9 травня без «побєдобєсія». Чому в Україні сьогодні відзначають День Європи

Сьогодні, 9 травня, Україна вдруге відзначатиме День Європи.

Рік тому, 8 травня 2023 року, це свято було запроваджене указом Президента Володимира Зеленського.

“Ця дата – чудова нагода висловити вдячність Європейському Союзу за підтримку та допомогу для протистояння російській збройній агресії. Зараз ми на шляху до перемоги у боротьбі за незалежність, демократію та відновлення миру”, - зазначили у Міністерстві реінтеграції.

Указ президента також передбачає втрату чинності попереднього указу президента від 19 квітня 2003 року № 339/2003 «Про День Європи», згідно з яким День Європи щороку відзначали в Україні у третю суботу травня.

0629 дослідив, чому наша країна відмовилася від Дня побєди та навіщо росіянам "побєдобєсіє".

9 травня - День Європи

Традиція святкування Дня Європи була започаткована багато років тому. Її метою є відзначення миру і єдності народів, які населяють європейський континент. 

Як зазначають в Інституті нацпам’яті (ІНП), після завершення Другої світової війни європейські країни почали продумувати принципи політичної співпраці та економічної кооперації. Зрештою 9 травня 1950 року французький міністр закордонних справ Роберт Шуман виступив з ініціативою налагодити в Європі спільну координацію та контроль над важкою промисловістю. Він запропонував розробити принципи спільної політики для досягнення солідарності в цій окремій галузі. Шляхом до реалізації плану Шумана мала стати Європейська спільнота вугілля та сталі. За задумом Шумана, Франція, Німеччина та інші європейські країни мали передати управління виробництвом вугілля та сталі єдиному органу. Унаслідок такого об’єднання ключові галузі військової промисловості також мали перейти під спільний контроль, що унеможливило би підготовку окремої країни до нової війни.

У результаті 18 квітня 1951 року в Парижі був підписаний договір про створення Європейської спільноти вугілля та сталі. Спершу його ратифікували шість країн: Франція, Німеччина, Італія та країни Бенілюксу – Бельгія, Нідерланди й Люксембург. Організація була відкрита для інших європейських держав. Нині вважається, що Декларація Шумана офіційно започаткувала процес європейської інтеграції. Саме тому в ЄС 9 травня відзначається День Європи.

Як Москва перетворила 9 травня на культ  

Друга світова війна (1 вересня 1939–2 вересня 1945) – найкривавіший глобальний конфлікт. У ньому загинуло від 50 до 85 мільйонів людей. 21 місяць цієї війни СРСР і Третій Райх виступали як союзники, а 22 червня 1941 року вступили у військову конфронтацію після порушення нацистами договору про ненапад на радянський союз. За даними Інституту національної пам'яті, прямі людські втрати України у Другій світовій становлять понад 8 мільйонів осіб, економічні –  285 мільйонів тогочасних рублів.

Акт про безумовну капітуляцію нацистської Німеччини підписали в Реймсі о 2 годині 41 хвилині 7 травня 1945 року за участю представника від Радянського Союзу генерала Івана Суслопарова. Проте Сталін відмовився визнати акт. Він захотів підписання нового у Берліні, здобутому Червоною армією. Тож поставив ще одну вимогу союзникам – жодних офіційних оголошень про перемогу до вступу в силу іншої капітуляції.

Прем’єр Великобританії Вінстон Черчилль і президент Сполучених Штатів Гаррі Трумен відмовили. Черчилль послався на парламент, який вимагатиме від нього інформації, а Трумен – на те, що прохання Сталіна надійшло пізно та скасувати оголошення неможливо. 

На це Сталін заявив, що підписаний у Реймсі договір не можна скасувати й не можна визнати, адже капітуляція має бути прийнята не на території переможців, а там, звідки прийшла агресія, – в Берліні. Союзники погодилися.

Другий Акт про капітуляцію Німеччини підписали у берлінському передмісті Карлсхорст – 8 травня, о 22:43, за центральноєвропейським часом, а за московським це – 9 травня, 00:43. Його текст майже дослівно повторював попередній. 

