Складні питання: чи варто голосувати на псевдореферендумі, навіть якщо твій голос нічого не вирішує

Сьогодні, 23 вересня, на окупованій частині Донецької області російська влада проводить дійство, яке вона називає референдумом.

Голосування відбувається під дулами автоматів в прямому сенсі цього слова. Таємниця волевиявлення не виконується. Дільниць майже немає, бо на організацію їх роботи у окупантів не вистачило часу.

Попри анонсований «закон про референдум», голосувати можуть всі, хто є в наявності на окупованих територіях, в тому числі люди без паспорту, без реєстрації, взагалі без документів.

В Маріуполі голосування відбувається при поквартирному обході. «Уповноважена особа» тримає бюлетень у себе в руках на планшетці. І дивиться, як саме голосує людина. Поруч стоять двоє чоловіків з автоматами.

Люди бояться голосувати проти. Особливо складна ситуація в селищах навколо Маріуполя. Там, де всі один одного знають, люди бояться, що якщо поставлять галочку навпроти «Нет», то проросійськи сусіди спалять їм хату.

То що ж робити?

Це дуже складне питання.

З одного боку, безпека людина – надважлива річ. З іншого боку, це зрада своєї країни.

Правда, як заявив в ефірі одного з російських телевізійних каналів радник глави Офісу Президента Михайло Подоляк, громадяни, які були змушені голосувати на псевдореферендумах, не притягатимуться до відповідальності. Покарання загрожує за участь в організації  референдуму чи пропаганду.

Тобто ті, хто носить урни по домах маріупольців, - сядуть у тюрму. Законодавство в цьому питання стало більш жорстким, у порівнянні з 2014 роком.

Юридична відповідальність, за його словами, буде для чотирьох категорій громадян:

• тих, хто навмисне перейшов на роботу в окупаційні органи влади чи силові органи;
• донощиків;
• вчителів, які отримали російські освітні програми та «навмисно знищують українські підручники та українську історію»;
• громадян, які брали активну участь в отриманні російських паспортів чи організації «референдумів».

Проте відсутність кримінальної відповідальності саме за участь у референдумі не знімає з людини  обов’язків як громадянина України.

Якщо ти не можеш сказати ні – виявити свою позицію навіть в такий спосіб, то чого ти вартий? Чи вартий ти того подвигу, який кожного дня здійснюють наші земляки на фронті?

Очільник військової адміністрації Донецької області Павло Кириленко вважає, що треба в будь-який спосіб уникнути «голосування». Шукати можливість не йти на псевдореферендум, не брати участь в цій ганьбі. 

Ось як він відповів на питання нашого сайту з цього приводу:

«Стосовно того, чи йти  чи не йти на так званий референдум, який намагатимуться провести російські окупанти на окупованих ними територіях. 

У мене відповідь однозначна: не йти і не голосувати за росію. Тому що не можна - навіть під примусом, навіть удавано! - голосувати за тих, хто зруйнував твій дім і прийшов тебе убивати. Вбивця все одно зробить те, що задумав - уб'є та зруйнує. Приводу йому для цього, як ми бачимо, не потрібно. А ваша галочка - навіть у нікчемному папірці, який не визнає ніхто у світі - лише заохотить окупанта до нових дій. 

Тому закликаю усіх, хто залишається на окупованій території: виїжджайте на велику Україну - усіх приймемо, причому у будь-якому куточку України, вільному від рашистів».

Тож, виходячи з всього,  відповіді на поставлене питання дві: правильна, але ризикована і зрадницька, проте безпечна. Вибір зробить кожен сам.

Більше відповідей на складні питання - ось за цим посиланням.