Більше не братні народи. Скільки українців розмовляють українською мовою та як ставляться до росіян, - дослідження Центру Разумкова

Лише 3% опитаних українців погоджуються із судженням, що «українці і росіяни завжди були і залишаються братніми народами». У 2017 році з таким твердженням були згодні 27% опитаних. 

Про це свідчать дані опитування «Ідентичність громадян України: тенденції змін», проведеного «Центром Разумкова».

Опитування проводилося з 6 по 12 червня 2024 року серед 2026 респондентів. Опитування методом face-to-face лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

0629 наводить основні тези опитування.

Соціологи наголошують, що істотно зросла частка тих, хто дотримується думки, що українці і росіяни ніколи не були братніми народами (з 16% до 44%). Частка тих, хто вважає, що українці і росіяни вже не є братніми народами, хоча були такими раніше, знизилася з 50% до 46%.

“Особливо помітні зміни порівняно з 2017 року відбулися у Східному та Південному регіонах. Якщо у 2017 році 52% жителів Сходу вважали, що «українці і росіяни завжди були і залишаються братніми народами», то у 2024 році цю точку зору тут поділяють лише 7%. Також у Південному регіоні частка тих, хто так вважає, зменшилася з 45% до 7%. У Південному регіоні більшість опитаних тепер вважають, що українці і росіяни раніше були братніми народами, але вже такими не є (66%)”, – йдеться у результатах опитування.

Кількість громадян, які пишаються українським громадянством та державними символами України

Відповідаючи на запитання “Наскільки Ви пишаєтесь тим, що Ви громадянин України?”, у червні 2024р. 91% опитаних громадян України відповіли, що «дуже пишаються» або “скоріше пишаються” своїм українським громадянством. У 2015р. таких було 68%, у 2010р. — 62%, у 2000р. — 62%. Пишаються українським громадянством 95% жителів Західного регіону, 93% жителів Центрального регіону, 92% жителів Південного регіону та 83% жителів Східного регіону.

“Високою є частка респондентів, які пишаються державними символами України: Прапором України (64%), Гербом України (63,5%), Гімном (61%). Також 65% опитаних пишаються державною мовою України, а 51% — її грошовою одиницею (гривнею). Ці показники значно перевищують ті, що були до початку повномасштабної російської агресії, хоча дещо нижчі за аналогічні показники 2023р”, - зазначають соціологи.

До якої культурної традиції відносять себе громадяни України

Даючи відповідь на питання, до якої культурної традиції вони себе відносять, у червні 2024р. респонденти найчастіше відповідали, що відносять себе до української культурної традиції (76%). Частка таких порівняно з 2006р. істотно зросла (тоді вона становила 56%). З 7% до 14% зросла також частка тих, хто відносить себе до загальноєвропейської культурної традиції, і знизилися частки тих, хто відносить себе до російської (з 11% до 0,5%) та радянської (з 16% до 4%) культурних традицій.

Соціологи констатують, що зростання числа тих, хто відносить себе до української культурної традиції, відбулося у всіх регіонах, але найбільшою мірою — у Південному і Східному. У Південному регіоні їх частка зросла з 50% до 73%, а у Східному — з 46% до 64%.

Статистично значуще зростання частки тих, хто відносить себе до загальноєвропейської культурної традиції, відбулося у Центральному (з 6% до 15%), Південному (з 7% до 16%) та Східному (з 6% до 15%) регіонах. Віднесення до радянської та російської культурних традиції зменшилася у всіх регіонах.

За результатами опитування, серед російськомовних респондентів знизилося віднесення себе до російської культурної традиції (з 26% до 5%). Серед україномовних частка тих, хто відносить себе до російської культурної традиції, і в 2006р. була дуже низькою (1%),а в 2024р. стала дорівнювати 0,1%.

“Разом з тим, серед російськомовних респондентів статистично значуще порівняно з 2006р. не змінилася частка тих, хто відносить себе до радянської культурної традиції (23,5% у 2006р . і 22% у 2024р.), серед україномовних респондентів частка таких зменшилася з 9% до 1%”, - йдеться у результатах опитування.

Кількість громадян, які володіють, вважають рідною, спілкуються українською мовою

69,5% респондентів, оцінюючи свій рівень володіння українською мовою, відповіли, що вільно нею володіють, 27% — що їх рівня володіння українською мовою достатньо для спілкування на побутовому рівні, проте їм важко говорити нею на спеціальні теми, 2% — що погано розуміють українську мову, для них є проблемою спілкуватися нею, 0,5% — що взагалі не розуміють українську мову.

“Українську мову рідною назвали 78% опитаних, у 2017р. таких було 68%, у 2015р. — 60%, у 2006р. — 52%. Відповіли, що і українська, і російська однаковою мірою є для них рідними, 13% опитаних (у 2006р. таку відповідь дали 16% респондентів у 2015 р.˗ 22%). Частка тих, хто назвав рідною російською мову, становить 6%, у 2006р. таких було 31%, у 2015р. — 15%”, - йдеться у дослідженні.

Розмовляють вдома лише або переважно українською 70,5% опитаних, у 2015р. таких було 50%, у 2006р. — 46%. Розмовляють вдома лише або переважно російською 11% опитаних, у 2015р. таких було 24%, у 2006р. — 38%. Розмовляють приблизно однаковою мірою українською і російською 18% (у 2015р. — 25%, у 2006р. — 15%).

