Шість громадських організацій, серед яких 4 українських і 2 іноземних, передали до Міжнародного кримінального суду у Гаазі повідомлення про злочин. Цей злочин скоїла Російська Федерація, підступно вбивши 53 українських військовополонених – захисників Маріуполя.
Як зазначив Роман Мартиновський, провідний експерт Регіонального центру прав людини під час брифінгу в Українському медіацентрі, це повідомлення – результат розслідування, яке тривало роки спиралося на результати роботи прокуратури, свідчення очевидців теракту, висновки експертів, журналістські розслідування.
«На жаль, нам не вдалося встановити всі деталі злочину. Імена безпосередніх виконавців залишились невідомими. Але ми змогли майже по хвилинах відновили хронологію тих подій, - каже Роман Мартиновський. – Наприклад, напередодні теракту в колонію прибув перший заступник начальника російської федеральної служби виконання покарань із Москви – полковник Кирил Попов. І це не збіг обставин. Він командував угрупуванням служби виконання покарання в так званій «ДНР», роздавав накази керівнику «служби покарань» безпосередньо в Донецьку Юрію Дорошенку.
У липні 2022 року адміністрація колонії №120 в Оленівці почала поспіхом перетворювати технічне приміщення колонії в барак. Там нічого не було готове. Перемістили туди захисників Маріуполя, де навіть спальні місця не були обладнані.
Ще один важливий факт, що був встановлений: ввечері 28 липня на шикуванні полонених був присутній чоловік з позивним «Охотнік». Його особа ще не встановлена. Але свідки кажуть, що саме з появою цієї людини в колонії були посилені знущання та катування на допитах. Він заборонив полоненим лишати свої місця».
На фото - барак після теракту
Роман Мартиновський розповідає, що біля 23.00 полонені почули звуки, схожі на постріли. І майже одночасно пролунали два вибухи.
«Характер пошкоджень бараку і травми, які отримали жертви теракту, послідовність вибухів, за нашею версією, є наслідком застосування термобаричного боєприпаси типу «Джміль». Температура в бараку могла сягати 150 градусів», - стверджує Мартиновський, який представляє результати спільного дослідження.
На підтвердження злочинного задуму, а не випадковості, громадські розслідувані наводять факти ненадання медичної допомоги постраждалим від теракту.
«Адміністрація колонії заборонила в’їзд бригадам швидкої допомоги на територію колонії. Вони заборонили надавати допомогу пораненим навіть тим лікарям, які знаходилися вже у колонії. Тому ми і стверджуємо в нашому поданні, що, як мінімум, 9 військовополонених загинули саме через ненадання медичної допомоги вже після теракту», - каже Мартиновський.
Група розслідувачів вважає невипадковістю і ту обставину, що вбивство полонених припало як раз на день народження російського ката Кирила Попова.
Правозахисники в своєму поданні до МКС спираються на конкретні норми міжнародного права, за якими до відповідальності за скоєні злочини мають бути притягнуті не тільки безпосередні виконавці злочину, а і їхні керівники.
Саме тому у поданні перелічені підозрювані у скоєнні злочину - командири та начальники відповідних підрозділів:
Юрій Дорошенко – директор служби виконання покарань невизнаної республіки у Донецьку. Він безпосередньо відповідав за утримання українських військовополонених.
Керівництво федеральної служби покарань РФ:
Аркадій Гостєв
Валерій Боярінєв
Рустам Степаненко
Кирило Попов
Слідчі ФСБ РФ Олесандр Бастрикін та Борсуков, які вжили заходів щодо фальсифікації доказів на місці злочину
Сергій Суровікін - один із командувачів російської армії на Донецькому напрямку.
«На жаль, окрім конкретних виконавців, нам не вдалося встановити точно тип зброї. Ми не знаємо, за яким принципом формувалися списки, за якими заселяли людей саме в цей барак, не встановлене прізвище людини, яка дала наказ, - каже Тетяна Катриченко, виконавча директорка Медійної ініціативи за права людини, яка взяла на себе зобов’язання разом із «Азовом» та родинами військовополонених розслідувати, що ж сталося в Оленівці. Але, за її словами, робота триває. І напрямок, по якому просуваються розслідувані, дає надію, що і ці білі плями будуть заповнені.
