Гуртожитки чи компенсації? Як влада намагається (не)вирішувати проблему житла для переселенців

Сьогодні Верховна Рада ухвалила закон 11281 про забезпечення житлових умов переселенцям. Закон передбачає створення єдиного реєстру майна, яке зараз не використовується і яке потенційно можна буде використати під тимчасове житло для переселенців.

Це рішення спровокувало хвилю дискусій серед переселенців. Дехто вважає, що ухваленням такого закону держава буде підміняти виплати компенсацій за зруйноване майно за програмою єОселя тимчасовими квартирами або гуртожитками.

Ми розібралися в цьому питанні і готові пояснити вам, що до чого.

Тимчасове житло

Ініціатором закону про формування єдиного реєстру невикористаного житла, яке треба ремонтувати і передавати в оренду переселенцям, став депутат Верховної Ради, голова Спеціальної комісії з питань захисту переселенців Павло Фролов.

В пояснювальній записці до закону депутати зазначають, що «саме можливість вирішення житлового питання поруч з питанням безпеки є вирішальним для визначення внутрішньо переміщеними особами місця, де саме розпочинати будувати подальше життя».

Станом на 31 грудня 2023 року за оцінками Світового Банку, Кабінету Міністрів України, Єврокомісії у понад 3 мільйонів 400 тисяч українців повністю або частково зруйноване житло. За оцінками Київської школи економіки ця цифра становить 4 мільйони українців.

Оскільки всім виплатити компенсації зараз неможливо, депутати і знайшли тимчасове вирішення проблеми.

Законом передбачається створення інформаційної бази придатного для проживання житла у вигляді публічної інтерактивної карти, де буде доступна інформація про технічний стан об’єкта, його фото, кількість місць для проживання, обсяг потенційних інвестицій для приведення у належний для проживання стан.

Переселенці зможуть обирати об'єкт, де б вони хотіли проживати, а органи влади комунікувати з міжнародними організаціями щодо проведення необхідного ремонту та введення об'єкта у експлуатацію.

Подавати заявки на проживання внутрішні переселенці зможуть орієнтовно через півроку після того, як закон набуде чинності.

В законі йдеться, що переселенці будуть отримувати таке житло в оренду, вона має бути доступної за ціною. 

Але українців з окупованих територій лякають два моменти: по-перше, нічого не буває більш постійним, ніж тимчасове; а по-друге, будь-які ремонти, за які береться влада, перетворюються на тотальне розкрадання грошей (розслідування Bihus.info про розкрадання грошей на відновленні будинків в Ірпені або відбір підрядників на ремонті гуртожитків Маріупольською міською радою свідчать саме про це).

Тож найкращим вирішенням проблеми житла для переселенців були б сертифікати на придбання житла. В такому випадку люди самі можуть обрати, де їм купувати, що купувати, докладати власні гроші чи купувати щось дешевше за державні.

Проте саме з виплатами компенсацій для переселенців із зруйнованих та окупованих міст й виходить найбільша проблема.

Законопроєкт 11161 – компенсації для всіх

«Цей законопроєкт – про справедливість. Вона має бути відновлена щодо переселенців, житло яких або зруйноване, або залишилось на окупованих територіях», - пояснює Аркадій Петросян, голова організації «Асоціація молодих ВПО України.

Він входив у групу депутатів від Європейської Солідарності, які розробляли законопроєкт «про зруйновані міста».

Суть законопроекту зрозуміла – максимально спростити процедуру ухвалення рішень про виплати компенсацій мешканцям міст, які зруйновані та окуповані. Не треба фото та відеодоказів. Не треба виїзду комісії на місце руйнації. Власник відмовляється на користь держави від свого майна, натомість отримує компенсацію, яка дозволить йому придбати інше житло на підконтрольній Україні території.

Приблизно пів року тому законопроєкт був ухвалений в першому читанні, проте і досі він не винесений на розгляд парламенту для остаточного ухвалення.

«У нас були сподівання, що законопроєкт буде внесений в сесійний зал на цьому пленарному тижні. Саме тому ми сьогодні провели акцію під стінами Верховної Ради з вимогою до депутатів ухвалити цій закон.

Фото з фейсбук-сторінки Аркадія Петросяна

Ми вимагаємо справедливості. Я знаю людину, яка отримала від держави компенсації за чотири пошкоджені квартири в Ірпені! В той час як жоден мешканець Бахмуту або Маріуполя не отримали від держави ані копійки. Це несправедливо. І це треба виправляти», - наголошує Аркадій Петросян.

Він заперечує зв’язок між законом 11281 про  тимчасове житло для переселенців та законопроєктом 11161 про компенсації.

«Це паралельні процеси. Один одному не заважають. Ми з командою все ж таки з оптимізмом дивимося у майбутнє цього питання. Я впевнений, що до кінця цього року законопроєкт про компенсації всім, хто втратив житло, не залежно від регіону, буде ухвалений», - запевнив Аркадій Петросян.

Нагадаємо, що в проєкті бюджету на 2025 рік не були передбачені кошти на компенсації за програмою єОселя. Про це повідомляли депутати Олена Шуляк та Ярослав Железняк. Проте в остаточному варіанті бюджету гроші для програми таки знайшли.

 «4 млрд грн на всю програму так і залишилися — ніби процес і йтиме, але без помітного прогресу. Для масштабів руйнувань і потреб країни це мала сума, яка не вирішить ключових проблем. Більше того, вона навіть не відповідає минулорічним видаткам програми.

Всі розуміють, що оборона країни — це пріоритет. Але й не можна забувати про людей, які потребують допомоги тут і зараз.

Потрібно знайти баланс між захистом і відновленням, бо без відбудови ми ризикуємо втратити тих кого захищаємо, — людей», - написала депутатка Олена Шуляк на своїй сторінці у Фейсбуці.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: “Як це пояснити людям з Маріуполя і інших зруйнованих міст”. У проєкті бюджету-2025 не передбачені кошти на «єВідновлення», - нардеп