У водоймах Маріуполя виявлено холероподібний вібріон.
Про це повідомила окупаційна адміністрація міста.
“За результатами проведених досліджень та протоколу випробувань на холеру у водоймах, річках та морській воді у межах міського округу Маріуполь Росспоживнаглядом виявлено наявність холероподібного вібріона”, - йдеться у повідомленні.
Зазначається, що наразі у зоні ризику – річка Кальміус у районі селища Садки та Пост-мосту, річка Кальчик у районі старої будівлі тубдиспансеру, морський пляж у районі судноремонтного заводу.
Окупанти запевняють, що причин для паніки немає, проте медики рекомендують уникати купання в цих місцях.
“Важливо відзначити, що холероподібний вібріон не є холерою, а відноситься до кишкової інфекції. Тим часом, за перших ознак захворювання слід негайно звернутися до лікаря», - стверджує так званий начальник “територіального відділу Росспоживнагляду з ДНР у Маріуполі, Новоазовському, Володарському та Мангуському районах” Олександр Хоруженко.
Нагадаємо, 31 травня гауляйтер Олег Моргун підписав наказ про повну заборону пяжного сезону у Маріуполі. Окупанти визнали, що мають “труднощі, пов'язані із забезпеченням безпеки людей на водних об'єктах, з метою збереження їхнього життя та здоров'я”.
Попри це містяни продовжили відвідувати місцеві пляжі.
Справка
За даними Центру контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України, збудниками холери є холерні вібріони. Холера — це гостра діарейна інфекція, що виникає при вживанні харчових продуктів або води, заражених бактерією Vibrio cholerae О1 або О139. Холера передається фекально-оральним шляхом від людини до людини. Джерелом збудника інфекції є людина ‒ хворий або носій вібріонів.
Інкубаційний період триває від кількох годин до 5 днів. Хвороба, зазвичай, починається гостро. Характерними симптомами холери є частий пронос, що призводить до різкого зневоднення організму, випорожнення дуже рідкі, можуть мати білий колір і нагадувати «рисовий відвар». Через втрату з рідиною мікроелементів з’являються м’язові судоми. Загострюються риси обличчя. Синіють губи і вушні раковини, з’являється задишка і різка слабкість. Температура тіла залишається нормальною або навіть знижується. Шкіра втрачає пружність, легко збирається в складки і дуже довго розправляється, а шкіра стоп і рук стає зморшкуватою (так звані «руки прачки»). При ранній діагностиці й правильному лікуванні холера виліковна.
Холерний вібріон може зберігати життєздатність у воді протягом тривалого часу, у харчових продуктах при кімнатній температурі протягом 2-5 днів, на поверхні плодів і овочів в умовах сонячного освітлення упродовж 8 годин, при низьких температурах та у морській воді до 2 тижнів і більше, у кишечнику окремих річкових та морських тварин до декількох місяців. Під час кип’ятіння холерний вібріон гине протягом хвилини, є малостійким до висушування, до прямого сонячного опромінення, є надзвичайно чутливим до дії звичайних дезінфектантів.
На відміну від холерних холероподібні вібріони не є збудниками холери, проте можуть викликати як поодинокі випадки, так і спалахи по типу харчових токсикоінфекцій. Холероподібні вібріони поширені у відкритих водоймищах, які є для них природним середовищем існування. Факторами передачі інфекції можуть бути вода відкритих водоймищ, риба, креветки, молюски та ін.
Інкубаційний період при захворюваннях, що викликані холероподібними вібріонами, триває від 2-3 годин до 5 днів, найчастіше 1-2 дні.
У більшості осіб (90%) хвороба починається раптово з підвищення температури, з’являється озноб, загальна слабкість, головний біль, біль у м’язах та суглобах, біль у животі, нудота та блювота, пронос. Хвороба у більшості пацієнтів має легкий перебіг.
З метою профілактики захворювання кишковими інфекціями необхідно дотримуватись таких правил:
не купувати продукти харчування у місцях стихійної торгівлі, зокрема рибу;
не купатися у місцях, які офіційно не визначені як зони масових відпочинків на водних об’єктах та якщо на березі встановлені попереджувальні таблички про заборону купання;
не використовувати воду водоймища для пиття, миття посуду, овочів та фруктів; намагатися не заковтувати її під час купання;
дотримуватися правил особистої гігієни, ретельно мити руки перед тим, як брати чи готувати їжу, після відвідування туалету;
для пиття й приготування їжі використовувати чисту воду;
мити овочі й фрукти перед вживанням;
піддавати ретельній термічній обробці продукти при приготуванні їжі.