Станом на серпень 2024 року в Німеччині перебувало 1,2 мільйона біженців з України. Тисячі маріупольців також знайшли захист в цій країні.
Українців приваблює у Німеччині високий рівень соціального захисту, можливість отримати від держави тимчасове, але безкоштовне житло, матеріальну та медичну допомогу.
Проте з цього року з боку уряду Німеччини все частіше лунають закиди в бік українців, що багато хто з них не працюють, не заробляють гроші.
Наприкінці червня 2024 канцлер ФРН Олаф Шольц закликав Єврокомісію виділити більше коштів на приймання, розміщення та догляд за біженцями, але, водночас, зауважив, що сотні тисяч працездатних українців мають працювати - більш активно шукати роботу. Тож зараз у Німеччині точаться дискусії щодо подальших виплат біженцям та того, якими вони мають бути.
Видання NV дослідило це питання і зібрало інформацію про те, якими будуть виплати українцям у Німеччині, і як довго біженці з України зможуть їх отримувати.
Виплати українцям в Німеччині: хто може отримати та які суми
Залежно від віку та працездатності біженця варіюються суми та види соціальних виплат:
- працездатні, які не мають доходу або мають лише невеликий дохід, отримують допомогу для громадян (Bürgergeld) від центру зайнятості (Jobcenter);
- обмежено працездатні або люди пенсійного віку — соціальну допомогу (Sozialhilfe) від органу соціального забезпечення (Sozialamt).
Щоб українці в Німеччині могли отримувати фінансову допомогу, вони повинні оформити дозвіл на проживання (Aufenthaltserlaubnis) або фіктивний дозвіл на перебування (Fiktionsbescheinigung) від відомства в справах іноземців (Ausländerbehörde). Проконсультуватись щодо цього можна у центрі зайнятості або органі соціального забезпечення.
Суми виплат цивільної допомоги біженцям у Німеччині в розрахунку на особу на місяць бувають такими:
- для самотніх осіб та батьків, а також для повнолітніх осіб з неповнолітніми партнерами — 563 євро;
- повнолітні партнери — по 506 євро кожен;
- самотні повнолітні особи від 18 до 24 років та особи віком від 15 до 24 років, які змінюють місце проживання без гарантій центру зайнятості, — 451 євро;
- діти віком від 14 до 17 років та неповнолітні особи з повнолітніми партнерами — 471 євро;
- діти віком від 6 до 13 років — 390 євро;
- діти, яким менше 6 років — 357 євро.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Німеччина змінює вимоги до реєстрації авто українських біженців
Згідно з даними уряду Німеччини у березні 2024 року 722 000 українських біженців отримували Bürgergeld, — 506 000 з них були працездатними, а 216 000 — непрацездатними і здебільшого діти.
Німеччина також покриває витрати на житло протягом першого року отримання Bürgergeld, щоб працездатні біженці могли зосередитися на працевлаштуванні. Якщо ж особа продовжує отримувати допомогу протягом тривалішого періоду, то витрати покриваються лише в розумних межах. Витрати на опалення від самого початку покриваються лише в розумних межах, які визначають муніципалітети.
Як довго надаватимуть соціальну допомогу
Лідер німецької партії Християнсько-демократичний союз (ХДС) Фрідріх Мерц вважає помилкою надання українським біженцям соціальної допомоги. Натомість він переконаний, що акцент має бути на працевлаштуванні українців, що в результаті дозволить знизити навантаження на федеральний бюджет. Він також негативно ставиться до того, що українські біженці мають право на такі ж соціальні виплати, як і німецькі громадяни і отримують більше державних виплат, ніж шукачі притулку (Asylsuchende) з інших країн.
Голова опозиційної фракції Бундестагу Християнсько-соціальний союз (ХСС) Александер Добріндт запропонував зменшити допомогу для українців, якщо вони відхилятимуть пропозиції працевлаштування. Додатково політик вважає доцільним укласти угоду з Україною, коли таких громадян також позбавлятимуть пільг та навіть відправлятимуть на захід України, де, за його словами, менше ознак війни.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці в Німеччині мають працювати, - Олаф Шольц
З ініціативою урізати соцвиплати біженцям з України виступив міністр внутрішніх справ Баварії Йоахім Геррманн від ХСС. Очільник МВС федеральної землі Бранденбург Міхаель Штюбґен дотримується такої ж думки.
«Говорити про надання максимальної підтримки Україні і водночас субсидувати військовозобов'язаних українців-дезертирів, — це важко поєднується», — зазначив Штюбґен.
Однак експерт з питань ринку праці Соціал-демократичної партії Німеччині Мартін Роземанн назвав хибною думку, що грошова допомога заважає українцям шукати роботу. Науковець Дітріх Тренгардт стверджує, що бар'єром для працевлаштування є сам процес виходу біженців на німецький ринок праці. Він ускладнюється бюрократією, процесом підтвердження кваліфікації і браком мовних навичок, які в інших країнах ЄС, як от у Данії, українці здобувають подекуди й під час роботи.
Також велика частка біженців з України в Німеччині є матерями, які самостійно доглядають дітей. Це ускладнює їхню інтеграцію у німецький ринок праці.
Незалежно від результату дискусій щодо долі Borgergeld для українців, дозвіл на перебування в Німеччині Aufenthaltserlaubnis, як і можливість отримувати виплати, чинний до 4 березня 2025 року.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як українцям досягти успіху у Німеччині. Історія Марини Курапцевої, - ФОТО