Відірвані від цивілізації, зв’язку та здорового глузду. Як живе окупований Маріуполь. Розповідь маріупольчанки

Життя окупованого Маріуполя дуже відрізняється від тієї оптимістично-ейфорійної  картинки, яку малюють російські пропагандисти та їхні найманці. Життя важке, безрадісне. Для багатьох воно складається на рівні інстинктів – вижити, роздобути їжу, гроші, забезпечити дах над головою.

Через погану роботу транспорту різні райони Маріуполя фактично ізольовані один від одного.  І людина, яка мешкає в центрі, майже не розуміє, як живуть люди на Лівобережжі чи в Кальміуському районі.

Нам  вдалося поспілкуватися з жінкою, Наталей Т., яка мешкає на окраїнах Кальміуського району, в одному із селищ. Вже 7 місяців у неї в будинку немає світла. Хоча вона каже, що останніми днями якісь роботи з відновлення електрики розпочались і тут. Окупанти обіцяють відновити електропостачання в середині листопаду. Але як воно буде, ніхто не знає, бо насправді, вони нікуди не поспішають. Росіяни отримують великі командировочні за роботу в Маріуполі, тому їм чим довше, тим краще.

Ну а люди чекають. Як пристосовуються до обставин мешканці маріупольських селищ, читайте в розповіді пані Наталі.

Гуманітарка

Залежність від гуманітарної допомоги в Маріуполі досі дуже велика. Але дають її не всім.  Зараз раз на місяць  - дітям (здається, до 3 років, але я не впевнена) і пенсіонерам 65+. В пакет для дорослих зазвичай входить борошно, гречка, рис/пшениця, макарони, тушонка, рибні консерви, згущене молоко, хліб, вода. У жовтні ще дали мило, зубну пасту, пральний порошок, туалетний папір та засіб для миття посуду, але не дали воду.

Рибні консерви - сардина з додаванням масла і тюлька в томаті (з головами і кишками, тобто не чищена). Цю тюльку навіть не всі коти їдять, не кажучи вже про людей. 

Звісно, всі продукти російського або «ДНРівського» виробництва. Не смачні.

Пакети пакують неуважно. Або цілеспрямовано крадуть дещо, не знаю. Але постійно чогось не додають. Якось нам дали 1 кг гречки, а в інший день видавали пакети з двома кг. У жовтні в одному пакеті були пральний порошок, зубна паста та засіб для миття посуду, а в іншому - ні.

Довідки

Довідок багато треба збирати. Не у всіх вистачає сил на це. Я особисто мало знаю щодо цього, бо не оформлювала нічого останнім часом. Але раніше в УТСЗН щотижня давали талончики. Люди займали черги з 5 ранку, щоб отримати, і то всім бажаючим не вистачало. Зараз, здається, теж така система, тільки дають двічі на місяць.

Дідусь, 81 рік, влітку оформляв собі матеріальну допомогу для пенсіонерів 80+. Дають 3000 рублів раз на півроку. Для цього він взяв талончик, потім поїхав на визначену дату й час ,оформив документи (довелось там зробити ксерокс бланка за 20 р.). Потім треба було, щоб сусіди підписали довідку про його побутові умови. Потім він цю довідку відвіз. І десь через 2 місяці отримав на пошті ці 3000. Їздити доводилося самому, бо там треба особиста присутність.

Щоб оформити субсидію (чи щось таке) на вугілля, треба взяти довідку у міськгазі, заплатити в банку, потім відвезти цю квитанцію знову в міськгаз. Не кожний пенсіонер витримає таку їзду, зважаючи на те, що автобуси забиті. Ця субсидія - 3 тис. руб. Уже не раз чула, як люди жаліються, бо думали, що їм дадуть 30 тисяч (цього б якраз вистачило на 2 тони вугілля, а це якраз на одну зиму).

Транспорт

Транспорт – це проблема, яка не зникає.  Вранці і ввечері автобуси такі набиті, що люди не всі влазять. Влітку мало не кожної поїздки комусь ставало погано. Мені теж.

Вранці люди їдуть не тільки на роботу, а й щоб стати у чергу. Ще й багато пенсіонерів на ринок, деякі з кравчучками. 

Іжа

Їжа в Маріуполі – не дефіцит. Магазини і стихійні ринки працюють. Можна купити все, від найдешевших макарон до копченої скумбрії. Але в основному це прості продукти: печиво, ковбаса, котлети, м'ясо та сало, сезонні овочі й фрукти, зараз ще апельсини, молоко, звичайний сир, сметана. Чогось такого типу арахісового масла немає.

Працюють супермаркети "Манна". Там все розраховане на невибагливу публіку (наприклад, масла нема, тільки спред).

Дуже багато алкоголю (але його і раніше було багато).

Ціни

Все дорого. Тільки в рублях, звісно. Можна зняти гроші з української картки, але за великий процент. За який саме – не знаю, бо жодного разу не знімала.

Хліб, 400-500 г - 40 руб.

