"Пожили на чужій землі – і досить!" - ІНТЕРВ'Ю з Рефатом Чубаровим

Відірвані від рідної землі. Для кримських татар це вже було. У 1944 за наказом Сталіна цілий народ депортували з рідних домівок в Азію. У 2014 вже не тільки вони, а і сотні тисяч мешканців окупованої частини Донбасу залишили свій рідний дім. Для людей з Донетчини та Луганщини це новий досвід. Теж відірвані. І це міцно поєднало спільним болем Донбас і Крим.

Ось чому нам так легко розуміти те, про що говорить голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Він дав інтерв’ю журналістам зі східних та південних областей України, серед яких була й кореспондент видання 0629. Поговорили про постачання води в Крим, виселення з півострову росіян, українську мову, реінтеграцію Криму й ОРДЛО та багато іншого.

Журналісти зустрілися з Рефатом Чубаровим 24 червня у Києві. Пан Рефат прийшов у дуже піднесеному настрої, причину якого назвав одразу.

Напередодні, 23 червня, трапилися одразу дві події, пов’язані з Кримом.

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила Резолюцію про «Порушення прав людини, вчинені проти кримських татар у Криму». У ній чітко артикулюється, що «з 27 лютого 2014 року триває тимчасова окупація Російською Федерацією АР Крим та міста Севастополя, а кримські татари страждають від грубих порушень їхніх прав, включно з тортурами, викраденнями, забороною мирних зібрань тощо». Рефат Чубаров називає цю Резолюцію ще однією цеглинкою муру, за яким сидітимуть у в'язниці очільники РФ.

Іншою подією став прохід британського есмінця через територіальні води України біля Криму, які тепер помилково вважає своїми Російська Федерація. МЗС Великої Британії відповіло на закиди РФ, що увесь демократичний світ вважає півострів та води навколо нього – українськими.

Про українську мову

Чубаров вільно говорив українською мовою. Відповідаючи на наше щире захоплення, пан Рефат розповів, що мова має значення, а українську він вивчив ще школярем у далекому 1960 році.

Рефат Чубаров народився в Узбекистані, куди були вислані з Криму його батьки під час депортації кримських татар у 1944 році. Там він прожив свій перший десяток років, говорячи кримськотатарською та російською мовами, а також вчив у школі узбекську.

Повернувшись з сім’єю до Криму в 11 років, у Чубарова з’явився в школіновий предмет «Українська мова». На першому занятті він сказав вчительці, що не зможе опанувати українську, на що вона відповіла: «Скоро ти будеш знати її краще за інших». Так і сталося, бо пан Рефат мав потужну мотивацію. Чубаров дуже любив історію, а її в його школі викладав чоловік вчительки української мови. Він давав Рефату Чубарову історичні книжки зі своєї бібліотеки тільки тоді, коли той отримував гарні оцінки з української мови. Ось так майбутній голова Меджлісу дуже швидко вивчив українську.

Про постачання води та електроенергії в Крим

В українському суспільстві не перший рік точаться суперечки чи має Україна постачати воду в окупований Крим. Рефат Чубаров пояснює, що за міжнародним гуманітарним правом: проблеми території, яку окупували, лягають на плечі країни-окупанта.

«Якщо ви окупували якусь територію, то всі їхні проблеми – це ваші проблеми. І ви несете повну відповідальність за їх вирішення. Якщо ж будете робити щось не те – то коли настане час, ви будете за це відповідати. Тому кримські татари вважають, що нашим завданням є максимальне удорожчання для Росії утримання Криму. Ну не може бути так, що вони залізли до вашого дому, захопили його, а ви зовні підкидуєте їм ресурси, щоб їм було там краще жити», – ділиться думками Рефат Чубаров.

З 2015 року Україна припинила постачання електроенергії в Крим. 

«На початку окупації, Україна постачала електроенергію в Крим та заробляла на цьому гроші. Я у руках тримав договір, в кінці якого було написано: з одного боку Укренерго, а з іншого – Крименерго, Кримський федеральний округ Російської Федерації. Ось це і є розмиття суверенітету української держави. І ця людина з української сторони, яка підписала договір, здійснила злочин. Щоправда, вона говорить, що її змусили», – розповідає Чубаров про неприємну історію, пов’язану з електропостачанням на півострів.

