Кабінет міністрів України затвердив проєкт бюджету на 2025 рік. Невдовзі його буде розглядати український парламент. Проте вже сьогодні відомо, що певні соціальні витрати там будуть скорочені. А деякі пропозиції вже зараз викликають гарячі дискусії серед фахівців. Одна із таких норм - вилучання грошей пенсіонерів з рахунків Ощадбанку, якщо цими рахунками не користуються на протязі одного року і більше.
Причина такого рішення – необхідність економити бюджет і скорочувати видатки. Скорочувати будуть в першу чергу за рахунок урізання соціальних програм.
Як пише «Економічна правда», уряд запланував скоротити витрати, розпорядниками яких Міністерство соціальної політики, з 470 млрд грн. (в 2024 році) до 420 млрд (у 2025-му).
І економію ось цих 50 мільярдів грн уряд збирається забезпечити переважно за рахунок Пенсійного фонду.
Спецпенсіонерів більше, ніж в розвинутих країнах
Пенсійний фонд в Україні майже завжди був дефіцитним: його власних надходжень у вигляді ЄСВ не вистачало для виплат за зобов'язаннями. Проте під час великої війни ця ситуація змінилася. Завдяки тому, що держава сплачує ЄСВ за сотні тисяч військовослужбовців, баланс ПФУ вирівнявся.
"Цього року бюджет ПФУ є бездефіцитним в частині зобовʼязань, які мають фінансуватися завдяки ЄСВ", – повідомили в Мінсоцполітики.
Однак якщо дефіциту Пенсійного фонду немає, то для чого держава переказує йому кошти з бюджету? Річ у тім, що ПФУ фінансує лише страхові пенсії, які виплачуються відповідно до загального пенсійного законодавства, а спецпенсії для колишніх суддів, прокурорів та військових фінансують з держбюджету, пояснює Економічна правда.
Оскільки спецпенсіонерів в Україні набагато більше, ніж у будь-якій розвиненій країні (21% в Україні порівняно з 6% в Польщі, де цей показник найвищий серед країн-членів Організації економічного співробітництва та розвитку), то і видатки на виплати таким українцям вимірюються сотнями мільярдів гривень.
У 2025 році уряд планує перекласти частину зобов'язань перед спецпенсіонерами з держбюджету на ПФУ. Стаття 39 законопроєкту про держбюджет передбачає, що фонд фінансуватиме видатки на виплату пенсій частині колишніх військових та працівників силових органів, які вийшли на пенсію після 1 жовтня 2011 року.
Наразі ПФУ лише співфінансує пенсії цим категоріям осіб. Його коштом виплачується один прожитковий мінімум, встановлений для осіб, які втратили працездатність (2 361 грн). У 2024 році це має коштувати Пенсійному фонду 11 млрд грн, повідомили в Мінсоцполітики. Інша частина спецпенсії сплачувалася з держбюджету. Саме її уряд хоче перекласти на ПФУ, що і пояснює зменшення трансферту з бюджету.
У Мінсоцполітики вважають, що такий крок суттєво не вплине на баланс ПФУ, бо стосуватиметься пенсійних виплат невеликої кількості осіб. Проте співрозмовники ЕП, наближені до фонду, називають тривожним факт перекладання зобов'язань за обіцянки колишніх урядів з держбюджету на систему пенсійного страхування.
ЄСВ, який сплачується до Пенсійного фонду, – це страховий платіж, який надалі надає людині право на отримання страхового відшкодування – пенсійної виплати. Покриття спецпенсій коштом ПФУ – це перекладання проблеми з "хворої голови" на тимчасово здорову, адже бездефіцитність Пенсійного фонду може зникнути в разі масштабної демобілізації військових.
Проте разом з додатковими зобов'язаннями уряд пропонує передати ПФУ і додаткові джерела доходів. Ці джерела можуть стати неприємним сюрпризом і для українських роботодавців, і для деяких пенсіонерів. В першу чергу – для пенсіонерів на окупованих територіях
Забрати гроші у пенсіонерів-переселенців
Найбільш контроверсійна норма проєкту бюджету на 2025 рік пенсіонерів-переселенців. Стаття 41 документа зобов'язує Ощадбанк переказати залишки коштів на пенсійних рахунках внутрішньо переміщених осіб, відкритих у цьому банку, назад у ПФУ.
Це стосується тих рахунків пенсіонерів-переселенців, за якими не було руху коштів (зняття готівки, безготівкових розрахунків чи переказів) протягом останніх 12 місяців, тобто впродовж 2024 року.
Крім того, уряд пропонує забрати гроші з рахунків пенсіонерів-переселенців, які не пройшли фізичну ідентифікацію протягом шести місяців з моменту, коли така ідентифікація мала відбутися.
Як пояснили «Економічній правді» в Мінсоцполітики, ця стаття стосується переселенців, зареєстрованих до початку великої війни. Відповідно до постанови уряду, пенсійні рахунки внутрішньо переміщеним особам відкривалися лише в Ощадбанку, тож в інших банках відповідних невикористаних залишків коштів немає. Водночас вилучення коштів з рахунків не відбуватиметься, якщо на ці рахунки накладений арешт або інше обтяження.
Якщо після вилучення коштів з пенсійних рахунків переселенець вирішить звернутися до ПФУ чи Ощадбанку, то держава відновить виплату пенсії такій особі. Порядок відновлення виплат ще має затвердити Кабмін.
ЕП звернулася до Ощадбанку із запитом щодо кількості рахунків, яких може торкнутися вилучення коштів, і щодо суми, яку банк можуть зобов'язати переказати в ПФУ. У фінустанові відповіли, що ця інформація є банківською таємницею. Водночас Міністерство фінансів у відповідь на запит ЕП повідомило, що орієнтовна сума коштів, яку можуть вилучити з рахунків пенсіонерів-переселенців, становить 11,3 млрд грн.
ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629
НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629
ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой
ДИВІТЬСЯ нас на YouTube