Українська осінь в Брюселі. Факти та спостереження журналіста, який раптово потрапив у серце Європейського Союзу

Сьогодні парламентська асамблея НАТО закликала створити спеціальний Міжнародний трибунал для покарання російських злочинців та визнала РФ державою-терористом. Проте така єдність у визнанні очевидних речей є далеко не у всіх європейських інституціях. Умовний Брюссель поділився навпіл, де з одного боку панує егоїстичний практицизм, а з іншого – цінності, які власне і роблять Європу Європою.

Ми потрапили у Брюсель в рамках спеціальної програми ЄС для українських журналістів і мали змогу зустрітися з багатьма депутатами, політиками, дипломатами. І під час спілкування ця дуалістичність світосприйняття відчувалась дуже сильно. Бо коли з тобою спілкується дипломат, він дуже стриманий в своїх коментарях, оцінках, обережний в прогнозах щодо  європейського майбутнього України. А коли закінчується офіційна частина зустрічі, дипломат вимикається і відкривається людина, яка щиро співчуває українцям, дуже емоційно сприймає кожне повідомлення з України і висловлює абсолютну підтримку наших європейських прагнень. 

Депутат Європейського парламенту Вітольд Ващиковський виявився одним з тих людей, для кого ось цієї  половинчастості не існує. Він поляк, і цим все сказано. Саме його партія «Альянс консерваторів та реформістів» стала локомотивом розгляду в Європарламенті резолюції щодо визнання росії державою – спонсором тероризму не на рівні окремих країн-членів, а на рівні ЄС. Це сталось минулого пленарного засідання у Страсбурзі. Парламент погодив дебати. І вже цього тижня він має розглянути це питання і проголосувати за чи проти резолюції.

Проте, як визнає сам Вітольд Ващиковський, шанси на позитивне рішення не дуже високі – приблизно 50 на 50. І не через те, що хтось в Європі не розуміє, що уявляє собою російська федерація, а тому що бояться наслідків цієї резолюції. Бо після ухвалення такого рішення потрібно буде припиняти дипломатичні відносини з рф, впроваджувати додаткові санкції. 

А  в Європі зараз немає розуміння, які ще можна накласти санкції і головне  - як це відіб’ється на економіці країн Європейського Союзу. Бо в ЄС є досить серйозні побоювання енергетичної кризи. Про це говорять часто і багато.

«Ось бачите, в цьому приміщенні, де ми з вами зараз зустрічаємось, температура в повітрі на один градус нижче, ніж зазвичай», - каже Виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс. І радить Україні теж зайнятись економією енергоресірсів у відповідь на обстріли рф по енергетичній інфраструктурі країни. При цьому в кабінеті досить жарко (уявляємо, якщо б було ще на градус тепліше), а за межами цього кабінету, куди не глянь,  - світло, ілюмінація, сяючі вітрини. Ну тобто зовсім ніякої економії. І тому ми всією українською делегацією не можемо втримати посмішки. Бо ви або боїтесь енергетичної кризи і реально економите, або вмикаєте світло, опалення на повну і не даєте порад, як зекономити ресурси Україні, яка і так сидить в темряві.

Проте, попри такі поради, важливо сказати про серйозні, тектонічні здвиги, які відбуваються зараз в Європі на наших очах. 

Валдіс Домбровскіс оголосив про початок безпрецедентної програми макрофінансової допомоги Україні.

З початку повномасштабного вторгнення росії, ЄС, його країни-члени та європейські фінансові інституції вже надали допомоги на загальну суму, що складає 19,7 млрд євро, для посилення економічної, соціальної та фінансової стійкості України.

ЄС підтримує нагальні фінансові потреби України через програми макрофінансової допомоги. Наступний платіж - 2,5 млрд євро - має надійти до України 22 листопада.

ЄС планує покрити значну потребу України в фінансах і в 2023 році. 

Протягом наступного року Україні надаватимуться кредити на пільгових умовах  обсягом до 18 мільярдів євро, які виплачуватимуться планово, постійно, упорядковано та своєчасно.

До речі, цікава історія з цими 18 млрд євро. Спочатку ЄС хотів надати ці гроші в якості прямої фінансової допомоги, тобто їх не потрібно було б повертати. Але на заваді цьому рішенню встала Угорщина. І в ЄС вимушені були шукати інші шляхи, щоб Україна таки отримала допомогу, не порушуючи законодавство Європейського Союзу.

Ось така дуже типова для стосунків «ЄС – Україна» історія.