За ці роки Росія витратила купу грошей, щоб в Криму була електроенергія. Рефат Чубаров вважає, що це на краще. Тому що тоді РФ витрачає менше грошей на війну.

«Коли Україна припинила електропостачання, Росія почала витрачати мільярди, щоб перекидувати з території РФ величезні генератори. Зараз вони там будують теплову електростанцію на газу, яка буде живити Крим електроенергією», – розповідає голова Меджлісу.

Чубаров вважає, що в самому Криму води достатньо для власного споживання та комунальної сфери. Проте її недостатньо для того, щоб перетворити Крим у потужний військовий форпост, перенаселений росіянами.

«Росіяни перетворюють Крим у потужну військову базу. Коли ви таке будуєте, то вам там не потрібні люди, які до вас нелояльні. Росіяни визначили такими кримських татар та етнічних українців. Всі, хто виказує щось українське – є нелояльними людьми. З точки зору росіян, вони не мають жити в Криму. Тому вони сотнями тисяч переселяють на півострів своїх громадян. За мінімальними підрахунками, від 500 тис. людей вже переселені. У містах будують десятки мікрорайонів з багатоповерхівками. З одного боку, вони витісняють нас, з іншого – переселяють своїх людей», – ділиться спостереженнями Рефат Чубаров.

Вода – це ресурс. Тому, як вважає Чубаров, якщо її та електроенергії буде безмежно, то влада Росії буде ще більше та швидше облаштовувати для своїх людей Крим.

«Постачання води у даному випадку – означає допомагати росіянам витісняти нас з Криму. Води в Криму не буде, поки він не буде деокупований», – ставить крапку у цьому питанні Рефат Чубаров.

Про вплив Росії на інші країни стосовно питання Криму

На думку голови Меджлісу, у Туреччині є люди, які можуть бути прямими агентами Росії. Вони займаються тим, що розмивають єдність, яка є у турецькому суспільстві щодо питання Криму, але вагомої ролі не відіграють.

Росіяни вдаються до різних хитрощів, щоб створювати імітацію міжнародного визнання Росії в Криму. Рефат Чубаров наводить один з прикладів – це вплив Росії на іноземних бізнесменів.

«Наприклад, ви маєте філіал турецького банку у Санкт-Петербурзі і у вас є великі підряди з державного бюджету. Вони вас викликають і кажуть: «Відкрий відділення у Сімферополі». Ви відмовляєтеся, а вам кажуть: «Відкрий відділення хоча б формально, вивіску зроби. Інакше ти позбавишся цих державних підрядів, які ми тобі даємо у Санкт-Петербурзі». Ось так вони створюють неправдиву картину».

Як розповів Чубаров, у Російській Федерації є такий собі Мурадов – віце-прем’єр уряду Криму та представник так званої Республіки Крим при президенті Росії. Його завдання лише одне – як можна більше залучати іноземців і видавати їх за нібито офіційні делегації чи офіційних представників.

«У цьому зловживають декілька країн. Наприклад, Франція та Італія. Бо їхні депутати туди їздять, але самі по собі. Це погано, і ми намагаємося говорити з їхніми країнами про це», – пояснює пан Рефат.

Про злочини росіян проти кримських татар

Кримських татар у Криму постійно переслідують, викрадають та навіть застосовують тортури. Згідно міжнародного гуманітарного права, окупаційна влада не може судити людей за законами своєї країни.

«Якщо окупував якусь територію і в тебе є необхідність покарати її мешканців, то ти маєш їх судити за законами країни, яку ти окупував. Так само окупуюча сторона не має права переміщувати людей на свою власну територію. Але всіх, кого зараз судять в Криму, направляють у в’язниці Башкиртостану, Сибіру тощо», – схвильовано розповідає Рефат Чубаров.

