24 січня 2015 року Росія здійснила терористичний акт, обстрілявши із «Градів» спальний мікрорайон Маріуполя - Східний.
Ця трагедія настільки нажахала Маріуполь, що люди протягом року не могли оговтатися. Багато хто з місцевих мешканців не міг увійти у власні квартири через глибоку психологічну травму і вимушений був шукати інше житло.
Хто б міг подумати тоді, в 2015-му, що жах Східного повториться в Маріуполі, але в набагато більшому масштабі. Що весь Маріуполь перетвориться на один суцільний «Східний», а жорстокість ворога буде такою, що від самого Східного взагалі мало що залишиться, як і від багатьох інших районів міста.
Росіяни всіма силами намагаються знищити будь-яке нагадування про власні злочини. Тож вони наказали демонтувати пам'ятник жертвам теракту.
Ось що від нього залишилося.
Але ми пам'ятаємо. І щоб нагадати, що відбувалось страшним суботнім ранком 24 січня 2015 року, наводимо невеличкий фрагмент із книги «Маріуполь. Останній форпост», присвячений подіям того дня.
Фотографії в репортажі - Сергія Ваганова.
Звичайний суботній ранок. Густонаселений спальний мікрорайон. Жвава торгівля на ринку.
"Я йшла на зупинку, як раптом під ногами затряслася земля, – розповіла Ірина Степанова. – Осколки снаряда впали за кілька метрів від мене".
Жінка дивом вижила, але ту картину, яку вона побачила, коли обстріл припинився, їй не забути ніколи.
"Поряд зі мною лежить мертвий чоловік, його зрешетило осколками. Багато поранених людей — як таке може бути у 21 столітті?" - з жахом казала вона журналістам.
У ці хвилини в решті районів міста ще не знали точно, що ж сталося на Східному, але здогадувалися: «Вибухи снарядів струсили все місто. навіть ми, які вже звикли до війни та артилерії, не на жарт злякалися, - розповів маріуполець. - Мої рідні живуть на Східному, але я ніяк не міг до них додзвонитися. Може, саме зараз їм потрібна допомога? На щастя, всі вціліли».
А тим часом міська влада стала публікувати перші дані про загиблих та поранених. Вони були ще попередніми, але вже лякали своїми масштабами.
На місце виїхав міський голова Юрій Хотлубей. Він пройшовся по місцях попадання снарядів, побачив зруйнований дитячий магазин, згорілі машини, вибиті шибки та зруйновані бетонні перекриття будинків.
Одна з мешканок повідомила, що їй вдалося зв'язатися з батьками, які проживають у селі Безіменне на території, яку контролює «ДНР». «Вони бачили, як близько 6 "Градів" поверталися до Новоазовська», – сказала жінка. Але для більшості людей і без цих свідчень було очевидно, хто розстріляв Східний. Залишки ракет, як стрілки компаса, чітко вказували на схід – туди, де зосередились сили бойовиків та російських військових.
Відразу після обстрілу було тихо-тихо. Люди ніби втратили дар говорити й плакати.
Подивитися, що ж там відбувається, було неможливо. Силовики оточили ринок, казали, що там є снаряди, що не розірвалися.
Повністю розкурочено "Градом" дитячий магазин, пошкоджено торгові павільйони, фітнес-клуб, аптеки. У мікрорайоні немає ні світла, ні води.
У результаті обстрілу постраждали 70 багатоповерхівок. У більшості з них вибиті вікна. На вулиці Київській “Град” влетів через дах у квартиру, а вилетів через вікно.
Біля Київського ринку уламки снарядів знищили магазин "Все по 10 грн." У приміщенні знаходиться труп.
Стало відомо про загибель молодої дівчини, яка прикрила собою свою маленьку доньку, тим самим зберігши дитині життя.
Кров, скло, бетон, осколки ракет - всюди.
Які там укриття! За ті кілька секунд, що пролетіли між гулом та вибухом, люди навіть зрозуміти не встигли, що відбувається.
Почалася паніка — жителі масово почали покидати свої квартири та будинки. Йшли пішки, декого приїжджали та забирали рідні, друзі. Таксі викликати було неможливо - водії побоювалися їхати на Східний через ризик повторного обстрілу. І недаремно. Близько 13.00 мешканці знову почули залпи. Під обстріл "Града" потрапив блокпост на Східному. На щастя, цього разу обійшлося без жертв. Але на смерть перелякані люди в істериці падали на землю, тікали, кричали.
Хотіли якнайшвидше покинути небезпечний район - бігти, все одно куди, аби подалі. Але тим, хто не мав особистого транспорту, зробити це не так просто. Маршрутні автобуси курсували, але були переповнені. Таксі не викликати. Для охочих виїхати на ринку Денис оголосили пункт збору, і звідти організовано вивозили людей.
На місці трагедії помітили спостерігачів ОБСЄ, які фіксували дані в місцях потрапляння снарядів.
Міський голова Юрій Хотлубей провів екстрене засідання штабу з ліквідації наслідків обстрілу ЖМР Східний. Вже у перші години після трагедії усі волонтерські організації міста об'єдналися для порятунку людей. Почали завозити плівку для затягування розбитих віконних отворів. Волонтери та комунальники, співробітники промпідприємств спільними зусиллями забивали, ремонтували, вигрібали шибки, щоб люди могли переночувати у себе вдома.
Рятувальники розпочали роботи з розбирання зруйнованих об'єктів, а основна частина особового складу підрозділу була зайнята гасінням пожеж. Ремонтні бригади підприємства “Маріупольгаз” розпочали роботи з відновлення газопостачання мікрорайону. А в МРЕС працювали над усуненням аварій на електромережах.
Постало питання відселення людей, які втратили дах над головою. Аварійно-водолазна служба міської ради спільно з Маріупольським управлінням ДСНС встановлювали намет на території церкви на вулиці Київській для допомоги тим людям, які залишилися без даху над головою.
Увечері Східний повністю поринув у пітьму.
“Я сидів у холодному будинку, без світла, без вікон, із дірявим дахом. О 3 годині ночі я зрозумів, що якщо не рушу - замерзну. І тоді я пішов у намет рятувальників. Пив чай, грівся. Я приходив туди щоночі, щоб не померти”, - розповів Федір Бубур.
Внаслідок обстрілу житлових кварталів Маріуполя на місці загинули 23 особи, у тому числі одна дитина. У лікарні померло ще семеро людей, з них одна дитина. Таким чином, кількість жертв трагедії досягла 30 осіб. Число поранених – 118 осіб.
Але навіть ті, хто фізично не постраждав, були поранені в серце. Багато хто досі не може оговтатися від глибокої психологічної травми.