Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт, який вводить кримінальну відповідальність щодо посадових осіб, які не забезпечили належний стан укриттів, в результаті чого загинули люди.
Законопроєкт був розроблений після трагічного випадку в 2023 році, коли у Києві загинули люди під дверима бомбосховища, чомусь закритого під час повітряної тривоги.
Для Маріуполя питання укриттів також дуже гостре. Напередодні повномасштабного вторгнення влада рапортувала перед депутатами міськради про їхню готовність. Проте це виявилося брехнею.
Зараз посадовці корегують законопроект, вносять правки і доповнення. Є сподівання, що найближчим часом він буде ухвалений. Проте чи допоможе він притягнути до відповідальності посадових осіб у Маріуполі, які не забезпечили належний стан укриттів?
Відповідаємо на це питання.
Проєкт закону про відповідальность за порушення вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту був розглянутий і затверджений за основу в кінці травня цього року.
Як пояснила 0629 юристка громадської організації «ІГ «Разом» Наталья Леонідова, цей законопроект змінює відповідальність по одній з статей Адміністративного кодексу.
Стаття 270, частина 2 «Порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, що призвело до загибелі людини або інших тяжких наслідків, карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років».
Але, за словами юристки, законопроект не змінює порядок встановлення суб’єкту відповідальності. Тобто хто саме винен. Це працює так.
Є міський голова, наприклад, Маріуполя Вадим Бойченко, який відповідає за все. У нього є підлеглий, заступник Аркадій Мєшков, який безпосередньо відповідав за цивільну оборону і підготовку бомбосховищ. У нього є підлеглі , а далі є безпосередні особи на місцях, наприклад, працівники драматичного театру, голови ОСББ тощо, які на місці мали б забезпечити підготовчі роботи.
Суд йде по всьому ланцюгу і приходить до кінцевого виконавця, який найчастіше і визнається винуватим по справі.
На думку юристки, така процедура встановлення суб’єктів відповідальності призводить до того, що вищі посадовці уникнуть відповідальності, навіть у разі ухвалення законопроекту.
Ще одна підстава для уникнення відповідальності у випадку з Маріуполем – доведення у суді, що обстріли не давали можливості виконувати роботу по утриманню укриттів. Обвинувачувані нададуть у суді карту бойових дій, схему обстрілів по датах і годинах, яка напевно є в Службі безпеки України.
Правда, в Маріуполі недбалість була допущена ще до початку повномасштабного вторгнення. Міська влада ухвалила програму з підготовки бомбосховищ, на сесії заявила, що програма виконана, а насправді нічого не робилося.
Проте і на цей випадок посадовці можуть використати ще один механізм ухиляння від відповідальності - звільнення від покарання у зв’язку з втратою особою суспільної небезпечності.
Тобто коли на дату розгляду судової справи посадова особа свої обов’язки вже не виконує, то її можуть звільнити від відповідальності, бо вона вже не настільки небезпечна, як була, коли ігнорувала свої посадові обов’язки.
Ну і головне. Навіть якщо ухвалять цей закон… Закон не має зворотної дії. Він не може бути застосованим до подій, які відбувалися до його прийняття.
Притягнути до відповідальності можна було б за чинним законом. Наприклад, згідно до статті 367 Кримінального кодексу – “службова недбалість”. Проте щоб довести склад злочину, досудове слідство має прибути на місце злочину, тобто до маріупольських укриттів, зафіксувати факт їх неготовності, встановити факт загибелі людей в результаті такої недбалості. Але через окупацію цього зробити неможливо.
Тож виходить, до де окупації Маріуполя ані за діючим законодавством, ані за тим, що готується до ухвалення, відновити справедливість щодо маріупольців неможливо. На жаль.