Пообіцяли впритул наблизитися до виконання обіцянок. Про що писала окупаційна преса в Маріуполі та Донецьку, - ОГЛЯД, ФОТО

За пропаганду в окупації не треба платити – всі газети там роздають безкоштовно. Ось так приходиш в пенсійний фонд окупантів, щоб перерахувати пенсію, а тобі і пропонують безкоштовні старі газети. Свіжих чомусь ніколи немає.

В принципі, нічого термінового, оперативного, гарячого в тих газетах все одно не пишуть. Одні обіцянки та «духовний вплив». Тож можна читати і через тиждень, і через два.

Вкрадена у Ріната Ахметова маріупольська газета «Приазовський робочий» пише про інтеграцію окупованих території в тіло Росії.

Валентина Матвієнко, до речі, українка за походженням, наголошує, що немає відмінностей між українцями та росіянами – не було і не буде, запевняє вона маріупольців. Говорить – як про себе, жінку-манкурта, яка зрадила своїй пам’яті, своїм корінням і тепер служить ворогу, який заперечує існування неї самої.

У питанні ефективності так званої «інтеграції», а по-людськи – окупації, Денис Пушилін назвав 7 основних пріоритетів. Саме на них Пушиліну доручив сконцентруватися Путін. Ну зрозуміло, що це уніфікація документів, особливий статус для учасників так званої СВО, державне будівництво і так далі. Економіка у цьому переліку займає передостанню позицію. А на сьомому місці – «денацифікація», про яку ніхто нічого в Росії не розуміє, але постійно говорить.

Денис Пушилін розуміє денацифікацію, оголошену Путіним, як позбавлення України ідеології нацизму. Чи націоналізму? Чи фашизму? Пушилін заплутався, таких деталей він не розуміє. Він просто, як і Путін, хоче, щоб українці перестали себе вважати українцями. Ось і вся денацифікація від справжніх нацистів із Росії.

День руської матрьошки провели в Маріуполі. Виставку хенд-мейду влаштували . Але оскільки слово «хенд-мейд» - іноземне, то тепер звичайні вироби, зроблені руками, чомусь називають «народним промыслом». Але ж картина з бісеру – це не «промысел» (це ж не рибальство, або гончарство, або щось інше, на чому заробляли гроші),  це просто вишивка ручної роботи, ось і все.

У виставці взяли участь майстри та майстрині із Маріуполя та Сартани. Уявіть, як українці та греки під слоганом «вернем родные традиции» - в’язали матрьошки. Де греки - а де матрьошки. От же ж крінж у чистому вигляді.

Але не Маріуполем єдиним. Переходимо до «республіканських» новин.

Газету «Донецька республіка» також безкоштовно роздають в пенсійних відділеннях та центрах гуманітарної допомоги у Маріуполі. В цьому примірнику видання Володимир Йожиков, заступник так званого «голови уряду ДНР», розповідає мешканцям окупованої Донеччини, що все у них буде. Колись.

Проблему світла вирішать. Колись. Коли не буде війни. А поки  - нестабільна система, каже Йожиков, і багато людей намагаються її хоча б якось стабілізувати, щоб коли світло вимикалось, вам, на окупованих територіях, було комфортно сидіти без світла.

Сміття теж колись приберуть. Сміттєпереробні заводи колись побудують. Ну а поки що ось вам 41 сміттєвоз на всю окуповану Донеччину. Мало? Ну так і ці сміттєвози ще не працюють. Тому що вже 2 місяці пройшло, як машини прийшли із РФ, а чиновники досі не знайшли водіїв, які будуть на них працювати. Тож Йожиков каже туманно – «вплотную подошли к поиску водителей». Тобто ще не знайшли, тільки «плотно» наблизились до пошуку.

Багатомільярдні борги перед шахтарями обіцяють ліквідувати. Колись. Ви взагалі чули про це раніше? Як же ж так, багата Росія, не може із шахтарями розплатитися. Обіцяє до кінця цього року закрити борги, але довіри у людей немає.

До речі про довіру. Ця сама газета «Донецька республіка» пише, що «Відродження починається з довіри народу». Тож виходить, якщо довіри народу до окупантів немає, то «возрождение» ще не починалось?

Насправді, відродження в Росії починається зі знищення. Знищити життя, яке було, вбити людей, зруйнувати будинки і промисловість – оце так добре, оце так ой-ля-ля. Можна тепер і про відродження поговорити в пропагандистській газеті.

Ну і про духовне.

«Відчути кожного святого» пропонує волгодонський художник, який взагалі-то за освітою інженер-атомщик, але ось так, тепер малює ікони. Приїхав у Волноваху на заробітки – розписувати зруйнований росіянами храм. 

Стверджує, що храм у Волновасі обстріляли ЗСУ, коли Росія намагалась захопити місто. Ну тобто ЗСУ знаходяться у Волновасі, російські «визволителі» - на підступах до міста і стріляють по ньому, а храм чомусь розбомбили ЗСУ. Це як? Самі по собі стріляли? 

Такі речі художника не хвилюють. Він намагається «почувствовать» кожного святого. І все це під рубрикою «Истоки». 

Нам здається, що «истоки» нацистів в Росії - не в іконах. Вони геть в іншому, але про це не напишуть окупантські газети.

ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629

НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629

ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой

ДИВІТЬСЯ нас на YouTube