«Прощання з Росією»

“Розпочавши спочатку «гібридну», а згодом повномасштабну війну проти України, Росія власними зусиллями істотно зіпсувала свій імідж не лише в Україні, але й загалом у світі.

Якщо у 76,5% респондентів в Україні Європейський Союз асоціюється більшою мірою з прогресом і розвитком, то Росія у 78% опитаних більшою мірою асоціюється з відсталістю і регресом (у 2017р. така асоціація виникала «лише» у 51%). Тільки у 4% респондентів Росія асоціюється з прогресом і розвитком (у 2017р. таких було 16%)”, - констатують соціологи. 

Зазначається, що за даними опитування, що проводилося соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи імені І. Кучеріва у грудні 2017р., відповідаючи на питання: «Яка модель суспільного розвитку здається Вам більш привабливою?», 58% дали відповідь «європейська модель», лише 4% — «російська модель». За даними 2024р., вважають європейську модель більш привабливою 64% опитаних, російську — лише 0,7%. Також з 7% до 3% зменшилася частка респондентів, які вважають європейську та російську моделі однаково привабливими.

«Прощання з СРСР»

За результатами опитування, протягом останніх років істотно зросло число громадян України, які негативно ставляться до можливості відновлення СРСР у будь-якій формі. Порівняно з 2017р. частка тих, хто відповів, що хотів би, щоб зараз відновилися порядки часів СРСР, зменшилася з 21% до 9%, і з 63% до 78% зросла частка тих, хто не хотів би цього. Не хотіли би відновлення порядків часів СРСР 67% жителів Східного регіону, 74% — Центрального регіону, 76% — Південного регіону і 93% жителів Західного регіону. Не хотіли б відновлення таких порядків 71% представників старшої (50 і більше років) вікової групи і 84% тих, хто молодший 50 років.

“Орієнтованість на минуле (чи на майбутнє) пов’язана з ностальгією (чи її відсутністю) за радянським минулим. Серед тих, хто хотів би відновлення порядків часів СРСР, лише 26% вважають, що найкращі часи для нашої країни настануть в майбутньому, тоді як серед респондентів, які не хочуть відновлення порядків часів СРСР — 75%”, - йдеться у дослідженні.

Соціальна дистанція між жителями різних регіонів України та соціальна дистанція стосовно жителів інших країн

“У політиці як російської, так і радянської влади стосовно України та українців простежувалася тенденція протиставлення різних частин українського етносу, одна з яких трактувалася як «лояльна», «проросійська», інша — сепаратистська чи націоналістична. У СРСР такою «стигматизованою» (з точки зору нелояльності до Росії) групою стали західні українці (насамперед галичани).

Подібний пропагандистський вплив мав наслідком «ідеологічну стигматизацію» жителів західних областей України, що спостерігалася не лише в СРСР, але під впливом сформованих в СРСР стереотипів — ще тривалий час після здобуття Україною незалежності. Це зокрема, проявилося у формуванні негативного образу жителів Західної України як «бандерівців», «буржуазних націоналістів» та у спонуканні соціального дистанціювання від них жителів інших регіонів України”, - вважають соціологи

За даними опитування, у 2024р. самооцінка близькості із західними регіонами зросла загалом по країні порівняно з 2006 та 2021рр. Так, самооцінка близькості із жителями Галичини зросла з 5,9 бала у 2006р. і 6,0 бала у 2021р. до 6,6 бала у 2024р. Також зросла самооцінка близькості із жителями Центрального регіону (відповідно 7,5, 7,4 і 7,8 бала). Порівняно з 2021р. зросла самооцінка близькості з Південним регіоном (з 6,5 до 6,8 бала) та Слобожанщиною (з 6,6 до 7,0 бала) та не змінилася на статистично значущому рівні самооцінка близькості із Кримом (відповідно 5,7 і 5,8 бала). Разом з тим, самооцінки близькості із цими трьома регіонами зараз нижчі, ніж у 2006р. Самооцінка близькості з Донбасом у 2024р. (4,9 бала) нижча, ніж у 2006р (7,3 бала) та 2021р. (5,4 бала).

У 2024р. самооцінка близькості із жителями Росії порівняно з 2006 та 2021рр. стала нижчою загалом по країні та у всіх її регіонах. Так, якщо у Південному регіоні вона становила в середньому 7,3 бала, у 2021р. — 5,2 бала, то у 2024р. — лише 3,1 бала, у Східному регіоні — відповідно 7,6; 5,7 і 2,2 бала, загалом по країні — відповідно 6,8; 3,5 і 1,4 бала (що є найнижчим показником серед усіх порівнюваних країн).

Так само порівняно з 2006р. і 2021р. знизилася самооцінка культурної близькості з жителями Білорусі (загалом по країні з 6,0 у 2006р до 4,6 бала у 2021р. і до 2,0 балів у 2024р.).

Порівняно з 2006р. зросла самооцінка близькості з жителями таких країн-сусідів України як Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова, Туреччина.

“Однак, слід констатувати, у 2023р. самооцінки культурної близькості з жителями усіх регіонів України та країн-сусідів (за винятком Росії та Білорусі) були вищими, ніж у 2024р. Тому можна говорити про певне послаблення у 2024р. порівняно з попереднім роком почуття солідарності та єдності як із жителями різних регіонів України, так із жителями країн-західних сусідів України”, - зазначили у Центрі Розумкова.