Із самого початку окупації Маріуполь перетворився на зону беззаконня. Тут не діють навіть російські закони, не те що українські, а єдиним реальним представником влади є бородатий дядька з автоматом.
Бородатий дядька, як ви здогадалися, є чеченець. Чеченців у місті багато. І лише вони вирішують, кому і як заходити із бізнесом на цю територію. Вони контролюють, ухвалюють рішення, дають дозволи, охороняють будівельну техніку і – беруть відкат у розмірі 10-15% від контракту. Ну а місцева окупантська влада, яка була призначена Кремлем, не вирішує нічого і діє лише номінально – для комунікації із місцевим населенням.
Про те, як насправді все влаштовано в окупованому росіянами Маріуполі, як відновлюється місто, і чому в будинках, які будують росіяни, навряд чи можна безпечно і комфортно жити, виданню Republic розповів будівельник із Санкт-Петербургу, власник будівельної компанії в РФ.
Нещодавно він побував у Маріуполі. Його компанія займалась там демонтажем будівель.
Як пише видання (передаємо цю розповідь із скороченнями), підприємець був вражений тим, що за демонтажем будівель, вивезенням будівельного сміття та супроводом вантажів стоять чеченці, місцеві називають їх «бородачами». Комерсантам доводиться платити за «дах» представникам Чечні відсоток від укладених контрактів, у розмовах останні заявляють, що всі зв’язки ведуть до заступника начальника головного військово-політичного управління ЗС РФ та командира «Ахмата» Апті Алаудінова. За словами співрозмовника, атмосфера на нових територіях нагадала йому «лихі 90-ті».
У Маріуполі дійсно зараз йде масштабне будівництво, що супроводжується активним демонтажем зруйнованих будівель, зазначив пітерський бізнесмен Сергій, який попросив не називати його прізвища. Багатьох приваблюють високі заробітки. Якщо в центральній частині Росії екскаваторник отримує 700-800 рублів на годину, то в Донбасі - від 1,5 тисячі і вище, на місяць виходить близько півмільйона рублів.
Дорожнеча доставки в захоплені регіони важкої техніки (наприклад, транспортування трала з Петербурга або Єкатеринбурга обходиться в 1-1,5 млн рублів, "у Владивосток з'їздити дешевше") і те, що там не працюють страхові компанії, а лізингові фірми не дозволяють відправляти туди свої машини, позначається і на вартості оренди. Для порівняння: якщо ще 2022 року година оренди екскаватора в Росії коштувала п'ять тисяч рублів, то в тій же Донецькій області вже від 12 тисяч.
«А, наприклад, екскаватор Evolution з навісним обладнанням в оренду там коштує 40 тисяч рублів, тоді як у самій Росії — 10–12 тисяч рублів. Тому що їх мало, на всю країну, може, близько ста, і більша частина вирушила туди в Україну. Через це в Росії ціни зросли, тому що попит залишився, а техніки немає. Через санкції з-за кордону зараз складно щось нормальне привезти або доведеться переплачувати», — додає підприємець.
За його словами, щоб повністю розчистити Маріуполь, потрібно два-три роки. Доведеться вивезти мільйони тонн будівельного сміття, на що підуть мільярди рублів. Серед іншого потрібно розібрати зруйнований завод «Азовсталь» — містобудівне підприємство. У регіоні зараз працює безліч компаній з Москви та інших російських міст, які займаються демонтажем об'єктів, перевезенням та утилізацією сміття, а також будівництвом нових будівель на розчищених територіях.
«Для розуміння: щоб розібрати одну стандартну панельну чи цегляну п'ятиповерхівку та вивезти сміття, потрібно близько тижня. Ціна питання цих робіт у Росії - 1,5-2 млн рублів. Те саме, але у випадку з дев'ятиповерховим будинком, обійдеться в середньому в 5 млн рублів. У ДНР (терористична організація – прим.0629) це коштує вдвічі-втричі дорожче. Проблема ще полягає в тому, що знести будівлю, що не пошкоджена бомбою або ракетою, простіше — вона не впаде так, як ти не хочеш. А там багато будинків напівзруйновані, небезпека вища», — пояснює співрозмовник Republic.
На фото - ліфтова шахта багатоповерхового будинку. Єдине що залишилось від будинку після російського бомбардування навесні 2022 року
Просто так «зайти та працювати» в окупованій частині Донецької області не вийде, продовжує він: фронт демонтажних та будівельних робіт поділений між великими гравцями. За словами підприємця, часто це столичні фірми, за якими стоїть купа прокладок. Нерідко компанії укладають вигідні договори на демонтаж будівель, не маючи при цьому необхідної техніки та робітників. Їм доводиться спішно шукати по всій Росії тих, хто може виступити субпідрядником.
