Як думаєте, на що здатна людина, якій платять 13 мільйонів євро? Редактор видання Readovka Костильов отримує від Кремля саме стільки.
Журналісти-розслідувачі отримали доступ до величезного масиву даних внутрішніх документів адміністрації президента Росії. Цей міжнародний проєкт отримав назву Kremlin Leaks. Частина документів докладно описує, як Кремль працює над забезпеченням перемоги Володимира Путіна на майбутніх виборах президента і будує загальноросійську пропагандистську мережу. Ось як раз в цих документах і міститься інформація про фінансування пропагандистських російських ресурсів, в тому числі і «Рядовки».
Вчора головний редактор цього пропагандистського видання надягнув кітель диктатора Сталіна, звісно імітований, і пройшовся вулицями зруйнованих міст Донеччини та Луганщини. За його спиною можна впізнати і руїни Маріуполя.
Взагалі-то, така проходочка могла б відбутися і у 20-х роках минулого століття, коли більшовики влаштували у Надазов’ї перший штучний голод. Інформація про нього зберігається в донецькому обласному архіві. А потім 32-33 роки, масовий голод в Україні. Шикарна вийшла б фотосесія на фоні померлих від голоду людей прямо на вулицях великих міст. А потім репресії, коли у центрі Маріуполя, як раз там, де зараз розташований універмаг «Україна», розміщувалась тюрма. І в тій тюрмі маріупольці не могли сидіти – тільки стояти, стільки людей запхали у камери поплічники Сталіна.
Тож Сталін міг вже тоді пройтися повз тих підвалів, помахати ручкою, димнути з трубки в бік розстріляних (бо кожного ранку у дворі тюрми розстрілювали людей) і посміхнутись задоволено. А не зробив він це, мабуть, лише тому, що задовбався би ходити пішки повз всього того, що зруйнував, кого вбив, позбавив міста, дому, родини – країна була аж занадто великою для пішої ходи.
А от сучасні технології дозволяють швидко переміщуватися місцями власних злочинів.
Особисто я навіть вдячна цьому Костильову за таке злочинне переміщення. Тому що він нагадав всім тим, хто думає, що можна жити в окупації і що росіяни не такі вже і звірі, як сильно вони помиляються: ні, вони саме звірі, які приміряють на себе костюмчик диктатора і відчувають від того відверте задоволення.
Костильов топає руїнами нашого життя під вульгарну пісеньку про те, як зараз не вистачає Сталіна. Та він скромнічає. Вистачає! Судячи з того, що росіяни наробили в Україні, в моєму рідному Маріуполі, вони впоралися і без Сталіна. Для повного співпадіння не вистачає лише сталінського кітеля на плечах у нових катів. Та то й нічого - Костильов тепер продає сталінські кітелі по 150 тисяч рублів за штуку. Дорожче ніж життя.