Депутат Маріупольської міської ради Максим Бородін вважає, що у Маріуполі – не окупованому, а релокованому – відбувається тотальна узурпація влади. Напередодні депутат дав інтерв’ю виданню 62.ua, в якому розповів, чим займається очолювана ним громадська організація «ІГ «Разом», а само про те, як просувається справа з позовами проти Російської Федерації. Ми ж вирішили розпитати Максима Бородіна про іншу діяльність організації, яка спрямована на контроль за витратами місцевого бюджету.
Ось вже два роки Маріупольська міська рада не може провести засідання. Велика частина депутатів фракції ОПЗЖ, а також деяких інших представників депутатського корпусу зрадили державі і зараз співпрацюють з ворогом. Частина депутатів залишила Україну і не може прибути на засідання міськради. Ну а тим депутатам, які залишилися в Україні, не вистачає кворуму, щоб ухвалювати легітимні рішення.
Розв’язати цю проблему могла б Верховна Рада, ухваливши зміни в діюче законодавство. Але вона такі зміни не увалює. Також вирішити проблему міг би Президент України, створивши військову адміністрацію. Проте і він нічого не робить для розв’язання проблеми. Здається, всіх влаштовує ситуація, що склалася: Зеленського, тому що можна не брати відповідальність ще й за Маріуполь, Ріната Ахметова, тому що залишає контроль над містом через підконтрольну йому команду мера Маріуполя, міського голову Вадима Бойченка, тому що без участі депутатів може майже одноосібно ухвалювати рішення про розподіл місцевого бюджету.
Але така ситуація не влаштовує громаду Маріуполя.
Він каже, що деякі дії міського голови Вадима Бойченка виглядають аморально.
«Вадим Бойченко ухвалює рішення так, ніби війни немає, а він не втратив Маріуполь. Він продовжує їздити на службовому авто, дуже дорогому, обслуговування якого коштують міському бюджету сотні тисяч гривень. Але ж він має власні автомобілі. Він не показує свою останню декларацію, але ж збереглися попередні. У його дружини декілька автомобілів. То невже він не може, як і інші громадяни, їздити на власному автомобілі, економлячи гроші маріупольців?
Охорона. Ну навіщо йому охорона, коли він мешкає або у Києві, або за кордоном? Що йому тут загрожує? Та нічого, окрім російських ракет. Так вони тут всім загрожують і охорона від того не врятує. І якщо вже він так сильно боїться, то напевно така багата людина, як Вадим Бойченко (а він багата людина, його дружина, починаючи з 2015 року, щомісяця отримувала від Ахметова по мільйону гривень) могла б наняти охорону за власні кошти. Але ні, він хоче витрачати гроші платників податків.
Маріупольці, які втратили все, що мали, збирають гроші на допомогу армії. Але ми не чули, щоб мер витрачав власні гроші на автівки для військових, які міг би купити сам. Натомість ми бачимо оголошення про збір коштів від міськради».
Зарплати чиновників
Ще один привід для критики від активістів – це зарплати чиновників та керівників комунальних підприємств. Протягом декількох місяців команда «ІГ «Разом» домагалася того, щоб отримати інформацію про це. Виявилося, не так просто дочекатися виконання закону про доступ до публічної інформації.
«З’ясувалося, що директора «Зеленбуду» або департаменту комунального господарства тощо отримують зарплати, вищі за ті, що мали у Маріуполі. Я звісно, розумію, що треба тримати професійні кадри, яким важко буде знайти заміну після деокупації Маріуполя. Але ж має бути логіка. Уявіть, який обсяг роботи виконували ці керівники у Маріуполі, і що вони роблять зараз. Це не співвідносні речі».
Дивна схема фінансування центрів «ЯМаріуполь»
Депутат розкритикував схему фінансування центрів гуманітарної допомоги «ЯМаріуполь».
«Виявляється, Маріупольська міська рада не має жодного стосунку до заснування центрів «ЯМаріуполь». Їх заснувала громадська організація, яку в свою чергу заснував заступник міського голови Сергій Орлов.
Тобто схема така. Заступник мера створює ГО, ця організація відкриває мережу центрів, а потім із міського бюджету гроші цій громадській організації перераховує комунально-комерційне підприємство «m.EHUB». Скажіть, де в цій схемі прозорість? До чого тут «m.EHUB», який створювався для організації і проведення культурних заходів? Як проконтролювати, куди витрачає кошти маріупольських платників податків громадська організація, якщо вона має звітувати лише перед грантодавцем? А ніяк», - стверджує Максим Бородін.
Від 0629: раніше міська влада Маріуполя пояснювала, що громадська організація «Фонд ЯМаріуполь» була створена для роботи із західними партнерами, донорами, які не працюють з органами влади, а виключно – з громадським сектором. Тобто це був вимушений крок. Завдяки створенню такої структури роботи центри ЯМаріуполь змогли залучити додаткове фінансування від партнерів.
З іншого боку, виникає проблема контролю за раціональним витрачанням бюджетних коштів, а також взагалі функціональних зобов’язань працівників.
«Тепер нам пояснюють, що директора комунальних підприємств працюють в центрах ЯМаріуполь, тому отримують високі зарплати. Але ж які в них посадові інструкції? Чи не є це порушення бюджетного кодексу? Дуже багато питань», - каже Максим Бородін.
Депутат підкреслює: маріупольська влада зробила багато корисних для маріупольців речей, насправді. Але ось ця непрозорість, нераціональне використання коштів на проєкти, які зараз не мають сенсу, витрачання грошей на IT, які відстежити (чи робилось щось, чи не робилось) майже неможливо, все це перекреслює позитивні здобутки, на думку депутата.
А якщо військова адміністрація?
Рух за створення військової адміністрації у Маріуполі не зупиняє своєї активної діяльності. В той же час, організатори петиції про створення ВЦА за 22 дні до закінчення збору голосів змогли зібрати менше половини потрібної кількості.
Тож ми спитали Максима Бородіна, чи не означає це, що більшості маріупольців все одно, як і ким буде керуватись місто? І що буде, якщо військова адміністрація буде створена, але її очільником призначать людину, яка не буде відповідати запитам проактивної частини громади?
На що Максим Бородін визнав: у разі створення військової адміністрації, скоріш за все, буде призначена людина із системи, до якої не буде довіри у громади так само, як і до діючого мера.
«Довіра – визначальне слово. Маріуполю потрібна людина, якій буде довіряти більшість містян, людина, яка не залишила місто, яка продемонструвала свою відданість і чесність.
Такою людиною міг би бути Михайло Вершинін, глава патрульної поліції Донеччини. Знаю, що він не висловлював бажання займатися такою роботою, але якщо б це було рішення Президента, впевнений, він би погодився.
Головою військової адміністрації могла би бути і Катерина Сухомлинова. Вона має певний досвід, тісні контакти з військовими, смілива і принципова людина, яка залишилась у Маріуполі і рятувала людей. Їй довіряють. Ну а досвід роботи в державному секторі допомогла б отримати команда.
На жаль, система так не працює. Влада змінюється, а система залишається незмінною. Тому я не маю сумнівів, що у разі створення військової адміністрації ми навряд чи отримаємо людину, якій зможемо довіряти. З іншого боку, і затягувати цей термін невизначеності, коли бюджетні гроші заморожені, коли громада не може ними користуватися в повному обсязі, реалізовувати програми допомоги, не можна до безкінечності», - вважає Максим Бородін.
ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629
НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629
ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой
ДИВІТЬСЯ нас на YouTube