На остаточну перемогу над УПЦ МП знадобиться рік. Інтерв’ю Митрополита Донецького та Маріупольського Сергія
Сьогодні, 20 серпня, ймовірно, назвуть історичним днем в історії України. Верховна Рада нарешті ухвалила закон про заборону діяльності релігійних організацій, пов’язаних з Російською Федерацією.
Законопроєкт був зареєстрований більше року тому, ухвалений в першому читанні ще восени 2023-го, проте до другого читання його ніяк не допускали. Деяким депутатам довелося блокувати трибуну, вимагаючи розгляду цього законопроекту.
І ось цей день настав. Закон №8371 ухвалений 265 голосами за.
«Прикро, що ми чекали 2,5 роки повномасштабного вторгнення. Я свій законопроєкт про заборону діяльності релігійних організацій, які фінансує держава-агресор, подала ще в березні 2022 року.
Прикро, адже за цей час розгалужена pociйська ФСБшна структура наводила ракети на українські міста й здавала інформацію вopoгу про позиції українських військ.
За цей час Новінський та його pociйські друзі розгорнули лобістську кампанію на підтримку УПЦ МП в Сполучених Штатах. Рociйській ФСБшній структурі не місце в Україні!» - так прокоментувала подію депутатка Верховної Ради Інна Совсун.
В Православній церкві України багато хто підтримує думку депутатки про зв’язки деяких священників УПЦ МП з російськими спецслужбами. Серед таких людей – митрополит Донецький та Маріупольський Сергій.
Ми розпитали владику, що він очікує від ухвалення цього закону, та які можливі наслідки ми всі будемо мати згодом.
- Я вважаю, що цей закон мав би бути ухвалений набагато раніше. Поки ми обговорювали, роздумували, як робити і коли, російський хробак через церкву підточував ідеологічну основу української державності.
Роль ідеології для зміцнення держави завжди була важливою, а зараз, під час війни, її роль лише зростає. І ми мали б діяти більш оперативно в той час, коли ворожа церква розповсюджує серед населення антиукраїнські наративи.
Тому я вважаю рішення про зняття з реєстрації московської церкви, яка називає себе Українською православною церквою, - правильним і довгоочікуваним рішення української влади. Це велика перемога.
Предстоятель Православної церкви України Епіфаній неодноразово звертався до священників УПЦ МП з пропозицією доєднатися до канонічної української церкви, розірвати зв’язки з країною, яка принесла смерть на нашу землю. Напередодні історичного голосування у Верховній Раді він знову це зробив. Якою була реакція?
На фото - Предстоятель Православної церкви України Епіфаній під час візиту до осередку маріупольської релігійної громади Храма Петра Могили у Дніпрі
- Розумні люди прекрасно розуміються на ситуації, і давно вже ухвалили рішення про перехід до ПЦУ. У мене зараз немає останньої статистики, але зазначу, що з моменту отримання Томасу до ПЦУ долучилися більше 1000 парафій УПЦ МП. Цей процес не зупинявся.
Серед тих, хто досі залишався у лавах московської церкви, я би виділив три групи.
Перша – ті, хто замотивовані грошима. Таких чимало. І я знаю, що досі деякі священики отримують на свої українські банківські картки великі суми грошей от так званих анонімних «меценатів» на літеру Н., які сидять за океаном і лобіюють інтереси московських попів.
На фото - Онуфрій, очільник УПЦ МП, російський патріарх Кирил та Вадим Новинський воцерковлений, колишній депутат ВР від Маріуполя
Друга група – ті, хто сидить на гачку у російської ФСБ. Вони не можуть смикнутися, бо спецслужби мають на них компромат.
Треті – найнебезпечніші, бо вони ідеологічні вороги України. Прибічники теорії триєдиної церкви, де головна має бути московська. Це переважно люди радянської витримки, літні люди, яких дуже важко переконувати в чомусь. Ось вони будуть до останнього триматися за свою ідеологію.
Всі прогресивні люди в УПЦ МП – а такі там, звісно, є, це переважно молоді священики – прекрасно розуміють, хто є справжній ворог України, де є правда, і вони будуть долучатися до лав ПЦУ.
Ті, хто вирішать не переходити до ПЦУ, будуть мати лише два шляхи після набуття чинності даного закону: або виїжджати до Росії, або уходити в підпілля і створювати підпільні релігійні організації і шкодити Україні таємно. Як вважаєте, наскільки серйозна ця загроза?
- Не думаю, що ж занадто серйозна. Насправді серед вірян УПЦ МП не так багато щиро відданих ідеології московської церкви людей. Звісно, такі підпільні церкви можуть створюватися, особливо за фінансової підтримки Москви, але ті, хто ідеологічно – з Росією, часто великі боягузи. І одного візиту українського військового, який повернувся з фронту, або представника СБУ буде достатньо, щоб така організація припинила існування.
Ну а загалом, це питання не до церкви, що робити з такими таємними організаціями, якщо вони будуть з’являтися. Це питання до українських спецслужб та поліції.
А ось це питання точно до вас – чи готові входити до храмів, які зараз займає московська церква?
- Всі храми на території України належать не церкві. Вони належать народу України, тому що будуються за народні гроші. Я вважаю, що це дуже правильна політика держави Україна. Тому ніякого відбирання храмів, передачі храмів не буде. Має відбутися перехід релігійних громад до лав канонічної і єдиної Православної церкви України.
І ми звісно готові до цього процесу.
Зрозуміло, що такий перехід не відбудеться одномоментно. Потрібен буде, як мінімум, рік на те, щоб був розроблений і відпрацьований правовий механізм і щоб цей закон почав працювати. Але головне – почати. ФСБшні структури не мають залишитися в Україні.
Що для вас буде остаточною перемогою над Московією в Україні?
-Звісно, як і для кожного українця – звільнення всіх українських земель. Але як митрополит Донецький та Маріупольський, я прагну того, щоб жодної московської парафії в Україні не залишилося. Ось це і буде остаточна перемога. А без цього російський вплив на Україну буде зберігатися.
У мене є дві великі мрії.
Я мрію відслужити панахиду у Маріуполі по всіх захисниках України, які загинули, захищаючи рідну землю від російської навали, по всіх невинно убієнних. І я мрію відслужити службу у головному храмі ПЦУ у Донецьку – храмі Філарета Милостивого, який вкрали у нас російські попи.
Сьогодні ми зробили величезний крок до здійснення цих мрій.
Обшуки у Святогірській лаврі. Що відбувається у православній святині Донеччини