Інтерв'ю в Маріуполі - новини

«Зло ніколи не зупиняється  само по собі. Хтось має його зупинити», -  переконаний пастор Церкви добрих змін, капелан Геннадій Мохненко. Коли в 2014 році російська армія напала на Україну, протестантський пастор довго не коливався, на який бік йому ставати. Він почав рити окопи навколо Маріуполя разом із своїми синами, для того щоб зупинити зло. Про це Геннадій Мохненко розповів в інтерв'ю газеті "Схід NOW" «Завжди важливо залишатися на світлій стороні. Ме...

Маріупольчанка Уляна Токарєва була керівником громадських організацій "Маріупольська спілка молоді", "Рада жінок Донеччини", співзасновником громадської організації "Безбар'єрність". Один із її проєктів -  система реагування на випадки домашнього насильства у Маріуполі. Це притулок для жінок, які постраждали від насильства (шелтер) і алгоритм дій усіх структур, що допомагають. Він включає роботу з правоохоронними органами, навчання тих фахівців, які стикаю...

«Житло – це наша опорність», - каже ріелторка Олена Маленкова. В 2014-му році вона виїхала із рідного Донецька, захопленого росіянами, сподіваючись вже за пару місяців повернутися до дому. Яким же болісним було усвідомлення того, що повернутися не вдасться. Вона пригадує, що плакала кожного дня, засинаючи в чужих стінах орендованої квартири. А потім включилася у боротьбу із власною державою за право отримати будь-яку допомогу, яка б дала можливість придбат...

Маріупольська боксерка порівнює місяць, який прожила в оточеному місті, з найважчим поєдинком на ринзі. Спортсменка, яка зараз живе та тренується на Прикарпатті, досі відчуває зв’язок з рідним регіоном і зізнається — інколи плаче від суму за Маріуполем.  Подіум — красиво, але нудно  Її можна кликати по-різному: хтось каже Дар’я, а хтось — Ольга. Як кому подобається — каже дівчина, і в її очах одразу з’являються «бісики».  «Така в мене вже родина — ніхто ні...

Ігор Виноградов — з Покровська. Але свою першу піцерію він відкрив саме в Маріуполі: ще у 2018 році підприємець оцінив перспективу великого припортового міста. І не пожалкував: маріупольцям виявилася до смаку Moko-піца, яку доставляли з двох точок — на Правому та Лівому березі міста. Але повномасштабне вторгнення перекреслило плани: в Маріуполі все втрачено, а обладнання з Мирнограда та Покровська довелося вивозити на Київщину восени цього року. Єдина піц...

Олена Мурашкіна після виїзду з Маріуполя зупинилася у Хмельницькому. Щоб подолати стрес від усвідомлення того, що відбулося з рідним містом, вона почала малювати серію картин, які присвітила Маріуполю. І це стало порятунком у найважчі часи життя. Але майстриня зізнається, що бачить багато земляків, які й досі бояться про це говорити або брати участь у будь-яких активностях, які можуть нагадати про їхній досвід. Навіть виходити на вулицю було важко Дізнавши...

Мільйони українців вимушено опинилися за межами своєї країни після початку повномасштабного російського вторгнення. Вони не обирали таку долю. Значна частина тих, хто мешкає за межами України, відчувають провину через те, що не можуть разом з усіма переживати найважчі часи і допомагати.  Звісно, в кожній країні, яка прийняла до себе вимушених емігрантів з України, є свої волонтерські центри, які ініціюють різні акції на підтримку України. Проте часто до ни...

Третій вересень Олена чекає з полону свого чоловіка Дмитра Стебліна, який керував бригадою територіальної оборони і згідно з наказом про евакуацію вийшов з Азовсталі. Вона самотужки вивезла дітей до Черкащини, і згодом набралася сміливості відкрити свою справу — про те, що вона буде частувати гостей солодким, а чоловік на пенсії — виробами власної пивоварні, вони мріяли давно. І тепер, в очікуванні свого коханого, Олена вирішила втілити першу половину цієї...

