Жданов чи Петроморськ? Чому окупанти хочуть перейменувати Маріуполь, - ВІДЕО

Окупанти завершують ремонт музею народного побуту в окупованому Маріуполі, але ніякого побуту там більше не буде.

 Музей народного побуту був відкритий у 1990 році на місці музею радянського діяча  Андрія Жданова.

Радянській владі треба було терміново заспокоїти протестний рух, який виник у Маріуполі через прізвище Жданова, це сталося  ще до падіння Радянського Союзу. От і вирішили замість Жданова створити музей, присвячений народам, що населяли Приазов’є. В першу чергу мова йшла про греків та українців.

Протестний рух в Маріуполі був дійсно потужним і впливовим. 

За повернення місту однієї з його історичних назв боролися маріупольські історики, краєзнавці, художники, музиканти, журналісти, викладачі.  Більша частина маріупольської інтелігенції. Вони писали звернення, відкриті листи на всі рівні влади – від місцевої жданівської до московської. 

Це були часи відлиги, коли тони документів про злочини сталіністів стали доступними для суспільства. І природно, що найбільш прогресивна його частина жахнулася. 

Протести за перейменування Жданова у Маріуполь були такими наполегливими, і такими нетиповими для Радянського Союзу, що хтось розумний у Москві вирішив погасити пожежу і в результаті 13 січня 1989 року з’явилося рішення Совєта Міністрів СРСР про скасування всіх попередніх рішень щодо вшанування пам’яті Андрія Жданова.

Протягом тижня в Жданові демонтували всі пам’ятники кривавому посіпаки Сталіна. А місту повернули назву Маріуполь.

То навіщо зараз росіяни повертають Жданова назад у Маріуполь?

Історик Павло Артимишин в інтерв’ю Радіо Свобода розповів, що Росія веде цілеспрямовану політику перейменування вулиць на окупованих територіях. Це є частиною концепції так званої «денацифікації» України. Для окупантів важливо апелювати до періоду Радянського Союзу, а не сучасної України, вважає дослідник. За допомогою політики перейменувань російська окупаційна влада намагається впливати на свідомість місцевого населення.  Артимишин  назвав це «грою з незнанням суспільством історії» та нав’язуванням кліше 80-річної давності й до сучасності.

У випадку з Маріуполем, ця концепція «денацифікації», на нашу думку, накладається ще і на тупість місцевих чиновників-колаборантів, які намагаються вислужитися перед Кремлем, але не мають достатньо розуму та освіти, щоб робити це грамотно.

Ну звідки керівниці конкурсу краси Калачовій та міліціонеру Моргуну знати про існування  інтелігенції у Маріуполі, про історичні назви міста, про боротьбу містян за повернення до першоджерел.

А інколи навіть добре, що вони такі неосвічені, бо раптом дізналися, що у 1925 році більшовики пропонували перейменувати Маріуполь у Петроморськ (на честь революціонера Петровського, який декілька років жив у Маріуполі і працював токарем, а потім вирішив стати великим політиком і керувати країною) і перейменували б його так зараз. 

Тож доводиться терпіти лише знищення музею народного побуту, пам’ятника жертвам голодомору, повернення культу кривавого Жданова. 

До речі, перші паспорти РФ, які деякі маріупольці отримували в Ростові влітку 2022 року, одразу стали видавати з жданівською пропискою. Але потім це зупинили. Бо почався справжній хаос і плутанина з документами. Така само, як зараз з мешканцями вулиці Азовстальській, які після російського перейменування одномоментно втратили всі свої права на житло за цією адресою.

Тож росіяни просто перелякалися соціального вибуху у 2022 році, і призупинилися з перейменуванням міста.

Але ми впевнені, що момент перейменування Маріуполя у Жданов ще настане. В той день, коли Росія вирішить, що більше ніяких бунтів і протестів вона вже не боїться, і що з місцевим населенням більше церемонитися не потрібно.

ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629

НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629

ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой

ДИВІТЬСЯ нас на YouTube