7 грудня, уряд України, Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву і німецький банк KfW підписали угоду про виділення додаткових 17 мільйонів євро на пільгові житлові кредити для внутрішньо переміщених осіб. За рахунок цих коштів у 2024 році планується видати приблизно 400 нових пільгових житлових кредитів.
Але чи зможуть скористатися маріупольці пільговою іпотекою від держави? Скільки це буде коштувати для родини, та які підводні камені і ризики очікують людей, що наважаться взяти житло в іпотеку?
Нам вдалося поспілкуватися з маріупольчанкою Іриною Діденко (ім’я змінене на прохання героїні, вона не хоче, щоб її фінансові справи обговорювалися публічно), яка вже придбала квартиру у Київській області в іпотеку. Жінка розповіла детально, як це їй вдалося, які проблеми виникли, та які ризики.
«Наважилась, тому що сплачую за своє»
Ми з родиною в Маріуполі мали великий будинок. Але все це залишилось у Маріуполі. Вся родина переїхала до Київської області, тому що тут знайшли роботу.
Я не знаю, чи будемо ми повертатись коли-небудь до Маріуполя. Який сенс у цьому, якщо вже всі рідні тут, поруч. Після подій у місті, я вже точно знаю: де рідні - там і є твій дім.
А якщо мій дім тут, на Київщині, то чому ж я плачу великі гроші за оренду чужого житла, коли можу платити такі ж саме гроші за своє?
Так ми подумали, порадились з чоловіком і вирішили взяти квартиру в іпотеку.
Я працюю в школі, тому мені була доступна пільгова іпотека під 3% річних. Нею ми з чоловіком і скористалися.
«Житло вже дорожчає. Ми ще встигли знайти варіант. Пощастило…»
Пів року пройшло від подачі заявки у «Дії» до фінального документа.
Нам дуже пощастило знайти невеличку, як тут кажуть, «євродвушку»: одна спальня та кухня-гостина. Дівчина-власниця вийшла заміж та продавала свою квартиру разом із меблями, посудом. Для нас, переселенців із Маріуполя, це була просто знахідка – заходь та живи.
Звісно, сумно, що після 120 кв. метрів власного будинку тепер доводиться жити у 50 квадратах, проте краще так, ніж у орендованому.
Ми починали шукати квартири наприкінці 2022 року, а коли нам банк підтвердив угоду, була вже середина 2023-го, і ціни на квартири полізли догори. В середньому на 5-6 тисяч доларів здорожчало житло. Коли ти прораховуєш кожну копійку, щоб вистачило грошей на перший внесок, це дуже впливає на вибір. І я не знаю, чи вдалось би нам станом на зараз знайти квартиру за підходящою ціною. Тому і кажу – пощастило.
План дій
Ірина Діденко перераховує порядок дій для тих, хто теж захоче взяти іпотеку.
Крок 1
Знайти банк. Зараз в програмі державного іпотечного кредитування задіяні 6 українських банків ("Укргазбанк", ПриватБанк, "Ощадбанк", банк "Глобус", "Кредобанк", Укрексімбанк), але влада обіцяє розширювати цей перелік.
Попри те, що програма державна, є деякі відмінності у тому, як її реалізують банки-партнери.
Наприклад, Ірина Діденко звернулась спочатку до Ощадбанку, але там вимагали додатковий перелік документів, а рішення про надання кредиту ухвалювалось декілька місяців. Тому вона звернулась в інший банк, і там швидко отримала погодження.
Крок 2
Подати заявку на іпотеку через «Дію».
Якщо ваші документи присутні у реєстрі, то подача заявки забере у вас декілька хвилин, і ніяких паперів надавати додатково буде непотрібно.
На момент подачі заявки ви вже мусите мати розуміння, з яким банком будете працювати, а також приблизну вартість житла, на яке претендуєте, уточнює Ірина Діденко.
Крок 3
Треба дочекатись, поки з «Дії» надійде підтвердження вашого права на отримання пільгової іпотеки. Далі - узгодження програми кредитування з банком, подача оригіналів документів.
Крок 4
Пошук житла. В цьому питанні дуже багато нюансів. Наприклад, ви не можете придбати в іпотеку будинок, навіть якщо все життя прожили у будинку, втратили його через війну і мрієте поновити своє життя таким, яким воно було до 24 лютого.
Квартири мають бути виключно у новобудовах, причому чомусь для іпотеки під 3% дозволяється вік квартири – до 10 років, а для 7% іпотеки – не старше 3 років. Це дуже звужує пошук житла. Більше того, це відсікає велику кількість людей, які потенційно могли б придбати житло. Тому що квартири віком не старше 3 років коштують на порядок дорожче, ніж квартири віком 10 років, тим більше квартири із житлового фонду 90-х.
Якщо завдання влади – допомогти переселенцям, які втратили житло, знайти собі житло, то це дивна позиція.