Маріупольський медійник Іван Завражнов, який перші місяці оточення залишався у місті, вже два роки живе та працює в США. В ексклюзивному інтерв’ю сайту 0629 він згадав про роботу на «Маріупольському телебаченні», розповів про власний досвід працевлаштування за фахом, поділився враженням від української діаспори і думками про те, чому 40-річним людям через війну часто доводиться робити найважчий вибір свого життя... Батьки й діти  Пане Іване, що для вас ста...

Мешканка Маріуполя Інна Колбасова зараз живе у Києві й створює унікальні авторські предмети декору у техніці скрапбукінгу — вітальні листівки, скриньки для зберігання пам’ятних речей, альбоми та блокноти, в яких можна залишати не тільки записи, а й дрібниці, котрі нагадують про щось важливе. А ще вона третій рік чекає сина з полону, в який він потрапив з «Азовсталі». І мріє наважитися зробити свій власний альбом цієї війни, в якому б були різні сторінки та...

Сьогодні, 20 серпня, ймовірно, назвуть історичним днем в історії України. Верховна Рада нарешті ухвалила закон про заборону діяльності релігійних організацій, пов’язаних з Російською Федерацією. Законопроєкт був зареєстрований більше року тому, ухвалений в першому читанні ще восени 2023-го, проте до другого читання його ніяк не допускали. Деяким депутатам довелося блокувати трибуну, вимагаючи розгляду цього законопроекту. І ось цей день настав. Закон №8371...

Двічі втрачати все. Сьогодні це не така вже рідкісна історія. Тисячі людей з Донецька та Луганська, які в 2014-му залишили свої домівки і розпочали будувати життя десь в Україні, знову «обнулилися» у 2022-му.  Здавалося б, людський ресурс не безкінечний, і сил на те, щоб знову і знову бігти по колу, збираючи себе із уламків, просто не вистачить. Але зараз саме такі люди демонструють не абияку стійкість і  здатність починати все спочатку попри виклики долі....

Світлана Ліщинська народилася та виросла в Маріуполі, була причетна до становлення місцевого телебачення. З 1998 року живе та працює у Києві. Сценаристка та режисерка низки документальних фільмів, зокрема «Бальний король», «Веронські скарби», «Невидимий батальйон», «Євромайдан SOS. Право на гідність», «Маріуполь. Реконструкція». У 2024 році на Берлінале відбулася світова прем’єра фільму Світлани «Трішки чужа», в цьому ж році стрічка отримала головний приз...

Володимир Власов народився у Запоріжжі, там здобув фах інженера і працював на різних підприємствах. Але через хворобу дружини майже 20 років тому родина була змушена переїхати до Черкас, в якому не таке забруднене повітря. Саме там у лютому 2022 року пан Володимир записався до бригади територіальної оборони. І у Черкасах тепер допомагає маріупольським волонтерам ремонтувати дрони.  Бачив, як знищують Попасну  Володимира Власова до лав ЗСУ не брали: ані у 2...

«Ми не коти. У нас лише одне життя», - каже Оксана Клименко. Вона втратила у Маріуполі все, що мала, окрім життя. І вважає, що доля подарувала їй шанс, залишила в живих, для того, щоб нарешті вона навчилася  його цінувати. Зараз жінка намагається почати все спочатку в далекій Канаді. Це вже третя країна, де вона робить спроби знайти своє місце. Це не просто, проте Оксана не втрачає оптимізму і кожного разу намагається зібрати навколо себе рідних по духу лю...

Євген Корабльов відомий в Маріуполі, як людина, дотична до розвитку національних бойових мистецтв. Історик за освітою, він пішов захищати Батьківщину ще у 2014 році, після повномасштабного вторгнення продовжує службу в ЗСУ. Євген поділився з 0629 спогадами про рідне місто, епізодами своєї участі у війні та ролі історика в окопах. Пане Євгене, чим для вас є Маріуполь? Чи вірите у те, що колись туди повернетеся? - Маріуполь для мене рідний. Саме він посідав...