У березні 2020 року Путін підписав наказ, за яким в громадян України в Криму можуть відбирати землю, і таких людей більше 10 тисяч. Цей неправовий документ вступив у силу в 2021 році. У ньому більшість районів півострова внесені в перелік так званих «прикордонних територій». А за законами РФ, землею на таких територіях заборонено володіти іноземним громадянам та компаніям. Тож тепер українцям потрібно оформити російське громадянство, щоб далі володіти своєю землею та будинками на ній.

«На жаль, ми не можемо на це повпливати, але ми все фіксуємо і подаємо у міжнародних звітах», – говорить голова Меджлісу кримськотатарського народу.

Про деокупацію та реінтеграцію Криму і ОРДЛО

На питанні про шляхи реінтеграції Криму та ОРДЛО Рефат Чубаров враз посерйознішав та відповів, що й сам не знає, що буде важче реінтегрувати: АР Крим та Севастополь чи окремі райони Донецької та Луганської областей.

Чубаров назвав два найважливіші кроки, які необхідно зробити для реінтеграції окупованих територій:

1. контроль над кордонами;
2. проведення всіх процесів, спрямованих на побудову мирного життя через вибори та відповідні закони.

«Щоб відбулося повернення людей до мирного життя на цих територіях, потрібно, щоб РФ не мала жодних можливостей впливати на процес реінтеграції. Необхідно встановити повний контроль над цими територіями за українською державою, щоб спеціальні служби РФ не могли вставляти палки в колеса. Ми не можемо нічого зробити для людей на тих територіях поки повністю не будемо контролювати кордон. Безконтрольний кордон означає, що кожного дня там відбуватимуться дії з боку РФ», – пояснює Рефат Чубаров.

Голова Меджлісу розповів як поїхав в Хорватію одразу після завершення військових дій у 1995 році за спеціальною програмою від ООН. Після завершення Війни Хорватії за незалежність, гостро стояли питання розмінування та відновлення економіки. Тоді в Хорватії створили Міністерство реінтеграції, яке займалося економічним відновленням територій, щоб люди якомога скоріше змогли жити в людських умовах з водою та теплом, а також мати робочі місця. Чубаров вважає, що в ОРДЛО відновлення промислової інфраструктури постане теж першим питанням після відновлення кордонів.

Про природну катастрофу в Криму

Після негоди, яка наприкінці червня обрушилася на Кримський півострів, українці у соцмережах зловтішалися наслідками стихії. Проте Рефат Чубаров говорить, що всі, хто сміються з цих людей, до яких прийшла негода, роблять неправильно.

«До них прийшла природна катастрофа, і це може бути при будь-якій владі, це не залежить від політичних чи інших поглядів. Якраз нещодавно спілкувався з людьми, до яких прийшла стихія додому. Під Ялтою є таке кримськотатарське селище «Ай-Василь», зараз росіяни його називають Васільєвка. Там мінімум 10 родинам кримських татар камінням і грязюкою повністю закрило двори і доми. Звісно, що людей шкода», – ділиться думками Чубаров.

Про повернення Криму до України

Відповідаючи на питання, коли над Кримом знову замайорить український прапор, Рефат Чубаров згадав, як 30 років тому кримські татари вперше за дуже багато років зібралися, щоб обговорити своє майбутнє.

«26 червня 1991 року у Сімферополі ми відкрили другий Курултай кримськотатарського народу (ред. національне зібрання, вищий представницький повноважний орган кримських татар) через 73 роки після першого. Перший відбувся у 1917 року, коли розпадалася Російська імперія. На другому Курултаї ми приймали важливі рішення, думали про майбутнє Криму та свого народу. Це був лише початок масового повернення до Криму кримських татар. Повірте, ми не знали, що через 1,5 місяці після того розпадеться Радянський Союз і все, що після того послідувало...

Я не знаю, коли Крим знову воз’єднається з Україною, але я точно знаю, що це відбудеться набагато раніше, ніж цього хотіли б у Кремлі. Це буде при нашому з вами житті, і ми туди повернемося. У мене в цьому абсолютно немає сумнівів», – з піднесенням говорить Рефат Чубаров.