Результати розслідування прокуратури трохи відрізняються від результатів громадських організацій. Як зазначив Роман Мартиновський, це через обмеження, які накладає на слідчих прокуратури кримінально-процесуальний кодекс. Ось чому прокурори не зосереджені лише на одній версії із застосуванням зброї, а також розглядають версію вибухівки і інші версії.
«Те, що немає доступу на місце злочину, не дає змоги встановити типи зброї. Навіть в тілах загиблих ми не знайшли уламків», - каже Роман Циб, представник 18 Департаменту Офісу Генерального прокурора України.
Інформація, що керівництво колонії діяло спільно з федеральною службою покарань РФ, підтвердилася, як і злочинна бездіяльність після теракту, невчасна евакуація, неналежний стан евакуації, в результаті чого загинули 9 азовців.
Начальнику колонії та його заступнику були висунуті повідомлення про порушення кримінального злочину.
«Нами проведена комплексна експертиза зброї на підставі фото. На підставі цього була висунута версія, що теракт дійсно був вчинений із застосування ручного вогнемета «Джміль». Дуже висока температура на місці злочину свідчить на доказ цієї версія. Ми також перевірили супутникові знімки в радіусі 40 км від точки вибуху, щоб подивитися можливе використання артилерійських систем. Жодних доказів цієї версії ми не знайшли. Версі закладання вибухівки біли виходу із бараку також розглядається», - повідомив Дмитро Марцин, прокурор 18 Департаменту Офісу Генерального прокурора.
Супутникові знімки вивчали і правозахисники. І вони помітили там деякі інші особливості з боку росіян безпосередньо напередодні теракту.
«Ми наполягаємо, що теракт в Оленівці був здійснений саме із застосуванням термобаричного боєприпаса, - розповідає Роман Мартиновський. - Після аналізу супутникових знімків, ми помітили, що є певна історія до 28 липня. До травня 2022 року (10 км до лінії зіткнення на той момент) обстріли в районі Оленівки були доволі активними як збоку ЗСУ, так і з боку РФ. Але пізніше інтенсивність обстрілів з боку ЗСУ зменшилася, а на території біля самої колонії взагалі припинили фіксуватися обстріли з боку ЗСУ.
Друга цікава деталь: з червня 2022 активність підрозділів РФ у безпосередньої близькості до колонії значно збільшилася. Видно на фото постріли з Граду, видно вогневі позиції на відстані 400 м від колонії. І це було схоже на провокацію з боку РФ, яка хотіла, щоб українська артилерія вдарила у відповідь по місцю, де утримувались українські військовополонені».
Роман Мартиновський переконаний, що документи, які вони передали до Міжнародного кримінального суду, стануть матеріалами в кримінальній справі проти Росії.
«Якби ми не були впевнені в цьому, ми б не витрачали рік роботи щоб підготувати повідомлення для суду», - зазначив він.
Представники прокуратури також заявили, що співпрацюють з МКС по цій справі, але коментувати свою співпрацю не мають права.
Нагадаємо. В ніч з 28 на 29 липня 2022 року на території колишньої волноваської колонії №120 (Оленівка) стався теракт. В одному з бараків, де перебвали полонені захисники Маріуполя, стався вибух. За даними росіян, там утримувались 193 людини. З них 53 загинули, більше 130 отримали поранення.
Російська терористична армія відмовила у медичній допомозі пораненим.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Лубінець вимагає, аби Червоний Хрест та ООН нарешті назвали винних у теракті в Оленівці
Маріуполь, Оленівка та інші воєнні злочини: аналітики дослідили, як РФ використовує «інформаційне алібі»
СБУ повідомила про підозру екскерівникам Оленівської колонії, які можуть бути причетні до теракту