Маріуполька Ольга Катрич відкрила у Вінниці магазин вишиванок - «Сонях». Така назва стала для неї символічним уособленням чоловіків, які з усього світу у важкий час повернулися в країну для захисту Батьківщини, як ці жовтогарячі квіти завжди повертаються за сонцем. Пані Ольга в ексклюзивному інтерв’ю для 0629 розповіла про відновлення бізнесу, який кілька років успішно працював у Маріуполі. А також про своє розуміння справжнього патріотичного виховання та...

Відомий маріупольський журналіст та митець-самоук Олександр Бондаренко залишався в розбомбленому Маріуполі до 22 березня 2022 року. Він став свідком пожежі у своїй квартирі, де на його очах задихнулася та згоріла мати дружини, а сам він отримав глибокі опіки рук, які лікує й досі. Але втративши все і виїхавши до Одеси, пенсіонер продовжує творити: малює самобутні картини та мріє надрукувати свій щоденник, який вів усі дні в оточеному Маріуполі.  Пом'янули...

На російських сайтах з усиновлення з’явилися оголошення про  дітей – кандидатів на усиновлення. Серед них - як мінімум, четверо українських дітей, які були незаконно вивезені з Україні на початку повномасштабного вторгнення. Журналісти Financial Times, які дізналися про це, пишуть, що  імена та вік деяких дітей — змінили, а їхнє українське походження не вказується.  Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що Сполученим Штатам ві...

Олена Хаваліц у 2016 році доєдналася до тренінгового центру «Антарес» у Маріуполі, де допомагала реалізовувати багато соціальних проєктів. У 2020 році активісти вирішили масштабуватися та зареєстрували громадську організацію, до якої долучилися ті, хто мав бажання робити корисні речі для суспільства та земляків. Громадська організація «Об'єднання Антарес», головою якої є пані Олена, після повномасштабного вторгнення була змушена розширити географію до інши...

Оксана Гнатишин зараз живе у Львові та трохи радіє, що опинилася не зовсім на чужині. Львів, місто її студентських спогадів та кохання, став прихистком у найважчі часи життя. Саме сюди 19 квітня 2022 вона їхала з охопленого війною Маріуполя, тримаючи в руках етюдник з фарбами. І тут вона змогла видихнути біль, страх та відчай, щоб наповнитися теплими спогадами про найкраще місто на березі моря — зруйноване та понівечене. І віднайти сили, щоб перетворити ем...

Маріупольчанка Афіна Альбрехт (дівоче прізвище  Хаджинова) говорить українською так само впевнено, як і німецькою або англійською. Важко повірити, що взагалі-то її рідна – російська.  Але ця легкість – не якась природня схильність до вивчення мов, а результат кропіткої праці. Взагалі, все, чого вона досягла сьогодні – результат великої роботи над собою. Афіна Хаджинова зробила успішну кар’єру у бізнесі, зараз балотується у складі німецької Партії Зелених д...

Ліза народилась і виросла у Маріуполі, поїхала до Запоріжжя після школи, на навчання. Але напередодні повномасштабного вторгнення, ввечері 23 лютого 2022 року, вона повернулась у місто. Треба було їхати у зворотному напрямку, але вона зробила все навпаки. Каже, що не шкодує про своє рішення. Не шкодує, що повернулась і пережила весь той жах блокади міста і постійних бомбардувань, тому що не змогла б витримати невідомість, знаходячись за десятки кілометрів...

Громадську організацію «Надазовські греки: уруми і румеї» нещодавно зареєстрували вихідці з Донеччини, що переїхали до столиці. Активісти хочуть працювати заради відродження та збереження ідентичності, історичної та культурної пам'яті, рідних мов надазовських греків України, які опинилися під загрозою знищення внаслідок збройної агресії російської федерації. В ексклюзивному інтерв’ю 0629 голова ГО Ольга Цуприкова розповіла про власний шлях пошуку ідентичн...

