минув, маріупольські волонтери змогли зекономити мінімум 4 мільйони доларів для держави завдяки ремонтам дронів.
За словами волонтерів, в середньому ремонт одного дрону коштує 150 доларів, а купівля нового – мінімум 4 тисячі доларів. Зараз хлопці ремонтують до 50 дронів на місяць. Могли б і більше, але майстерні критично не вистачає запчастин. Відповідно, не вистачає грошей на їхню закупівлю.
Тож хто ці люди з Маріуполя, як вони розпочали свою роботу, і яким чином їм можна допомогти ремонтувати більше дронів – читайте в нашому матеріалі.
Історія з ремонтами дронів розпочалась ще в блокадному Маріуполі навесні 2022 року. Волонтер Андрій Гежа (він з дружиною, а також родина Дмитра та Людмили Чичер, Валерія Гармаш та Віктор Лютий в 2015 році разом заснували спочатку організацію «Східна брама», а потім і знамениту «Халабуду») поремонтував дрон для бійців гарнізону Маріуполь. Звісно, що ремонт був непрофесійний, як то кажуть, з підручних матеріалів, але дрон полетів і ще трохи послужив захисникам Маріуполя.
«Я ж усе життя ремонтував електроніку промислового обладнання, - розповідає Андрій. - Це, звісно, дотично, але все одно — нова справа. Виїхавши до Запоріжжя, одразу почав думати, як розгорнути більш системну роботу».
Було зрозуміло, що запит на ремонт дронів буде розростати.
«Найбільш поширена модель дронів, які зараз використовують бійці на фронті, - це звичайні Mavic. Раніше у нас в Маріуполі їх купували, щоб весілля знімати, а зараз вони стали бойовими пташками. Таке життя. Вони недорогі і функціональні, але ж вони зовсім не заточені під війну, тому і ламаються», - пояснив 0629 ще один халабудівець Олександр Маслов.
В Запоріжжі чоловіки почали збирати потрібне для ремонтів обладнання, звертались до друзів за кордоном. Шукали контакти майстерень, які вже мали досвід ремонту дронів, щоб розпитати у них, як і що робити, бо ви ж розумієте, в Інтернеті такому не вчать.
Андрій Гежа згадує, що навчатися доводилося по ходу справи. Просто розбирали дрони до гвинтика і вивчати, яке він побудований.
Ну і замовлення не забарились. Спочатку перші замовлення на ремонти хлопці із «Халабуди» отримали від військових, з якими підтримували контакти з 2014 року. Потім інформація про майстерню стала поширюватися через «сарафанне радіо». Тож обсяги роботи зростали.
Але безпекова ситуація у Запоріжжі різко погіршилася. В жовтні 2022 року в будинок, де розміщувалася «Халабуда», прилетів ворожий снаряд. Офіс «Халабуди» не постраждав, але стало зрозуміло, що треба виїжджати з міста.
Порадившись, халабудівці вирішили переїжджати в центр України, до Черкас. Тож у маріупольської команди розпочався новий етап. Треба було фактично з нуля налагоджувати роботу майстерні.
В серпні цього року у майстерні з’явилися нові виклики. Андрій Гежа пішов до лав Збройних Сил. І довелось терміново вирішувати, що робити із замовленнями, бо запити від військових – величезні. Щодня їм привозять по 3-5 дронів на ремонт. Тож Андрій Гежа провів двотижневий інтенсив з ремонту дронів для Олександра Маслова та Олега Євглевського.
Обидва ніколи не мали справи з ремонтами. А Олег взагалі ніякого досвіду роботи ще у житті не мав. Олег Євглевський навчався в одному класі з Антоном Чичерою, сином Дмитра Чичери. Тож коли вийшов із блокадного Маріуполя і потрапив до Запоріжжя, його, як і багатьох інших, зустрічали халабудівці, надали допомогу. Там хлопець і сам втягнувся у волонтерську роботу.
«Починаючи із серпня, ми вдвох з Олегом підхопили справу, - розповідає Олександр Маслов. – Звісно, я досі дзвоню майже щодня Андрію, консультуюсь. Але вже 80% всіх дронів ми з Олегом ремонтуємо самі.
Ми ремонтуємо 5 різних моделей «Мавіків», за інші не беремось поки що. Вони насправді не пристосовані до війни. Після падіння з висоти мало яким пощастить вціліти. Б’ються камери, ламаються проміні, на які вони приземлюються.
Проблема з ремонтом полягає у тому, що потрібні запчастини можна купити лише в Китаї . Ми замовляємо їх через AliExpress. І вони можуть досить швидко приходити, а можуть півтора місяці йти. І весь цей час дрон, який так потрібний на фронті, чекає. Тому ми поставили собі задачу зробити такий великий резерв із запчастин, щоб ремонти не залежали від поставок. Але для цього потрібно, мінімум 150 тисяч гривень для закупівлі запчастин. Цих грошей у нас немає. І ніяк не вдається їх назбирати. Ми ж залежимо від донатів, збираємо гроші від українців. Тільки-но прийде невеличка сума в Банку – одразу доводиться знімати і терміново щось закуповувати. Тобто все йде на поточні ремонти. А відсутність складу запчастин дуже гальмує процес».
За словами Олександра Маслова, найбільш вразлива частина дрону – це камера, бо вона по факту відкрита. Під час польоту вона стабілізується. Стабілізатор фіксує камеру по трьох осях. І саме конструкція цього стабілізатору дуже складна і не надійна. Коли дрон падає, там або тріщина з’являється, або сама камера страждає.
Друга найпоширена проблема – це промені («ноги» дрону). Кріплення променів на Мавіках не надійні.
«Намагаємось ремонтувати все. Зрідка коли замінювати доводиться якийсь модуль повністю. І ще менше випадків, коли дрони не піддаються ремонту, наприклад, вигоріли повністю. Ми тоді домовляємось із власниками і просимо залишити нам такі дрони на запчастини. Все має йти у справу», - каже Олександр Маслов.
На жаль, донати, які збирає майстерня дронів «Халабуди», дуже не стабільні. В вересні було дуже мало надходжень, Банка була майже порожня. А у жовтні люди багато накидали. І всі ці гроші пішли на термінові ремонти, які накопичились у вересні. Запас запчастин знову не вдалося зробити.
«От зараз знову у нас накопичилось 15 дронів, які лежать на поличках і чекають, поки для них прийдуть запчастини», - кажуть халабудівці.
А в цей час, поки дроні відпочивають на поличках, їх нетерпляче чекають хлопці та дівчата на фронті під Авдіївкою, під Токмаком…
Тож, якщо у вас є зайва гривня, надішліть її на Банку майстерні з ремонту дронів, бо у цій справі жодна копійка не буде зайвою.
ОСЬ БАНКА: https://send.monobank.ua/jar/7JpNrh9pyn
Номер картки банки
5375 4112 0841 3166
5457 0825 0359 9263 Приват