Фото: головнокомандувач Королівськими ВПС Великобританії Артур Теддер та заступник верховного головнокомандувача Збройних сил СРСР Георгій Жуков повторно підписують Акт про капітуляцію Німеччини 8 травня 1945 року (Courtesy of the Library of Congress Collection)

Свято Дня Перемоги в Радянському Союзі було встановлено тоді ж, 8 травня 1945 року (ще до підписання другого Акта). Указом Президії Верховної Ради СРСР 9 травня оголошено днем всенародного торжества та вихідним. У 1945-му в цей день ніяких особливих урочистей не відбулося. Парад Перемоги за наказом Сталіна провели у Москві лише 24 червня. Жодних святкових парадів чи ходи ветеранів на Красній площі не було й у наступні роки. У 1947-му статус цього дня взагалі змінили. Згідно з указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 грудня 1947 року, День Перемоги став робочим, але залишився державним святом. Поміж іншим, у тому ж 1947-му радянська влада ухвалила рішення про скасування будь-яких виплат і пільг для ветеранів, удостоєних державних нагород.

Фото: перший післявоєнний парад у Москві, 24 червня 1945 року (mil.ru)

Від 1948 до 1965 року 9 травня не було вихідним в СРСР, проте певні святкування відбувались. У  містах-героях і столицях союзних республік давали артилерійський салют, на перших шпальтах газет публікували офіційні вітання з Днем Перемоги. Тож увага до цієї дати та певні комеморативні заходи зберігалися. Однак, інші радянські свята, наприклад, 1 травня  –  День міжнародної солідарності трудящих та 7 листопада  –  річницю Жовтневої революції в той час відзначали зі значно більшим розмахом.

Вихідним День Перемоги знову став у 1965 році. Тоді ж провели і ювілейний Парад Перемоги до 20-ї річниці. Це був другий парад після закінчення війни. Третій відбувся в 1985-му, а четвертий – у 1990 році. Щорічним дійством Парад Перемоги став уже в Російській Федерації з 1995-го. 

Після 1960-х 9 травня стало головним святом в СРСР, а міф про Перемогу заступив міфологію про Велику жовтневу революцію. Компартія та особисто генсек Леонід Брєжнєв почали активно експлуатувати тематику «Великої Перемоги» як складника підвищення в суспільстві авторитету правлячої верхівки. 

“Пам’ять про Другу світову війну поступово перетворилася на потужний квазірелігійний культ. У сучасній Росії міфи про Другу світову війну, а точніше «Велику вітчизняну», продовжують залишатися осердям ідентичності, а комеморативні практики, часто просякнуті профанацією та гротеском, отримали назву «побєдобєсіє»”, - зазначили в Інституті нацпам’яті.

Як святкували День перемоги в Україні

В Україні не було традиції військових парадів на 9 травня ані за радянських часів, ані після здобуття незалежності. Аж до кінця 1960-х щороку в УРСР щороку проходили два паради - на 1 травня та 7 листопада. "Позапланові" паради влаштовували на Хрещатику у Києві з нагоди особливих подій. Наприклад, у червні 1934 року, коли столицю перенесли з Харкова, чи 1954 року у 300-річницю "возз'єднання" з Росією.

На ювілейні дати при СРСР паради 9 травня в Україні також не проводились. Протягом 20 років після війни українці відзначали свято у приватному порядку: ветерани в сімейному колі, обережно згадуючи певні епізоди "окопної правди", а родичі загиблих - поминаючи полеглих.

Меморіальні заходи зводилися до покладання квітів до пам'ятників Невідомому солдату та хвилині мовчання на ТБ та радіо о 18:50. Найзворушливіші моменти були далеко від офіціозу - люди прямо на вулицях дякували ветеранам і дарували квіти.

У незалежній Україні перші півтора десятки років 9 травня відзначали так, як і раніше. За Віктора Ющенка з'явився формат із ходою ветеранів Хрещатиком із президентським оркестром та мітингом-концертом. Під час цих заходів оголошували загальнонаціональну хвилину мовчання.

Вперше військова техніка на параді 9 травня з'явилася у 2010 році за Віктора Януковича. Також була спроба зобов'язати на державному рівні використовувати "червоний прапор перемоги", але законопроект було визнано неконституційним. До 2014 року серед символів використовувалася георгіївська стрічка, але після того, як вона стала символом російської агресії, з'явився червоний мак. Надалі свято в Україні відзначали багатотисячними акціями, молебнями, автопробігами тощо.

При підготовці матеріалу використовувалися дані з wikipedia та публікації Українського інституту національної пам'яті

ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629

НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629

ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой

ДИВІТЬСЯ нас на YouTube