«Я не хочу оренду чи якийсь гуртожиток. Я хочу мати власне житло. Це така українська мрія, мені здається, – мати своє. Для людей, які втрачають не тільки житло, а і власне місто, корені, зв’язки, роботу – це бажання загострюється багатократно», - каже маріуполець Олександр Магдаліц. В 2018 році він створив благодійну громадську організацію «Діалог громад», яка займалась різними культурними проєктами. Але після початку повномасштабного вторгнення сконцентру...

Микола Ахбаш народився і виріс у невеличкому селищі Ялта, що біля Маріуполя. Дорослішання хлопця збіглося з початком дослідження свого етнічного коріння - культури надазовських греків. Попри складності вивчення рідної «сплячої» мови, Микола досяг такого рівня володіння, що робить переклади румейською українських класиків та сучасних поетів.  Микола - правоохоронець, який був змушений вийти з Маріуполя, щоб не потрапити в полон, рік служив в Авдіївці, отрим...

16 травня виповнюється друга річниця, як Маріупольський гарнізон оголосив, що виконує наказ головнокомандувача і складає зброю, вийшовши з укриттів заводу «Азовсталь». Але вийшли не всі. Багато захисників та захисниць Маріуполя назавжди залишилися в бункерах металургійного гіганту. Серед них – Олександр Гряник, позивний «Грян». Сашко служив в «Азові» з 2016 року,  але 2 лютого 2022-го його контракт завершився. Теоретично, його більше нічого не зв’язувало з...

Російська пропаганда любить вигадувати байки про нацистів, які нібито знищили Маріуполь, і вперто не помічає тисяч звичайних маріупольців, які встали на захист свого міста 24 лютого 2022 року. Володимир Кучерявенко є саме така людина. Народився і все життя прожив у Маріуполі. До того, як Путін вигадав прийти звільняти його, займався тим, що виробляв сталь. Він працював у листопрокатному цеху ММК ім.. Ілліча.  24 лютого йому ніхто не надсилав повістку, ніхт...

Михайло Коник народився на Хмельниччині, але більшу частину свого життя прожив у Маріуполі. Не думав, не гадав, що доведеться знову повертатися на малу батьківщину. Особливо ось так – не по добрій волі, а через війну, без речей, без здобутків, в чому тікали від обстрілів, в тому і залишилися з родиною. Але він не склав руки. У Маріуполі до повномасштабної війни він встиг і невеличкий бізнес налагодити, і пасіку побудувати. А тепер показує іншим, як треба п...

«Ми - ті хто втратив свої домівки, своє минуле життя і не маємо можливості повернутися до дому - постійно чогось чекаємо. Деокупації, потрібних законів, соціальної допомоги. Постійне очікування! Ти ставиш життя на паузу, немов би все, що відбувається навколо – то не є життя, а лише тимчасове перебування.  Я почала знову жити після Маріуполя лише тоді, коли заборонила собі чекати». Так каже Меланія Кузьменко. Вона провела в охопленому війною Маріуполі 27 дн...

«Мені страшно», - сказав Олександр Страфун своїй дружині 1 березня 2022 року. Це був його останній дзвінок в блокадному Маріуполі. 2 березня зв'язок із чоловіком зник. І Олена Юрчина змогла почути голос свого Саші вже із Оленівці. «Ми разом?»  -  спитав він, і це, мабуть, було найважливіше, що хотів почути Олександр Страфун від своєї дружини в той момент. Відчути, що він – не один, що є заради кого тримати і триматися.  Вона кричала в трубку: «Так, звісно...

Майже місяць студенти спостерігали з балкона гуртожитку, як місто обстрілюють з повітря та моря. Замість штудіювання наук та безтурботних студентських розваг, молодь швидко навчилася визначати по звуку безпечне місце для переховування, під обстрілами відшукувати джерела питної води та готувати їжу на вогнищі, а потім пішки виходити з оточеного Маріуполя.  Своїми спогадами з сайтом 0629 поділився тодішній першокурсник маріупольської філії НАОМА Єгор Захаров...

