ПТСР – у половини мешканців. Як блокада Маріуполя вплинула на людей. ДОСЛІДЖЕННЯ

Бомбардування, голод, зневоднення, вбивства людей. Все це не могло не вплинути на здоров’я людей, які пережили бомбардування Маріуполя. Проте в Україні ніколи не проводились дослідження, а як само це впливає. Методики визначення посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у військових застосовуються в Україні постійно, а ось стан цивільних ніколи не вивчався.  Денис Под'ячев - керівник проєктів UkrSocStandart – вирішив спробувати застосувати військову методику і для мирних мешканців. 

Сьогодні в «Медіацентрі Україна» відбулась презентація проєкту. Ольга Атаманова, яка вела презентацію, зазначила, що це дослідження має велике значення не тільки для маріупольців. Воно дає уявлення про те, з чим доведеться стикатися в цілому українцям після війни.

Дослідження проведене на волонтерських засадах, воно не фінансувалось грантами або жодним іншим видом зовнішнього фінансування. 

Хто взяв участь у дослідженні

Це маріупольці. Ті, хто виїхав з окупації і знаходиться зараз в Україні або Європі. Переважна кількість опитаних – це жінки. Основна вікова категорія – 30-45 років.

За словами Дениса Под’ячева, вони досліджували лише тих маріупольців, які залишили місто  -  це близько 250-300 тисяч чоловік. Соціологи опитали в онлайн режимі кожного 200-го мешканця Маріуполя.

Сайт 0629 також долучився до залучення аудиторії для проведення дослідження.

Результати

52% маріупольців зараз знаходяться в стані посттравматичного стресового розладу. Це хвороба війни. Але якщо вона раніше переважно була властива військовослужбовцям, то зараз – і цивільному населенню.

Денис Под’ячев має гіпотезу, що кількість ПТСР у маріупольців після року війни не зменшується, а навпаки, - зростає. 

«Коли люди вирвались з блокади, вони відчували полегшення – вижили, вціліли, вирвались з пекла. Але з бігом часу їхні проблеми не вирішуються,  невизначеність залишається, і це приводить до погіршення загального стану людини. Більше того, думаю, якщо б ми проводили своє дослідження зараз, в березні – місяці трагічних подій і трагічних спогадів для маріупольців, рівень ПТСР міг би бути ще більшим – до 80%», - каже дослідник.

Цей посттравматичний стресовий розлад має серйозні наслідки для здоров’я людей. 60%  опитаних фіксували в себе  симптоми  розладів, що можуть бути викликані ПТСР. Люди з ознаками ПТСР приблизно вдвічі частіше сигналізують про симптоми тахікардії, неврозу шлунку та одишки, інших хвороб.

Але і поведінкові розлади теж спостерігаються. Депресія, невизначеність, невирішені проблеми житла, роботи – все це призводить до погіршення психічного стану. 44,5% опитаних не ставлять жодних короткострокових цілей перед собою і живуть одним днем.

«Деякі люди можуть навіть втрачати відчуття своєї значущості через те, що не захистили, не вберегли», - пояснює психолог Світлана Федорченко.

Але ще більше проблем у дітей. Як зазначає Світлана Федорченко, дехто з дітлахів втратив інтерес до тих речей, які були цікаві дитині до війни. Плаксивість, нервовість, і навіть регрес у розвитку. Це те, що дуже хвилює батьків та педагогів.

Як вплинула дата виїзду з Маріуполя на психічний стан

Соціологи знайшли певний зв’язок між тим, який стан розладів має людина з датою виїзду із Маріуполя.

Найменший стрес пережили маріупольці, які виїхали в перший тиждень повномасштабного наступу. Згідно з дослідженням, це приблизно 20 тисяч чоловік (3,4% населення).

Найбільший рівень стресу – 15-24 березня. А потім був ще один піковий стресовий період – травень 2022 року.

Хочуть повернутись, попри ПТСР

Згідно до опитування, лише половина маріупольців вказала, що змогла вирішити питання постійного житла і близько 40% опитаних зазначили, що змогли вирішити питання постійного місця роботи. Тому число тих, хто хотів би повернутись в Маріуполь досить високий – більше 80%.

Проте, підкреслює Денис Под’ячев, не варто зачаровуватись цією цифрою. Тому що насправді за цією позитивною відповіддю ховається дуже багато «але …»

Більша частина – 65%  - маріупольці готові повертатись виключно після деокупації Маріуполя. Але  і це не все.

«Виявляється, що лише деокупації замало, щоб повернутись, - каже Под’ячев. – Люди хочуть ще бачити нормальні умови для життя, наявність роботи. А це означає, що показник готових повертатись в реалії набагато менший».

На думку експертів, значна кількість повернеться тимчасово (з певною місією), а ті що готові будуть там жити, повертатимуться поступово – по мірі відновлення умов нормального життя.

«Ми будемо мати справу з ритуальними поверненнями. Коли люди будуть приїжджати, щоб закопати свої ключі, або вставити табличку – тут колись був мій дім… Так, це сумно визнавати, але саме таким буде Маріуполь після повернення. Люди будуть повертатись з певною місією, робити свої справи, вирішувати майнові питання, ховати рідних. Будуть прощатись з містом, а потім – їхати подалі від своїх спогадів».

ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629

НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629

ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой

ДИВІТЬСЯ нас на YouTube