Програма макрофінансової допомоги надаватиметься за певних умов. Умови будуть зосереджені на кроках, спрямованих на зміцнення верховенства права, посилення ефективного управління, боротьбу з шахрайством і корупцією.

«Наразі ця пропозиція перебуває на розгляді Європейського парламенту і держав-членів ЄС, і я сподіваюся, що її остаточне схвалення відбудеться на початку грудня», - сказав Валдіс Домбровскіс.

Голова європейської дипломатії Жозеп Боррель вийшов до журналістів з не менш оптимістичною заявою.

«Путін ніколи не переможе Україну», - заявив він під час своєї прес-конференції, на якій оголосив про військову підтримку України з боку Європейського Союзу. І ця заява дійсно пролунала як постріл в голову путіна. Бо вперше ЄС наважився не лише на економічну допомогу Україні, а саме на військову підтримку. 3,5 млрд євро  - вперше – виділяє ЄС на придбання систем ППО та  іншого сучасного озброєння для України, а також на підготовку 15 тисяч українських військовослужбовців на території Європейського Союзу.

Причому підтримка буде тривати настільки довго, наскільки це буде потрібно. До повної перемоги над росією.

Це, безумовно, прорив. Єдине що трохи додає невизначеності в питанні перемоги над росією, так це - що саме в ЄС будуть вважати перемогою. Бо ані Жозеп Боррель, ані інші європейські дипломати на це пряме питання журналістів відповідати не хочуть, ухиляються. Боррель відповів на це питання приблизно так: 

«Як я можу вказувати Україні, що саме їй вважати перемогою? Це українці гинуть на фронті, це українці страждають без світла… Це вони будуть вирішувати, що вони будуть вважати перемогою».

Прекрасна відповідь, яка насправді не дає пояснення, а що з цього приводу все ж таки думають в Європейському Союзі, і як це відіб’ється на подальшій допомозі  Україні. Чи не виникнуть проблеми у стосунках між країнами в той час, коли уявлення про перемогу з боку України раптом не співпаде з думками у Європі щодо цього.

Адже без підтримки ЄС, ми це розуміємо, Україні ну ніяк не обійтись. 

Потреби України у відбудові є вкрай значними – сотні мільярдів євро – і вони продовжують зростати. Ні одна, ні дві, ні навіть три країни, об’єднавши зусилля, не зможуть потягнути фінансування майбутньої відбудови. Уж занадто потужними є руйнування. Тому вже зараз міжнародне співтовариство намагається відшукати нові джерела фінансування. Причому не тільки, власне, гроші, а і законні механізми їх передачі країні, яка не є членом Європейського Союзу (як показує історія з блокуванням фінансування з боку Угорщини, це дійсно, важливе питання).

«Існує широкий консенсус щодо того, що довгострокова відбудова України має бути включена в процес перед її вступом до ЄС. Враховуючи статус країни-кандидата на вступ до ЄС, процес відбудови України є можливістю для подальшого узгодження з законами та стандартами ЄС, такими як стандарти єдиного ринку, а також верховенства права та інших принципів і політик ЄС», - наголошує Валдіс Домбровскіс.

Також, каже він, є консенсус щодо російських грошей, які б мали піти на відбудову України. Але існуючи закони не дозволяють передавати ці гроші Україні вже зараз. Тут треба або трибунал та репарації (занадто довгий механізм, щоб покладатись на нього), або – таки погодження резолюції щодо визнання росії спонсором тероризму.

Вітольд Ващиковський впевнений, що ухвалення такої резолюції надасть можливість конфіскувати російські гроші на користь Україні.

 «Є певні труднощі із замороженими активами олігархів. Вони заморожені, але ми не можемо їх використовувати. Чому? Тому що у країнах з вільним ринком ми не можемо націоналізувати власність, нам для цього потрібно змінити Конституцію. Але є одна можливість, щоб націоналізувати активи чи будь-яку їхню власність - це отримати її у зв’язку з кримінальною діяльністю цих осіб. Тож якщо ми назвемо дії олігархів, які фінансують путіна, злочинною діяльністю, у нас буде причина для того, щоб конфіскувати активи. З цієї причини я підтримую резолюцію про визнання росії спонсором тероризму», - вважає пан Ващиковський.

Можливо, саме цей аргумент допоможе переконати частину європарламентарів підтримати резолюцію, бо аргумент про гроші часто більш дієвий, ніж аргумент про цінності.

ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629

НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629

ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой

ДИВІТЬСЯ нас на YouTube