Якщо задача влади - виключно допомогти великим забудовникам житла – то це просто нечесно по відношенню до своїх громадян, які і без того втратили все, що мали.
Крок 4
Узгодження обраного житла з банком.
За словам Ірини Діденко, комісія з банку приїжджає на місце, робить власні заміри квадратних метрів, перевіряє інші умови і робить висновок, чи підходить така квартира під програму.
Якщо все нормально, банк підписує угоду, отримує гроші від держави, і оплачує вашу квартиру. Ну а ви отримуєте власні квадратні метри - тобто квартира одразу оформлюється на покупця, а не на банк.
Крок 5
Ви – власник квартири, за яку будете сплачувати кредит рівними долями, протягом 240 місяців (максимально, можна оформлювати кредит і на менший термін), не залежно від курсу долару та розміру інфляції. Це беззаперечний плюс. Крім того, ви можете в будь-який момент достроково погасити іпотеку без жодних комісій з боку банку. І це також позитивний момент.
Проблеми, з якими стикнулась родина Діденко
«На жаль, ми не мали знайомих, які б вже проходили через оформлення іпотеки, і не було нам з ким порадитись. Але зараз я готова поділитися тими складнощами, з якими зіштовхнулися ми, - каже Ірина.
По-перше, приватні особи не охоче співпрацюють з єОселею. Якщо людина продає квартиру у районі, на який великий попит, і за ціною, яка не вища середньої на ринку, вона без довгих очікувань, комісій і інших проблем продасть своє житло. Навіщо їй витрачати час на таких, як ми.
Ми лише з третьої спроби змогли оформити житло. Ось дивиться, як воно було. Знаходимо квартиру за нормальною ціною в непоганому районі. Домовляємось із власником, залишаємо задаток у розмірі 1000 доларів. Домовляємось, що протягом місяця ми оформимо угоду. Місяць проходить, а банк не перераховує гроші, тому що держава не перераховує банку свою частину фінансових зобов’язань. Власник каже, що не хоче більше чекати, і розриває з нами угоду. Так було двічі. І це ще нам дуже пощастило натрапити на порядних людей, які повертали нам задаток. А могли б за законом забрати його собі.
Лише з третьої спроби ми змогли оформити угоду купівлі-продажу, і то власниці довелося чекати на 2 тижні довше. Пощастило, що вона не поспішала», - розповіла Ірина Діденко.
Ще одна проблема – нове житло. Багато квартир, які побудовані не старше ніж 3 роки тому, продаються без ремонту. Держава пропонує купувати такі квартири або навіть квартири у недобудованих будинках, і чекати, поки їх добудують. Але в такому випадку родині певний період доведеться сплачувати одночасно і орендовану квартиру (бо треба ж десь жити), і іпотечну. Чи багато ви знайдете родин, які мають такий фінансовий ресурс? Мабуть, одиниці. І ті, напевно, скоріш, придбають квартиру у старому фонді взагалі без жодної іпотеки.
Третя проблема – необхідність постійно підтверджувати своє право на пільгу. Декілька разів на рік отримувач іпотеки має приносити довідку банку, що він не змінив місце роботи. Якщо змінить і втратить право на пільгу, його переведуть на звичайну іпотеку. Це не складно технічно, але напружує.
Четверта проблема – перший внесок. Він досить великий – 20% від вартості житла, плюс треба сплачувати роботу нотаріуса, комісії, банківські відсотки.
«При цьому банк самостійно призначає розмір першого внеску, він, як правило, більше, ніж 20%. Банк сам визначає цю суму, ми, до прикладу, заплатили 25% від вартості квартири. Тобто насправді родині треба мати не менше 30% від вартості житла, щоб дійсно отримати квартиру в іпотеку. Це великі гроші!
П’ята проблема - страхування. Страховка не покриває всіх можливих ризиків, які може спричинити війна. Наприклад, вона покриває пожежу, але потрапляння ворожої ракети – ні. Тому під час війни ризики дуже високі.
Я спитала, а що буде, якщо російська ракета впаде на мій будинок і зруйнує квартиру? Мені відповіли, що я мушу продовжувати сплачувати. Звісно, страховик компенсує частину руйнувань, але вони не покриють всіх збитків.
Тож іпотека зараз – це поки що дорого через обмеження щодо вибору житла (якщо б уряд дозволив купувати квартири на вторинному ринку старше 3 або 10 років, список пропозицій розширився б в рази, а сама іпотека стала б доступною багатьом людям), і це дуже ризиковано через нестабільність ситуації в країні, постійні обстріли тощо.
Але особисто для мене бажання мати своє настільки сильне, що я пішла на ці ризики. Хоча кожен має зважувати особисто на плюси, мінуси і ризики від іпотечного кредитування».
ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629
НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629
ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой
ДИВІТЬСЯ нас на YouTube