Комісія ООН виявила нові докази того, що російська влада вчинила порушення міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права, а також відповідні воєнні злочини на територіях, що потрапили під її контроль в Україні.
Про це йдеться в опублікованій 15 березня доповіді Незалежної міжнародної комісії з розслідування порушень в Україні, створеної Радою ООН з прав людини у 2022 році для розслідування всіх ймовірних порушень та утисків прав людини та порушень міжнародного гуманітарного права, а також пов'язаних із ними злочинів у контексті агресії Російської Федерації проти України.
Бойові дії у Маріуполі
Комісія дійшла висновку, що бойові дії у Маріуполі та облога міста на початку повномасштабного вторгнення мали надзвичайно серйозний вплив на цивільне населення. Супутникові знімки свідчать про суцільне винищення цілих районів міста.
Мешканці розповідали про нестерпні страждання, яких вони зазнали під час нещадних обстрілів та повітряних бомбардувань, що спричинили масову загибель людей, поранення та руйнування. За словами цивільних, після того, як вони вибрались із укриттів, то побачили трупи, що лежали розкидані на вулицях та в руїнах власних будинків.
Дані отримані Комісією, свідчать про те, що в Маріуполі було пошкоджено або зруйновано принаймні 58 об’єктів медичної інфраструктури та 11 електростанцій.
В цілому, нещодавні невибіркові напади у порушення міжнародного гуманітарного права, вчинені російськими збройними силами, призвели до жертв серед цивільного населення, а також до руйнування та пошкодження цивільних об'єктів, зокрема тих, що перебувають під захистом, таких як лікарні та об’єкти культурної спадщини.
Тортури відносно цивільних
У багатьох випадках російські збройні сили не вживали можливих запобіжних заходів, щоб переконатися, що постраждалі об'єкти не є цивільними.
«Ми занепокоєні масштабами, тривалістю і тяжкістю розслідуваних Комісією порушень і злочинів, а також їхнім впливом на потерпілих та постраждалі громади», – заявив Голова Комісії Ерік Мьосе.
Нові докази підтверджують попередні висновки Комісії про те, що практика застосування тортур до цивільних, до якої вдається російська влада в Україні та Російській Федерації, є поширеною та систематичною.
Катування військовополонених
У поточній доповіді Комісія зосередила свою увагу на випадках катування українських військовополонених та описала моторошне поводження із ними в декількох місцях позбавлення волі в Російській Федерації.
Свідчення потерпілих показують всю нещадність та жорстокість цього поводження, що завдавало жертвам сильного болю та страждань під час тривалого утримання під вартою. Все це здійснювалося з кричущою зневагою до людської гідності та спричинило довготривалі фізичні та психічні травми.
Один український військовослужбовець, якого представники російської влади утримували під вартою та піддавали тортурам у декількох місцях позбавлення волі, розповів про свій досвід перебування у виправній колонії у місті Донський Тульської області, де його постійно катували, в результаті чого в нього було переламано кістки, вибито зуби, а на пораненій стопі розвинулася гангрена.
«Я втратив будь-яку надію і волю до життя», – сказав солдат, додавши, що він намагався накласти на себе руки, але злочинці почали його бити. Після звільнення з полону солдата госпіталізували 36 разів.
Незаконне переміщення дітей
Розслідування виявили подальші докази незаконного переміщення дітей на підконтрольні Росії території.
У доповіді задокументовано випадки зґвалтувань та іншого сексуального насильства, вчиненого щодо жінок та обставин, в рамках яких це також прирівнюється до катувань. Тут також викладено подробиці випадків сексуалізованих катувань і погрози зґвалтування військовополонених-чоловіків.
Притягнення до відповідальності
Поточні висновки Комісії свідчать про необхідність проведення подальших розслідувань, зокрема з метою встановлення, чи можуть деякі з виявлених інцидентів прирівнюватися до злочинів проти людяності. Насамкінець, Комісія наново наголошує на важливості забезпечення ідентифікації злочинців та притягнення їх до відповідальності. Притягнення винних до відповідальності має вирішальне значення, але не менш важливою є турбота про потреби потерпілих.
Отже, Комісія у рівній мірі наголошує на значущості інших аспектів притягнення до відповідальності, таких як встановлення істини, репарації та гарантії неповторення. У цій доповіді наведено висновки Комісії за час її роботи у рамках другого мандату. Комісія представить свою доповідь Раді ООН з прав людини в Женеві на початку наступного тижня.