Що хоче зробити влада, щоб переселенці мали рівний доступ до житла

Олена Шуляк, народна депутатка, голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, є тією людиною, яка безпосередньо була залучена до розробки закону про компенсацію пошкодженого або знищеного майна під час російської агресії в Україні.

До цього закону, який вже діє, але поки що не поширюється на майно, що залишилося в окупації, є багато претензій з боку переселенців. Це і методика розрахунку вартості втраченої нерухомості, і неможливість розпоряджатися майном, придбаним за компенсаційні сертифікати, протягом 5 років, і інші зауваження. Ми пробували отримати коментарі від Олени Шуляк щодо цих питань, проте вона не відповіла.

А сьогодні на NV.Бізнес вийшла її колонка, присвячена проблемам житлової політики українського уряду, в тому числі і житлової політики стосовно переселенців. Це платний контент, тож ми не маємо права поширювати його. Проте ми можемо розповісти основні тези публікації.

За словами Олени Шуляк, ситуація на ринку нерухомості в Україні – жахлива. «Понад 30 тисяч зношених і застарілих будинків, які пережили відведений термін експлуатації подекуди у два рази, більше 600 тисяч українців на квартирному обліку і Житловий кодекс 1983 року... Додамо сюди 50 млн кв. м зруйнованого житла, 4,9 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), 26% з яких потребують соцзахисту, а також мільйони військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх сімей з невирішеним житловим питанням і побачимо, наскільки нагальним для країни є вдосконалення застарілого і неефективного житлового законодавства», - пише Олена Шуляк.

Працюючи над законопроєктом «Про основні засади житлової політики», який має виправити більшу частину недоліків, Шуляк  вирішила провести консультації з  ключовими стейкхолдерами в цій сфері: громадянами, представниками ОМС, експертами у сфері житлової політики, міжнародними партнерами. Олена Шуляк вважає, що така практика публічних консультацій стане нормою у післявоєнній Україні.

Чотири ключові групи проблем неефективної житлової політики, які назвали експерти: 

1.Цінова політика та відсутність якісного житла (зношеність житлового фонду, недобуди й ошукані інвестори,  відсутність механізмів реалізації права на житло у тих громадян, хто не може придбати його за власний кошт).

2.Неврегульованість діяльності на ринку нерухомості (тіньовий ринок оренди), що  зумовлює завищену вартість рієлторських послуг та орендної плати.

3.Недосконалість програм  єОселя та єВідновлення, які  накладають на громадян низку обмежень, що роблять іпотеку недоступною для тих, хто потребує її найбільше. (Передусім це умови по кредитуванню для ВПО, серед яких заборона купувати житло старше трьох років, ставка в 7% і перший внесок від 20%. Все це непідйомне для більшості переселенців, про що красномовно свідчать цифри: з майже 20 тис. виданих кредитів частка переселенців сягає лише 1%).

«Змінити, на мою думку, має зниження відсоткової ставки до 3%, авансового платежу до 15%, а також перегляд дискримінаційної норми щодо житла не старше 3 років. Чи знайдемо ми подібні будинки в Жмеринці, Переяславі чи, скажімо, Лубнах? Статистика введення в експлуатацію за останні роки підтверджує, що ні. Адже навіть у регіональних центрах, таких, як Вінниція, Кропивницький чи Полтава, подібних об'єктів — одиниці.

Ключове питання по єВідновленню — це початок реалізації Кабміном програми для житла, яке знищено на тимчасово окупованій території (ТОТ). Україна має якнайшвидше розширити програму для громадян, чиї знищені домівки розташовані на ТОТ, і надати їм компенсації...»

4.Труднощі у комунікації влади з ВПО, ветеранами.

10 пропозицій за результатами публічних консультацій, які забезпечать рівний доступ громадян до житла 

• Пом’якшити вимоги програми єОселя як до доходів громадян, так і до типів житла, що купується в кредит;
• Провести реформування та детінізацію ринку оренди житла;
• Доопрацювати інші державні житлові програми, наприклад, ті, які реалізує «Держмолодьжитло»;
• Покращити комунікацію місцевої влади з громадянами, особливо з ВПО;
• Забезпечити створення фондів соціального житла в громадах;
• Провести інвентаризацію нерухомого майна, що перебуває в державній та комунальній власності, і виявити занедбані або незаконно відчужені об'єкти, які можна реконструювати та використати як соціальне житло;
• Передбачити податкові пільги бізнесу, який надаватиме соціальне житло;
• Розширити перелік інструментів для отримання житла: лізинг, довгострокова оренда, або з правом викупу;
• Розробити механізми залучення та підтримки приватного інвестора щоб створити ринок житла для доступної за вартістю оренди;
• Прописати чіткі й прозорі умови залучення міжнародних донорів до вирішення житлового питання.

Всі ці пропозиції має опрацювати уряд, каже Олена Шуляк. Але, на жаль, її текст не дає жодного розуміння термінів, коли це все буде зроблене, і чи буде зроблене взагалі.

Повний текст колонки Олени Шуляк – за посиланням.

ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629

НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629

ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой

ДИВІТЬСЯ нас на YouTube