Про виселення росіян з Криму

З 27 лютого 2014 року Україна не контролює Крим, і там відбуваються різні процеси, які йдуть у протиріччя з українським законодавством. Одне з них – це «велике переселення» росіян в Крим.

Голова Меджлісу поділився власною історією, як у нього забрали кімнату в Ризі після набуття Латвією незалежності, та чому він підтримує це.

«У 1983 році я мав направлення на роботу у Сімферополі після закінчення університету в Москві. Але мене не пустили працювати до Криму, бо я кримський татарин, хоча там жили на той момент мої батьки. Тому я поїхав жити в Ригу, бо з Латвії була моя дружина. Там я отримав кімнату як молодий фахівець поки стояв у черзі на нормальне житло.

У 1991 році Латвія стала незалежною державою і в ній прийняли закон про реституцію. За яким та моя кімната відійшла до справжнього господаря. Бо колись там був власник цілого будинку, в якому потім кімнати роздали різним людям. Я міг стати у позу, що мене позбавили моєї власності. Але я як нормальна людина розумів, що у 1945 році у людей націоналізували ці доми. Тобто мені дала радянська держава кімнату в домі, який був незаконно націоналізований у 1945 році. І тому я спокійно сказав: «Так, ця власність повернулася до своїх людей. Я тепер повертаюся до Криму».

На думку Рефата Чубарова, всі ті, хто незаконно поселився в Криму після його окупації, мають виїхати з півострову.

«Скажете, це жорстоко? Я думаю, що ні. Ці люди знають, що вони здійснюють злочин, бо вони проти волі української держави, проти наших законів поселяються в Криму. З Пермі, Чити, Бурятії тощо. І вони отримують ті земельні ділянки, які відбирають у громадян України. Хіба це правильно, це справедливо? Ні. Тому тут наша українська держава має вже сьогодні прийняти рішення – відновити справедливість. Іншого шляху я не бачу. Отакий мій підхід, що ці люди зобов’язані покинути Крим, – наштовхується на критику, що це негуманно. Але така вже моя думка», – щиро говорить Чубаров.

Причиною приєднання Криму до Росії Чубаров вважає не лише апетити Російської Федерації, але й настрої частини кримчан.

«Значна частина жителів Криму, але не більша за третину, хотіли в Росію і вони це отримали. Але як ці люди з’явилися на нашій землі? Зрозуміло, що коли вони жили в наших домах, коли вони працювали на нашій землі, то їм не вистачало лише одного: а як би ще з нашою землею, з нашим домом повернутися до своєї Батьківщини. Багато людей, які живуть на чужих землях і в чужих країнах, коли їх переповнює нудьга, то беруть валізу і повертаються додому. А ці люди вирішили з нашим домом повернутися до свого. Колись це треба зупинити», – підсумовує Чубаров.

Він згадує історію, як кримські татари у 90-х почали повертатися до Криму, але ніхто з них не виселяв росіян чи українців з будинків своїх батьків.

«У 1991 році кримські татари почали повертатися до Криму десятками тисяч. Але не було жодного випадку, щоб ми когось виселили з домів, які будувалися ще нашими батьками. Ми говорили про те, що ці люди не винні, їм дала ці будинки держава, яка нас перед тим виселила. Побудуємо нові доми, будемо жити поруч. Але не всі це зрозуміли. Тому ті люди, які переїхали до Криму з 2014 року, обов’язково поїдуть до себе додому. Пожили на чужій землі – і досить!»

23 серпня, за день до свята Незалежності, у Києві пройде саміт «Кримська платформа», за участю лідерів більше 20 іноземних держав. На саміті будуть приймати важливий документ, що безпосередньо стосуватиметься Криму. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба обіцяє, що це буде подія такого міжнародного масштабу і рівня, якого Україна за всі 30 років незалежності ще не бачила.

Що ж, будемо слідкувати за подіями.

Інтерв'ю з Рефатом Чубаровим відбулося у рамках спільного проєкту Українського кризового медіацентру та Естонського центру Cхідного партнерства.

Фото надані Українським кризовим медіацентром.