Тема мирних перемовин з Російською Федерацією лунають останні пів року. Спочатку про необхідність сідати за стіл переговорів заговорили у Росії. (Ну як заговорили – скоріше, висунули ультиматум Україні, вимагаючи капітулювати перед РФ). Потім до тиску на Україну долучилися деякі західні політики.
Невдачі України на фронті похитнули і віру українців у перемогу. Результати соціологічних опитувань, які проводили Центр Розумкова, Національний Демократичний Інститут та Київський міжнародний інститут соціології, показали, що більше 40% українців погодились з тим, що переговори треба розпочинати (правда, російські умови до України переважна більшість опитаних не приймала і вважала неприпустимими).
Успішна операція Збройних Сил України у Курській області все змінила. По-перше, для самих українців, які повірили у власні сили і в те, що Росію можна і потрібно перемагати. По-друге, для західного світу, який побачив безпомічність і безпорадність російського уряду перед обличчям реальних для країни загроз. Ну і по-третє, для диктатора Путіна, для якого втрата частини власної території зробила неможливими будь-які переговори (згадайте, що однією з умов Путіна до України є вимога «враховувати реалії на землі» - тобто там, де стоять війська, там має проходити кордон, вважає Путін; але ж війська стоять біля Курську…)
Власне, заяви російських політиків, що пролунали цього тижня, сигналізували саме про це: будь-які перемовини в поточних умовах неможливі. Про це сказав міністр закордонних справ Лавров. Про це сказав Дмитро Мєдвєдєв.
Але чи дійсно це так?
Російський історик, кандидат політичних наук Олександр Желенін сьогодні публічно висловив думку, що мовчанка Путіна у ситуації, коли частина країни окупована, може свідчити про те, що він готується до серйозного кроку, який приведе до закінчення війни.
Він базує свою думку на аналізі серій кроків, які вважає дивними для диктатора Путіна. Желенін називає їх «мало зрозумілими дипломатичними рухами».
Рух перший – нічний візит до Азербайджану. Чому газове питання між країнами необхідно обговорювати саме вночі? Скоріш за все, воно не було основним, вважає експерт.
Рух другий – 20 серпня Путін поїхав до Беслану і став на коліна перед пам’ятником 333 дітям, які загинули в результаті теракту. В Росії досі вважають, що це – один з найстрашніших злочинів Путіна. За 20 років він жодного разу не висловив співчуття батькам вбитих дітей, і звісно, не був біля меморіалу.
Рух третій, зроблений не Путіним, але приспішником Путіна Апті Алаудіновим, який також сьогодні заявив, що через 2 місяці закінчиться не тільки окупація Курської області, а взагалі – так звана СВО.
Желенін додає до цих кроків російської влади ще і повідомлення в Bloomberg, що під час свого візиту в Україну 23 серпня прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді передасть Президенту України Зеленському якесь важливе послання від Путіна.
Politico повідомило 20 серпня, що Київ планує використовувати формат переговорів (з Москвою), успішно випробуваний під час укладання зернової угоди. Видання нагадує, що переговори між Україною та Росією велися тоді не безпосередньо, а через посередника — Туреччину. Характерно, що це повідомлення Politico в цей же день без жодного коментаря передала і урядова «Російська газета».
Самопроголошений президент Біларусі Лукашенко заявив, що війна з Україною не має сенсу, і треба терміново її припиняти.
Політичний оглядач українського видання NV Іван Яковіна, який знається на російській політиці, повідомив, що в Росії від сьогодні майже повністю припинили працювати Телеграм та WhatsApp. Перед цим там заблокували you-tube. Він вважає, що це свідчить про якісь серйозні кроки, на які наважиться російський уряд. Непопулярні кроки, які треба буде приховати від суспільства або пояснювати певним чином.
Можливо, це буде здача російських територій? Невідомо. Але так чи інакше, тема мирних перемовин не померла.
І ми вирішили запитати маріупольців, що вони думають про них. Чи настав вже час для того, щоб про щось домовлятися з Путіним, чи нема про що з ним говорити.
Згідно з опитуванням, яке ми провели на сайті 0629, лише 19% опитаних вважають, що перемовини з Росією неможливі ні за яких умов.
Всі інші обирали варіанти, за яких умов переговори можна проводити.
Рівень компромісу, з точки зору респондентів, різний.
Наприклад, 20% вважають, що переговори можливі виключно на умовах України – без уточнень про що саме йдеться.
11% опитаних вважають, що можна поступитися всім, окрім здачі територій, включаючи Крим.
Майже 9% проти здачі територій, але готові винести Крим на окреме обговорення.
7% опитаних додають до територіальних вимог ще і неприпустимість роззброєння українського війська.
Лише 11,9% вважають, що можна поступитися будь чим заради припинення війни. Але істина полягає в тому, що як раз такі тотальні поступки агресору і призводять до війни. Доведено всіє світовою історією.