«Тисячі переселенців їдуть в окупацію, бо держава не допомагає». Як політики один одного спростовують

Маніпулятивні заяви щодо українців, які масово повертаються на окуповані території, спричинили скандал на вищому державному рівні.

Спочатку Маріупольська міська влада поширила заяву про те, що 30% маріупольців вже повернулися в окупацію. На минулому тижні депутат Максим Ткаченко в інтерв’ю Укрінформу повторив цю тезу, заявивши, що вже 150 тисяч українців повернулися на окуповані території, з них 70 тисяч – це маріупольці.

Після цього суспільство розкололося на тих, хто прибив  клеймо зрадників на людей, що повертаються, і хто підтримав їх, звинувативши державу в тому, що вона недостатньо допомагає тим, хто втратив домівки.

На недостатній турботі про переселенців, відсутності рішення щодо житлової проблеми наголошували і в Маріупольській міській раді.

Їхні заяви мають підґрунтя. Справа в тому, що саме мешканці окупованих територій не мають права на компенсації від держави за втрачене майно та зруйновані квартири, на відміну від постраждалих з інших регіонів. Переважна більшість переселенців з окупованих територій не отримують допомогу як ВПО в розмірі 2 тис. грн.

Проте заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук спростувала і заяви політиків щодо масового повернення, і закиди щодо недостатньої допомоги з боку держави.

«Ніколи не повірю, що тисячі українців їдуть в російську окупацію через відсутність 2-3 тисяч гривень на місяць державної допомоги. Так, держава не може подарувати всім переселенцям по квартирі. Але тимчасове житло є. Так, ми не можемо кожному переселенцю дати таку саме роботу за такі саме гроші, як було. Бо ми на війні. Але для тих, хто хоче працювати, робота є», - написала вона.

Проте Ірина К., мешканка окупованої Херсонщини, яка зараз мешкає у столиці, сильно дивується позицією влади, і конкретно пані Верещук.

«Я виховую доньку одна. Роблю масажі, проводжу курси з масажу. Щоб заробити на оренду квартири, мені доводиться працювати без вихідних. Я майже не бачу доньку. Коли ми отримували допомогу як переселенці, то ті 5 тисяч на двох були половиною суми, яку я сплачую за оренду квартири. Зараз я думаю, що якщо мені не вдасться якось продати квартиру на окупованій території, то доведеться кудись переїжджати – я фізично не витягую оренду і витрати на життя», - каже Ірина.

«Мабуть коли для тебе 2 тисячі гривень – кишенькові на обід, дійсно важко повірити, що є люди, для яких ці гроші – вирішальні», - каже Олена К., мешканка Маріуполя, яка тимчасово переїхала до Вінниці. На її думку, жити в шелтерах у гуртожитках можна дійсно - тимчасово. Але три роки - це вже не тимчасово, а постійно. І жити в таких умовах, коли у тебе немає особистого простору - неможливо людині. 

Але пані Верещук рішуче відкидає наявність проблем у переселенців.

"Своїми заявами ви [депутати - прим.] підтримуєте ворожий наратив, що нібито в окупації краще. Тому ваша інформаційна діяльність носить підривний та злочинний характер. Це особливо шкодить державі зараз", - заявляє Ірина Верещук.

Після різких заяв представниці Офісу Президента, депутат Ткаченко відізвав свої попередні твердження, зазначивши, що 150 тисяч українців, які немов би повернулися в окупацію, - це його власні інтерпретації, а не факти.

В Маріупольській міські раді нічого спростовувати не стали. На прохання 0629 там пояснили, що у своїх твердженнях спираються на джерела Руху Спротиву в окупації і наполягають, що в місто повернулись 30 тисяч людей. Але чи залишилися вони там – в міськраді не знають (зазначимо, що раніше вони повідомляли про повернення 30%, а не 30 тисяч маріупольців). 

Тож підбиваючи підсумки, спробуємо відділити факти від припущень політиків. 

Факт перший

Люди таки повертаються в окупацію. Їх багато, можливо їх дійсно декілька тисяч, але ніхто не знає точно, скільки їх. Люди їдуть, щоб провідати рідних, врятувати свої квартири від російської експропріації, а потім виїхати звідти знову.

Ну і частина – дійсно, залишається в окупації, тому що не в змозі забезпечити фінансово своє життя на підконтрольній Україні території. 

Факт другий

Ніякої статистики щодо кількості тих, хто повернувся, – не існує.

Є припущення, аналіз, але точних даних немає, як і не існує соціології. Про те, скільки реально на постійній основі мешкає в Маріуполі людей, не знають навіть самі росіяни, бо ніякої соціології не проводили і вони.

Коли радник мера Маріуполя називає кількість тих, хто намагався перетнути кордон в Шереметьєво  - 350 тисяч українців – то він не підкріплює свої заяви жодним документом. Навіть офіційні заяви російської сторони щодо цього не відповідають цим цифрам.

"Загалом станом на жовтень 2024 року в Шереметьєво прибуло понад 107 тисяч громадян України. Пропущено на територію РФ понад 83 тисячі осіб зазначеної категорії", - повідомила офіційний представник загону прикордонного контролю ФСБ Росії в міжнародному аеропорту Шереметьєво Оксана Міщенко.

Ми не можемо довіряти інформації, яку розповсюджує російська сторона, але у випадку з даними про кількість українців в Шереметьєво можемо брати їх до уваги. Росіяни зацікавлені в тому, щоб збільшити ці цифри і показати, що українці не хочуть жити в Україні, а прямо рвуться до Російської Федерації.

Але навіть з таким бажанням до збільшення, вони вказують, що станом на жовтень в окупацію повернулися загалом лише 83 тисячі українців. І  не відомо, чи залишилися вони там назавжди, чи все ж таки виїхали знову після розв’язання своїх особистих проблем.

Це точно не 350 тисяч  (заява Андрющенко щодо намагавшися перетнути кордон з РФ), і не 150 (заява депутата Ткаченка).

Факт третій

Якщо неможливо встановити, скільки людей загинули, скільки людей загалом виїхали із Маріуполя, то як встановлювати, скільки їх повернулося? Будь-які дані, як то кількість пенсіонерів, або кількість отриманих російських паспортів не дадуть бажаного результату, через те, що люди приїжджають, виїжджають, російські паспорти отримують не тільки маріупольці в Маріуполі, а і мешканці інших окупованих міст, які перебрались жити у вкрадених квартирах маріупольців лише в 2022 році.

Побажання від 0629

Якщо у місцевої та державної влади дійсно є інформатори на окупованих територіях, агенти, джерела, які можуть допомогти порахувати, скільки маріупольців повернулося, то хай би вони допомогли встановити точну кількість загиблих в такому форматі, який би прийняли  до розгляду в ООН. Три роки окупації, а ООН досі не враховує жертв російської агресії в Маріуполі і Волновасі. Не погано було б сконцентрувати зусилля саме на цьому.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Про 30%, яких не існує в статистиці