Верховна Рада ухвалила зміни до Закону про мобілізацію. Основні норми

Сьогодні, 11 квітня, Верховна Рада ухвалила в цілому зміни до Закону про мобілізацію. Оприлюднена порівняльна таблиця. 

Видання "Бабель" проаналізувало основні норми закону.

Демобілізація

Положення про демобілізацію через 36 місяців служби та ротацію прибрали. На прохання головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського це питання унормують в окремому законопроєкті.

Водночас із військової служби можуть звільнитися ті, хто недобровільно здались у полон і були визволені, військові, які отримали інвалідність або:

• призначені (обрані) на посаду судді 
• обрані народним депутатом;
• генерали за рішенням військового керівництва;
• військові, у яких закінчився строк дії контракту, укладеного під час дії воєнного стану.

Люди з інвалідністю всіх груп також мають право звільнитися з військової служби, але є нюанс: до кінця 2024 року всі чоловіки віком від 25 до 55 років, яким після 24 лютого 2022 року встановили інвалідність ІІ та ІІІ груп, мають пройти повторний огляд на непридатність до військової служби. Це не стосується чоловіків, які отримали інвалідність ІІ і ІІІ груп після захворювання або поранення під час захисту України.

Визнані обмежено придатними мають повторно прийти військово-лікарську комісію протягом 12 місяців.

Мобілізація

За власним бажанням можуть мобілізуватись люди з інвалідністю (на військову службу за контрактом), звільнені з полону та люди віком до 25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку чи базову військову службу.

Депутати рекомендували прибрати обовʼязкову реєстрацію в е-кабінеті військовозобов’язаного, до якого, зокрема, територіальні центри комплектування (ТЦК) могли надсилати електронні повістки. Це залишається правом, а не обовʼязком.

Водночас усі громадяни, які перебувають на військовому обліку, упродовж 60 днів мають уточнити адресу проживання, номери засобів звʼязку, адреси електронної пошти та інші військово-облікові дані. Зробити це можна через центри надання адміністративних послуг, ТЦК або онлайн в особистому кабінеті на базі реєстру військовозобовʼязаних «Оберіг».

За рекомендаціями комітету місцеві держоргани будуть зобовʼязані сприяти мобілізації.

Покарання для ухилянтів

Арешт рахунків і заборону виїзду за кордон за рішенням військового командування депутати профільного комітету відхилили.

Натомість залишили норму обмеження консульських послуг за кордоном для військовозобовʼязаних. Протягом 60 днів з моменту вступу в дію закону всі послуги надаватимуться тільки за умови одночасного оновлення персональних даних у консульських установах.

Також на вимогу ТЦК (за рішенням суду) чоловікам, які не оновлюють військово-обліково дані чи ухиляються від мобілізації, зможуть обмежувати право на керування транспортними засобами.

Також у людей, які мають більше одного транспортного засобу, можуть вилучити інші автівки (для потреб армії).

Базова військова служба

Скасовується строкова служба, а замість неї буде базова військова підготовка на пʼять місяців (розпочинається з 1 вересня 2025 року). Усі звільнені строковики переходять у мобілізаційний ресурс відповідно до загальних правил (з 25 років).

Нові обов’язки військовозобовʼязаних

Військовозобовʼязані повинні будуть постійно носити при собі військово-обліковий документ (ВОД) та оновити свої дані в електронному кабінеті, ЦНАПі чи ТЦК.

На державну службу зможуть взяти лише тих, хто пройшов базову військову службу або військову службу (крім непридатних до військової служби). Це також стосується призначення прокурорів і відбору в поліцію.

Чоловікам, які перебувають за кордоном, пропонують оновлювати дані в ТЦК дистанційно:

• через електронну адресу;
• через телефонний дзвінок;
• через електронний кабінет.

Про депортацію українців з-за кордону не йдеться.

«Зараз згідно з чинним законодавством — й українським, і міжнародним, немає механізму депортації людей під час воєнного стану з інших країн. Жодної депортації відбуватися не буде. Це лише для військового обліку потрібно для Міністерства оборони», — зазначила нардепка Ірина Фріз.

Військова служба

Мобілізований під час підготовки — рекрут. Під час підготовки визначають його фізичні здатності та інші характеристики. Якщо рекрут не проходить етап підготовки, його можна звільнити без додаткових витрат для держави.

Комітет зберіг можливість проходження військової служби за призовом засуджених осіб, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, хто засуджений за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України.

Мотиваційні норми

За знищену або захоплену техніку ворога буде винагорода від 11 680 до 876 000 гривень. Також за це військовослужбовці зможуть отримати додаткову відпустку, але не більше ніж 15 днів на рік.

Серед інших бонусів — сертифікат на купівлю авто на 150 000 гривень і компенсація 50% першого внеску іпотечного кредиту.