Олексій Симонов — відомий в Маріуполі організатор та ведучий різних заходів та спортивних змагань. З 2018 року він працює у благодійному фонді «Жовто Блакитні крила», що допомагає дітям та сім’ям, які постраждали від військової агресії. Після виходу з Маріуполя чоловік переїхав до Яремча, де керує проєктами фонду. Про те, чому не втрачає актуальності питання адаптації дітей-переселенців, Олексій розповів сайту 0629.  Допомогти дітям адаптуватися  Проєкти,...

Інесса Іваночко зараз знаходиться в Польщі, куди приїхала 30 травня 2022 року. З того часу вона не поверталася в Україну, не бачила рідний Маріуполь. Але нещодавно жінка відновила власну психологічну практику — і повернення в професію вважає першим етапом свого нового життя. В якому хоча й багато важких спогадів, але є місце для надії.  Кішка знайшла притулок  Зараз пані Інесса мешкає під Вроцлавом у невеличкому містечку Дзержонюв. Але спочатку, перетнувши...

Вони не бачились рік.  Полон. Зустріч. Крики щастя і ейфорія повернення. Хто з нас не роняв сльози, спостерігаючи, як люди, що настраждались, нарешті можуть обійняти один одного. Але якщо ви думаєте, що це і є хепі-енд, ви помиляєтесь.  Олег та Катерина Крісенко пройшли через неймовірні страждання і біль – дуже багато болю – вже після звільнення з полону. Обидва виявились неготовими  до цього. Їхня історія, сподіваємось, допоможе тим, хто ще чекає рідну лю...

Маріупольці подають позови проти Російської Федерації і виграють справи. Суми збитків, в які суди оцінюють шкоду, заподіяну мешканцям Маріуполя,  - величезні, десятки мільйонів гривень.  «На жаль, це поки тільки рішення судів. Реальні гроші можна буде отримати після створення спеціальних механізмів. Але не маємо сумніву, що вони будуть створені», - каже Максим Бородін, лідер громадської організації «Ініціативна група «Разом», в інтерв'ю 62.ua. Цю організац...

Катерина Плосконосова народилася і виросла у Маріуполі. Зараз жінка разом з родиною проживає у Дніпрі, де й вирішила пройти навчання від Маріупольської школи підприємництва. Майстриня ретельно продумала та презентувала свій проєкт «Маленьке диво в ваших руках» і стала переможницею, завдяки чому отримала матеріальну та консультативну допомогу для повноцінного ведення бізнесу. Тепер на кількох онлайн платформах можна замовити персоналізовану її іграшку з во...

Вона щодня записує свій біль. Фіксує почуття літера за літерою протягом останніх півтори роки. Їй здається, що так легше. І самотність вже не є аж занадто галасливою, коли розмовляєш з чистими аркушами паперу.  13 лютого вона святкувала його день народження. Йому виповнився 31 рік, який він зустрів у полоні. Зробила запис, привітала. Немов поговорила… Насправді Лілія не чула голос свого нареченого з травня 2022 року. Він подзвонив, коли вже весь його підро...

Депутат та заступник голови Маріупольського району Вадим Пікуз залишався в Маріуполі майже до кінця березня. Щоб бути корисним, він доєднався до зведеного загону поліції Донецької області і рятував людей. А після виїзду з міста допомагав організовувати евакуаційні рейси з Маріуполя до Запоріжжя. Зараз Вадим Пікуз переїхав до столиці та намагається допомагати землякам розв’язувати найгостріше питання — з житлом. Зокрема він розповів 0629 про проєкт для пере...

Оксана Котікова багато років займалася з дітьми та підлітками: прищеплювала любов до української історії, традицій, організовувала та проводила вертепи та інші обрядові святкування. З оточеного Маріуполя їй довелося виходити пішки, кілька разів потрапляючи під обстріли. Пережите далося взнаки: щоб спробувати знов розпочати улюблену діяльність, вона змушена проходити терапію і щодня пропрацьовувати свою травму. Це непросто -  повернути собі справжню себе. ...