Заморожений хек - 400 руб/кг

Ковбаса - 400-600 р/кг

Лимони - 200-400 р/кг

Манка - 50 р/пакет

Молоко на ринку - 100 р/1,5 л (це розлите вручну по пляшках)

Сире сало - 100-300 р/кг (від товщини залежить)

Сметана - 250 р/баночка 0,5 л

Кефір 1,5% - 75 р/пакет 0,5 л

Рибні котлети (навіть не пахнуть рибою) - 400 р/кг

Цукерки "Бурундучок" - 490 р/кг

Цукерки "Білочка" - 600 р/кг

Еклери - 330 р/кг

Маленька слойка з джемом - 39 р.

Домашній теплий костюм - 3500 руб.

Дрова - в середньому 3600 руб/м3.

Вугілля - 13000-14000 руб/тонна.

Б/у балон для газу на 40 л - 6000 руб.

Заправити такий балон (якщо немає машини і доводиться наймати для цього) - 2000 руб.

Побут

На більшій частині Мирного, Ново-Гугліне, Гугліне досі нема світла. Обіцяють зробити в листопаді, щось почали замінювати, але поки немає.

Тут є два магазини поряд. В одному світло є, в іншому - ні. Кажуть, що завідувачка другого дзвонила в приймальню президента (хз як) і після того їй прийшла відповідь від Пушиліна і від президента, в якій світло пообіцяли зробити до 14 листопада. 

На днях почали міняти стовпи. На мій погляд, вони усі однакові, але чомусь на одній вулиці замінили кілька стовпів, на іншій взялись міняти всі, але дійшли до величезного горіха і процес зупинився. Чекають, поки інша бригада зрубає той горіх.

Все робиться дуже повільно. Кажуть, що працюють електрики-росіяни і їм платять гроші за відрядження. Тому вони й не спішать.

Зв'язок

Зв’язок – це біль. Це просто кошмар. Купити сімку "фенікса" (оператор мобільного зв’язку терористичної організації «ДНР» - ред.) нереально. Їх можна купити в сервісному центрі (знайома їздила кілька днів туди перш ніж настала її черга) або на пошті (не кожній, а де є світло). На пошту привозять 30 штук і то не кожний день. Часто у людей одна сімка на родину - якщо нема сил їздити кожного дня в переповнених автобусах.

Можна ще було у серпні купити в перекупників за 650 руб. Зараз не знаю, чи ще можна і скільки коштує. Правда, мені сказали, що є одна пошта, де можна придбати сімку без проблем. Поки не перевіряла.

На околицях міста немає інтернету. Щоб відкрити телеграм, треба вийти на середину вулиці рано вранці, до світанку. Часто й такого немає - сусідка сказала, що крадуть обладнання з вишки. Звісно, вона сама не бачила)) Це плітки.

Особисто я можу впіймати Інтернет на нашій вулиці лише рано вранці, інколи ввечері.

Люди

Таке враження, що навколо самі пенсіонери, ще й які люблять росію. Насправді, вони просто найгучніші. Є люди середнього віку, багато підлітків. Але пенсіонерів у відсотковому співвідношенні таки більше, ніж було раніше. 

Часто можна почути, як якась бабка говорить словами російської пропаганди ("Америка змушує Зеленського воювати", "нацики вбивають дітей"), інколи їй піддакують, інколи мовчать у відповідь. І лише за таким мовчанням можна дізнатися, що людина, напевно, не має промитих пропагандою мізків. 

Люди з проукраїнською позицію мовчать або відверто говорять лише з надійними людьми. Думаю, це і є ота атмосфера страху, яка буває в диктатурах.

Але на якість послуг і швидкість ремонтів жаліються всі – і проукраїнські, і проросійські. 

Ще одне враження - загальний рівень культури знизився, особливо це помітно серед підлітків. Діти курять, матюкаються. Якось ніхто не поступився місцем в автобусі чоловіку без ноги. 

Але це не дивно. Багато притомних виїхало, а навколишнє середовище не сприяє культурній поведінці. 

Дуже багато сміття, більша частина з якого - пляшки з-під алкоголю.

Стало багато чеченців і росіян (за акцентом впізнати можна). Ходять по вулицям у цивільному, деякі з жінками (і росіянками, і місцевими).

Усяке різне

Здається, в центрі повідкривалися кафешки. Я була там на початку місяця в середині дня. Вони були напівпорожні. В тому, куди я заглянула, тільки купка підлітків сиділа залипала в телефон.

В амбулаторії на Мирному нема терапевта. Був, але десь дівся. Найближчий - на "Нептуні", але кажуть, що там терапевт бухтить і не хоче приймати "не своїх". Це єдина амбулаторія для Мирного, Ново-Гугліне, Гугліне, Азовкільця, Ново-Азовкільця.

Пенсія – основне джерело існування для багатьох людей. Вона одразу  була 7,800. Потім 10000 руб. А зараз комусь дали близько 50 тис., а комусь - 10 тисяч.

Якщо ви живите в окупованому Маріуполі і хочете розповісти про те, як живеться вам, вашим сусідам та знайомим, пишіть нам: [email protected]  Телеграм-бот 0629 https://t.me/Mar0629newsBot