«Жодних конкурсів на роботи там не проводиться, з боку ти не зайдеш. Там субпідряд на субпідряді між "своїми". Але найпримітніше те, що приїжджим ще потрібно платити за "дах". Зазвичай це 10–15% вартості контракту. Сюди входить охорона техніки та її супровід, загалом логістика. Така практика розпочалася ще 2022-го, коли до Донбасу поїхали колони спецтехніки. Там багато мародерів, тому трактори, самоскиди, екскаватори дійсно потрібно охороняти. І коли ти питаєш, "а кому треба платити?", тобі відповідають: "бородачам". Тобто чеченцям, які зустрічають тебе з автоматами та з пістолетами в кобурах. На вигляд вони веселі добряки. Поки ти їм потрібен, вони працюють із тобою, але якщо щось не сподобається, можуть за рогом тебе пристрелити. У розмовах, у яких я брав участь, нерідко прослизало прізвище Апті Алаудінова. Якось було поставлене питання: хто приймає підсумкове рішення про допуск до тих чи інших робіт у Маріуполі? І мені відповіли: ну че ти запитуєш, Апті звичайно… Це все дуже схоже на 90-ті роки, ось так виглядає "дах" у сучасній Росії», — зазначає бізнесмен.
Ще одним нагадуванням про 90-і є відсутність зрозумілих правових підстав для демонтажних та інших робіт. Наш співрозмовник наголошує, що просто так вивезти сміття 4–5 класу небезпеки за місто та звалити де захочеться не можна. Принаймні у Росії. Але які технічні умови діють в окупованих регіонах, які лабораторії видають висновки на утилізацію, не дуже зрозуміло, оскільки до кінця неясно, які закони — російські чи українські — застосовуються там.
«Те, що відбувається в Маріуполі, більше нагадує схему "договорняка за поняттями". І так у всьому. До того ж, до якості будівництва нових житлових будівель багато питань. На федеральні кошти зводяться будинки, у яких стіни ніби картонні в два-три пальці завтовшки. Крім того, паливо купується лише за готівку. Там немає АЗС великих мереж, "Газпрому" чи "Роснефти". Тільки дрібні заправки або приїжджають якісь незрозумілі машини та продають дизпаливо по 80 рублів за літр, що на 20 рублів дорожче, ніж у Росії. І до його якості також питання. Люди дуже ризикують, заправляючи свої екскаватори вартістю 20-40-70 млн рублів. При цьому є чимало прикладів, коли компанії залишають свою дорогу техніку. Її просто не випускають за межі нових регіонів РФ або просто віджимають, оскільки дефіцитний товар. Загалом, усі заробляють як можуть: хто на демонтажі, хто на будівництві, хто на супроводі, логістиці чи на запчастинах, з якими також великі проблеми. Навколо розрухи, атмосфера 90-х, але населені пункти справді поступово відновлюються. Інше питання — якою ціною і якої якості».
На фото 0629 - реконструйований росіянами Палац дитячої та юнацької творчості
Скандали на будівництвах Маріуполя
Навколо будівництва у Маріуполі не раз спалахували скандали. Цього року було затримано гендиректора військово-будівельної компанії міноборони РФ Андрія Бєлкова. Ця компанія виступає одним із найбільших забудовників Маріуполя. Також у справі про корупцію було заарештовано співвласника компанії «Олімпсітібуд» Олександра Фоміна, яка будує об'єкти в цьому місті. Він опинився серед фігурантів резонансної кримінальної справи проти заступника міністра оборони РФ Тимура Іванова, який відповідав у військовому відомстві за будівництво. Іванов був героєм численних розслідувань журналістів та команди Навального. Вони знаходили в нього активи на сотні мільйонів рублів, зазначаючи, що він, зокрема, наживався на забудові Маріуполя.
Розрахунки центру «Досьє» показали, що будівництва в Маріуполі та на інших окупованих територіях можуть коштувати бюджету втричі-вчетверо дорожче, ніж у сусідній Ростовській області. Це відбувається через підвищення коефіцієнтів, пов'язаних з війною. Також на цих будівлях легко ховати злочини. За словами обізнаних людей, Тимур Іванов запровадив практику «домашніх завдань» для підрядників міноборони. Це означало відкат, який обговорювався нарівні з авансуванням та іншими умовами договору.
ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629
НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629
ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой
ДИВІТЬСЯ нас на YouTube