Аня Чертушкіна з ніжністю перекладає нові футболку, теплі речі, взуття, які купила для  свого чоловіка.  Розглядає їх і гадки не має, чи підійдуть. «Ну взуття, зрозуміло, підійде, бо розмір ноги не змінний. А от все інше… Востаннє, коли я бачила його на відео, він дуже схуднув. І я геть не знаю, який зараз йому потрібний розмір. Але я все одно купила, бо дуже не хочу, щоб в перші години дома він одягав те військове, що йому дадуть на кордоні». Анін чоловік...

Маріуполець Данило Ребро вивіз з міста дружину з двома маленькими синами на другий день повномасштабного вторгнення, а сам повернувся до Маріуполя, щоб допомагати армії та цивільному населенню. І тільки через 17 днів йому вдалося вирватися з оточеного міста, забрати родину та евакуюватися.  Зараз сім’я знаходиться у Норвегії. Данило, який разом з дружиною працював у Донецькому державному університеті управління, що переїхав до Маріуполя, зараз має практику...

Олександр Костюченко не корінний маріуполець. У місто він приїхав з Білої Церкви у 2006 році, коли одружився. Його професійна діяльність пов’язана з рекламним бізнесом: спочатку він працював найманим працівником в відомому рекламному агентстві, а згодом разом зі знайомим створив власну агенцію повного циклу — від виготовлення поліграфії до великої зовнішньої реклами.   Менше ніж через тиждень після початку нового етапу війни Олександр вже був у війську — н...

Олена Кравченко багато років тому заснувала у Маріуполі міський клуб «Повір у себе». Це було унікальне місце, своєрідний дитячий садочок для дітей з інвалідністю. Колись сама Олена Кравченко зіштовхнулася із проблемою: батьки, які мають дитину з інвалідністю, не можуть працювати, тому що не можуть залишати дитину саму вдома. Але для того, щоб проводити реабілітацію дитині, потрібні гроші. Ось таке коло. Вона вирішила допомагати таким родинам. Шли роки, діт...

Олександр Федоров — відома у Маріуполі людина. Декілька років поспіль він безкоштовно роздарював у місті тюльпани до 8 Березня всім бажаючим, пригощав молоком тих, кому важко жилося. Його називали альтруїстом, а очільник патрульної поліції Михайло Вершинін навіть подарував йому поліцейський жезл - у знак подяки за те добро, що Федоров робив людям. А ще Олександр Федоров був садівником та експериментатором. На його подвір’ї, яке розташоване навпроти «Азовст...

Єгор Рибак зізнається, що вже звик до багатозадачності, в умовах якої йому доводиться жити після початку повномасштабного вторгнення. І часто, виступаючи на якомусь заході, він має обов’язково зазначити, хто саме зараз говорить з авдиторією: голова “Платформи 32”, керівник Хмельницького ТатоХабу, представник партнерського майданчика при Хмельницькій військово-цивільній адміністрації чи просто маріуполець, який пройшов пекло виходу з оточеного міста. І, поп...

Червоний дракон з 7 головами та 10 рогами – ось що таке Росія сьогодні. Військовослужбовець Олег  це не вигадав. Він прочитав про це в одній дуже відомій книзі, яка називається Біблія, Одкровення Іоанна Богослова, глава 17-18, більше відоме як Апокаліпсис. Колись давно він навіть сів і прорахував математично, де саме знаходиться число диявола, описане у книзі, - 666. Шість букв у слові «Россия», шість букв у слові «Москва», шість букв у слові, де є зараз л...

Тетяна Жук народилася й виросла у Донецьку, куди після 2014 року їздила, щоб запам’ятати, як на її очах занепадає рідне місто. Вона не планувала нікуди їхати з Маріуполя, що став рідним ще під час студентства: вона вважала його ідеальним містом для написання роману, де вона — головна героїня. А потрапивши до Львова, дівчина намагається використати свій досвід життя біля кордонів з ворогом, щоб розповісти мешканцям заходу України про власні спостереження за...

