В окупованому Маріуполі на широку ногу відзначали другу річницю окупації. В російському новоязі це називалося «визволенням міста», «поверненням до історичної батьківщини».
Звичайно, що все це – псевдоісторична маячня (для того, щоб не повторюватися, накидаємо в кінці матеріалу посилання на наші статті, де ми науково і фактами пояснюємо, чому саме це маячня).
Але ж хтось і вірить, і кричить на камеру окупантів, який щасливий або щаслива від того, що в Маріуполі нарешті «руській мір».
Російські ЗМІ дуже постаралися створити картинку тотального всеохоплюючого щастя в окремо взятому Маріуполі. Відремонтовані будівлі, розміновані дороги, нова дорога, яка з’єднала Росію з окупованими територіями аж до Криму.
Проте ніхто не показує маріупольських кладовищ. Саме так, у множині. Бо окрім Старокримського, максимально розширилися і інші кладовища навколо міста, а під Мангушем з’явилося нове.
Близько ста тисяч загиблих мешканців – загублених життів, серед яких близько 200 дітей (а можливо і більше, точно не знає ніхто), за російськими стандартами не вартують того, щоб псувати собі настрій згадками про них. І точно не вартують того, щоб відкласти свої агресивні плани по захопленню нових земель.
За великим рахунком, окупантам, окрім Маріуполя, показати більше нема чого. Дуже скромні відбудови у Волновасі і практично нічого – в Бахмуті, Авдіївці, Соледарі. Руїни і в навколишніх селищах.
Тому в ці «святкові» для росіян дні Маріуполь і полоскали на всіх пропагандистських каналах в сюжетах про «здесь будет город-сад».
А як насправді?
Відомий маріупольський блогер, який працює під іменем Богдан Марік (особа цього чоловіка відома, тому можемо довіряти його твердженням, тим більше що він і зараз залишається в окупованому Маріуполі), підсумовуючи два роки окупації, написав на своїй сторінці у фейсбуці, що позитивного, а що негативного відбулося у місті.
Одразу зазначимо, що він не згадав про загиблих. Забуття – це таке сучасне життєве кредо всіх маріупольців, які залишаються в окупації. А ще він дуже легко перейшов від Бахмуту - до Артемівська, від диктатора Путіна – до «нашого президента».
Проте його спостереження цікаві.
- розмінували та побудували дороги
- збудували фонтани, зробили сквери та парки, відкрили пам'ятники
- збудували військово-морське училище
- побудували школи та садки
- збудували іпотечні будинки
- відновили кілька будинків.
Від 0629: весь цей перелік є в списку обов’язкових до висвітлення досягнень росіян на окупованих ними територіях.
- знесли 590 будинків і люди бомжують (можна ночувати у парках та скверах)
- обдурили мешканців Нахімова, 82 та будинка з годинником (додамо від 0629, що такі само обдурені є мешканці трьох будинків по вулиці Азовстальській, а також мешканці будинку по Митрополитській, і цей список не є вичерпним)
- перейменували вулиці, і люди не можуть через це зробити документи
- зробили компенсацію 45 тисяч за квадратний метр втраченого житла, але в межах соцнорми (просто сльози)
- людей, які мали житло за договором найму, просто кинули
- не ставлять у Росреєстр квартири, приватизовані після 2014 року
- жахлива реалізація постанови про безхазяйне житло
- переповнені суди, черги до МФЦ (ви у приміщеннях не чекайте – виходьте до фонтанів, для кого будували)
- будинки, які залишили під відновлення, реставрують лише зовні
- нотаріуси навмисне затягують відновлення зниклих документів
- постанова 341 – грабіж, злочин, недбалість
- дитячі садочки працюють до обіду, дітей не годують, меблів немає, вихователям не платять зарплати через перехід з муніципалітету до республіканського фінансування
- з вихователів та вчителів зняли всі категорії – зарплата мінімальна. І ту не платять
- підліткам йти нікуди: для гуртків та секцій не дають приміщень, зате приміщення дають родичам та дружкам Пушиліна під бізнес
- планують закрити та знести школу-інтернат для дітей із захворюваннями дихальних шляхів, хоча президент заборонив зносити муніципальні будівлі, які підлягають відновленню
- зарплату будівельникам не платять, бо субпідрядним організаціям не переказують гроші, їх просто кидають
- заводи стоять
- Але є держпрограма, прийнята урядом РФ для нових територій, яка тільки погіршила становище людей, а керівництво «ДНР» мовчить, - пише Богдан Марик.
До всього, що написав Богдан Марик, додамо наступне:
Кладовища стоять покинуті, бур’ян, сміття, ніхто не прибирає.
В місті повне ігнорування пам’яті про загиблих, вбитих Росією мирних мешканців – люди мають пам’ятати про загиблих у Другій світовій, але мають позабути про вбивство сусідів, рідних, батьків, дітей.
Людей позбавляють права на їхнє майно попри рішення судів. Маріупольчанка Світлана К. розповіла, що її трикімнатна квартира була приватизована на неї, її брата і матір. Брат виїхав із Маріуполя і не бажає повертатись, щоб оформити документи. Жінка подала до суду, щоб суд поновив її документи на квартиру і визнав її з матір’ю права. Суд визнав, але коли жінка пішла оформлювати документи в російську державну установу, маючи на руках рішення суду, чиновники відмовилися поновлювати документи. Родина втратила - от просто втратила! – квартиру, яку приватизувала і в якій прожили два покоління сім’ї.
Інший приклад. Родину позбавили права на житло через те, що власник будинку загинув від російської ракети. А його діти були прописані в будинку, але довести права не можуть. Будинок визнали безхазяйним і забрали.
Містом керують чеченці. Вони повернули забуту практику кришування, коли кожен, хто працює, має ділитися із бандитами своїм заробітком.
Маріуполь потерпає від екологічного лиха та антисанітарії. Каналізація досі не працює. Море та ріки небезпечні. Майже кожен другий будинок підтоплений каналізацією.
Мінна небезпека зберігається.
В Маріуполі поганий Інтернет. Сервіси блокуються.
І місті нема чим зайнятися молоді, нема куди піти.
Лікарні залишаються без лікарів. Медичне обслуговування жахливе. Черги. Відсутні вузькопрофільні фахівці. Складні операції люди їдуть робити за сотні кілометрів в Таганрог, Ростов або інші міста.
Але на думку росіян, все це – норма. Так багато хто живе в Росії, тепер про це знають і в Маріуполі. Головне – країну захищати. Тому грошей на харчування дітей в школах і садочках немає, а на будівництво військового училища гроші є. А ще є гроші на агітацію за підписання контракту в російську армію. До речі, і будівництво військового училища, і агітація до вступу в армію – є порушення Женевської конвенції. Про це вчора, 1 жовтня , наголосило українське Міністерство закордонних справ.
На жаль, окупація триває. Спостерігаємо за тим, що буде далі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Вкрадена історія. Коли і хто заснував Маріуполь, та чому правда про це багато років приховувалась від суспільства
Міф про «народ Донбасу». Хто це вигадав, навіщо, і чому Маріуполь – не Донбас, - ВІДЕО
«Російська пропаганда – як вірус. Це справжня хвороба». Як росіяни створювали найбільшу брехню про «російськомовний» Маріуполь, - ВІДЕО
ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629
НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629
ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой
ДИВІТЬСЯ нас на YouTube