Врахували також такі норми:

• можливість самостійно обрати підрозділ для військовозобов’язаних, які підпишуть контракт з МОУ;
• час перебування у відпустках для догляду за дитиною зараховується до строку вислуги у військовому званні;
• щорічна основна відпустка надається частинами протягом календарного року, а основна безперервна частина становитиме не менше ніж 15 календарних днів;
• військовослужбовцям їхнім дружинам/чоловікам НЕ нараховуватимуться відсотки за користування кредитом, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед банками та іншими організаціями, виключення становитимуть кредити на автомобілі та нерухомість;
• врахування у вислугу років одного місяця служби за три місяці за перебування безпосередньо в районах бойових дій під час дії воєнного стану;
• у разі необхідності довготривалого лікування за кордоном буде можливість пройти військово-лікарську комісію дистанційно, а відповідна довідка ВЛК буде підставою для збереження виплат;
• військові, звільнені з полону, отримають додаткові 90 днів відпустки зі збереженням виплат, якщо вони продовжать службу;
• розмір одноразової грошової допомоги в разі загибелі військовослужбовця встановлюється на рівні 15 мільйонів гривень.

Штрафи за порушення

Також Рада має розглянути законопроєкт № 10379, який передбачає збільшення штрафів за військові правопорушення.

Комітет запропонував виключити з проєкту закону всі зміни до Кримінального кодексу, тобто тюремних строків за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації не буде.

Також комітет визначив розмір штрафів за порушення правил військового обліку і мобілізації.

Згідно з комітетськими пропозиціями, за порушення правил військового обліку 

Ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 в мирний час передбачатиметься штраф від 3 400 до 5 100 гривень, повторно або в особливий період — від 17 тисяч до 22 500 гривень.

За порушення законодавства про оборону та мобілізацію 

Ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 в мирний час планується встановити штрафи від 5 100 до 8 500 гривень для громадян, від 17 до 34 тисяч гривень — для посадових і юридичних осіб. Під час воєнного стану штрафи становитимуть від 17 тисяч до 22 500 гривень — для громадян, від 34 тисяч до 59 500 гривень — для посадових і юридичних осіб.

Право на відстрочку надається наступним категоріям:

• заброньованим;
• інвалідам і непридатним до військової служби за висновком ВЛК на 6—12 місяців;
• жінкам і чоловікам, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів;
• жінкам і чоловікам, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання в місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
• жінкам і чоловікам, які є опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями та виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• жінкам та чоловікам, які є опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями та виховують дитину, хвору на тяжкі хвороби;
• жінкам та чоловікам, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина з інвалідністю I чи II групи;
• усиновлювачам, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунам, піклувальникам, прийомним батькам, батькам-вихователям, патронатним вихователям, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
• зайнятим постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), що потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії і не має інших працездатних членів сімʼї, які зобов’язані та можуть здійснювати такий догляд;
• опікунам особи, визнаної судом недієздатною;
• людям, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи;
• людям, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності в особи з інвалідністю ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
• людям, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи, або одного з батьків дружини (чоловіка) з інвалідністю І чи ІІ групи за умови відсутності інших людей, які не є військовозобовʼязаними та за законом зобовʼязані їх утримувати;
• жінкам і чоловікам, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу;
• керівникам міністерств та їхнім заступникам, керівникам державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
• народним депутатам України, депутатам Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
• суддям, суддям Конституційного суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівнику Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступнику, дисциплінарним інспекторам Вищої ради правосуддя;
• уповноваженому з прав людини, голові та іншим членам Рахункової палати;
• працівникам органів військового управління, військових частин (підрозділів), повний перелік;
• державним службовці з переліку.

Призову також не підлягають:

• здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий, а також докторанти та інтерни;
• наукові та науково-педагогічні працівники
• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення АТО

Додаткові права для звільнених з полону

Після звільнення з полону військовослужбовці матимуть такі додаткові права і можливості:

• право звільнитися з військової служби після виходу з полону, навіть під час дії воєнного стану чи особливого періоду (надалі такі військові не підлягають мобілізації та можуть бути призвані на військову службу лише за їх згодою);
• додаткова відпустка тривалістю 90 днів без поділу на частини тазі збереженням грошового забезпечення (окрім тих військовослужбовців, які висловили бажання звільнитися з військової служби після звільнення з полону).

Терміни контрактів під час воєнного стану

Під час дії воєнного стану для військовослужбовців-контрактників (крім офіцерського складу) встановлено такі терміни контрактів:

• для громадян віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом — 1 рік;
• для громадян України, які здобули медичну та/або психологічну освіту, та які приймаються на військову службу за контрактом на посади за медичними, психологічними напрямами діяльності — 1 рік.

При цьому залишається чинною норма, що передбачає можливість служби за контрактом на такі терміни:

• для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах рядового складу, — на 3 роки;
• для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах сержантського і старшинського складу, — на строк від 3 до 5 років;
• для осіб офіцерського складу — на строк від 5 до 10 років;
• для осіб офіцерського складу, які мають право на пенсію за вислугу років, за їх бажанням строк проходження військової служби за новим контрактом може бути продовжено на строк від 2 до 10 років (але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі).

Підстави для звільнення зі служби у воєнний час, зокрема демобілізація через інвалідність

Хоча із мобілізаційного законопроєкту вилучили положення про демобілізацію та ротації військовослужбовців, водночас у ньому залишилась норма про право на демобілізацію людей з інвалідністю.

У документі визначено, що звільнитися зі служби за призовом під час мобілізації у період воєнного стану можна на таких підставах:

• за віком (у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі);
• за станом здоров’я: на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби АБО про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6−12 місяців АБО за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
• у зв’язку вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;
• через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається окремо (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
• у зв’язку зі звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
• у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів — у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);
• у зв’язку із призначенням на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.