«Наш криголам «Капітан Бєлоусов» перетворився на укриття для людей. Колись він ламав кригу, а тепер від нього знадобилось геть інше…» «Маріупольський порт міг автономно існувати протягом трьох місяців – ми мали запаси їжі, води, палива». «Порт бомбили у квітні страшенно. А коли все стихло, ми побачили по всій території жах, який ніколи не зможу забути:  десятки спаленої техніки, танки і розкидані по порту руки, ноги, відірвані голови танкістів. Російських...

Він дуже нетиповий митрополит. Владика Сергій (Горобцов) першим в ПЦУ одягнув джинси, укоротив бороду, за що його сильно критикували старші колеги. Попри критику, він вперто дотримується своєї лінії.  «Сучасний священик має бути охайним, викликати симпатію у людей. Подивіться на старих московських попів. Більшість з них товсті,  коли їдять, капуста застрягає в їхніх бородах. Ну яка молода сучасна людина буде спілкуватися і довіряти такому священику», - пос...

Пані Світлана майже ніколи не виходить за межі власного подвір’я. Каже, що для неї бачити все, що зараз відбувається в Маріуполі, - це біль. А ще вона боїться людей, своїх сусідів, боїться розмовляти на вулиці із незнайомими.  «Останні декілька місяців у нас тут почалася хвиля якогось «стукачества». Можливо воно і раніше було, але я з цим стикнулася декілька місяців тому, коли до одного з моїх сусідів прийшли денеереівці у поліцейській формі і забрали на п...

29-річний волонтер та депутат райради Маріуполя Юрій Давиденко після евакуації з міста жив у прихистку та працював вантажником на складі гуманітарної допомоги. Він зізнається - саме така діяльність, яка приносила користь іншим, дозволила відрефлексувати вже друге вимушене переміщення і повернутися до звичного активізму — допомозі молоді у розбудові суспільства.  Постійно у русі  На питання, де він зараз мешкає, Юрій відповідає не одразу. Здається, кілька х...

Тетяна Постол разом з родиною виїхала до Норвегії, бо потребувала психологічної реабілітації тишею та недоторканою природою після випробувань, що довелося пережити в Маріуполі. Зараз, попри незвичну для українців полярну ніч, жінка пакує та продає на благодійному ярмарку у невеличкому містечку свої запашні чаї та свічки, а зароблені кошти місцева українська волонтерська спілка передає на Батьківщину.   Лаванда замість картоплі на власному городі Родина оре...

Те, що зараз відбувається з малим та середнім бізнесом Маріуполя, неможливо назвати релокуванням. Бо стрімке оточення міста не дало можливості людям вивезти обладнання або сировину. Що зараз відбувається з маріупольськими підприємцями, де можна отримати кошти на відновлення бізнесу і що треба робити з колаборантами — у відвертому інтерв’ю з Дмитром Дресвянніковим, виконавчим директором Маріупольського міського центру підтримки та розвитку малого та середнь...

За рік, що минув, маріупольські волонтери змогли зекономити мінімум 4 мільйони доларів для держави завдяки ремонтам дронів. За словами волонтерів, в середньому ремонт одного дрону коштує 150 доларів, а купівля нового – мінімум 4 тисячі доларів. Зараз хлопці ремонтують до 50 дронів на місяць. Могли б і більше, але майстерні критично не вистачає запчастин. Відповідно, не вистачає грошей на їхню закупівлю. Тож хто ці люди з Маріуполя, як вони розпочали свою р...

Дар’я Маркович — відома у Маріуполі активістка у сфері підтримки жінок та молоді. Вона працювала проєктною менеджеркою в Маріупольській спілці молоді, а останні роки — у Раді жінок Донеччини. Після евакуації з окупованого міста, Дар’я продовжує підтримувати молодіжні ініціативи, відкривши інтеграційний хаб у Мукачеве, де тепер свої ідеї реалізує місцева молодь та їхні ровесники, які оселилися на Закарпатті через війну.  Місяць в окупації  Народилася Дар’я...

До України з Вірменії Неллі Арутюнян приїхала у 2007 році. “Перетягнув” усю родину батько: на його меблі ручної роботи виявився неабиякий попит, і чоловіка запросили працювати до України. Батьки купили будиночок у Мангуші, а Неллі оселилася у Маріуполі. Там вона стала доволі відомою перукаркою, до якої черги записувалися на місяць вперед. Але родині довелося повернутися до Вірменії, і цей шлях був неймовірно складний і небезпечний. Маріупольське щастя  Нел...

Під обстрілами Маріуполя два сини втратили батька, дружина — чоловіка, матір — сина. Тепер вони тримаються разом і мріють допомагати тим, хто пережив втрату, як і вони. Ольга Леус зараз живе у Львові, працює фахівчинею з підтримки постраждалих родин у фонді “Діти героїв”, її старший син Михайло готується вступати у виш на психотерапевта, щоб допомагати тим, хто пережив війну, а молодший Гера мріє, що його нові друзі побачять колись його улюблене тепле море...

Складно не закохатися у море, якщо вперше опинився у шлюпці, коли ще не вмів ходити, а ступень дорослості вимірювалася тим, чи дозволить батько пересісти з місця кермового на місце весляра. Такій любові до морської стихії неможливо опиратися, навіть якщо потрапляєш у страшний життєвий шторм: трагічний випадок позбавляє надії на яскраве спортивне майбутнє або усе обладнання з морського веслування, турботливо зроблене та підлаштоване, руйнується ворогом разо...

Марія Алєксєєвич нічого не знала про свого чоловіка. Сергій, військовослужбовець із полку «Азов», який боронив Маріуполь навесні 2022 року, ніколи не говорив їй про свою роботу, тому Марія навіть не знала, до кого звернутися і у кого спитати про долю коханого. Вона побачила Сергія на відео з тюрми в Оленівці, яке з’явилося в травні минулого року. Так Марія дізналася, що чоловік потрапив у полон. «Для нас з Сергієм війна почалась не тепер. Ми не були одруже...

Масові вбивства, тортури, ґвалтування, позбавлення волі, руйнація цивільної інфраструктури… Більше півтори тисячі злочинів Російської Федерації в Україні вже задокументували  в польському центрі Лемкіна.  Центр документування російських злочинів в Україні імені Рафала Лемкіна з'явився у Варшаві одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії, 26 лютого. Півтора року співробітники центра записують відеосвідчення, аудіосвідчення, збирають письмові док...

Наталія Гаєцька, керівниця організації Mariupol zero waste, та її колежанки важко вибиралися з оточеного міста. Тепер вони живуть у різних містах та країнах, але попри все продовжують піклуватися про екологічне ставлення до навколишнього середовища у різних сферах життя. І мріють ще побачити своїх металевих “рибок”, які встановили біля моря для збирання маріупольцями пластикових виробів. Навчати заклади гостинності по всій країні  Пані Наталія з 20 вересня...

Пів року у полоні. Ви нічого не знаєте про приниження, якщо на ваш тендітний 46-й не надягали чоловічи труси 56 розміру. Ви нічого не знаєте про ненависть, якщо від вашого погляду не спалахував  гнівом доглядач у в’язниці. Ольга Шаповалова, медична операційна сестра із військового шпиталю Маріуполя, провела безкінечні шість місяців у полоні росіян і знає, що єдиний спосіб приховати свою лють і не спровокувати вибух ворожої агресії до себе – це навіть не ди...

Херсон – це кавун, а Маріуполь – це греки та чебуреки, Львів – це набожні галичани, які живуть за правилами, а Одеса – фарширована риба… В нашому суспільстві існують десятки різних стереотипів, які насправді часто заважають спілкуванню і розумінню один одного всередині країни. Новий проєкт, про який 0629 розповіла педагогиня, менеджерка культури та освіти, ілюстраторка з Маріуполя Анастасія Пономарьова, покликаний боротися зі стереотипами та стигматизацією...