Волонтерство, капеланство та психологія. Як маріуполець Едуард Кашпор відновлюється після полону, - ФОТО

 «Ми – російськомовні українці. Ми – справжні. Ми воюємо з 2014 року і не зупинятимемося», - каже Едуард Кашпор. Коли почалася Антитерористична операція на сході України, він кинув високооплачувану роботу помічника капітана та пішов на фронт. Під час  повномасштабного вторгнення чоловік також не залишився осторонь.

Пройшовши всі жахи  боїв в оточеному Маріуполі та російського полону, Едуард знайшов у собі сили займатися підтримкою тих, хто воює зараз. Про це він розповів 0629 в ексклюзивному інтерв'ю.

Незрозумілий друзями

«Я не знаю, звідки це в мене. Народився, мабуть, такий. Тоді, у 2014-му, я кинув усе і пішов до армії, так само вчинив і у 2022 році», - розповідає Едуард. 

Він вступив до 23 загону морської охорони на посаду капітана прикордонного катера і був максимально не зрозумілий для друзів, які не прийняли його вибір пристати до ризикованої та менш вигідної у фінансовому плані роботи.

 «Вони питали, чи правда все те, що про мене говорять. Я відповідав «так», і вони робили фізично крок назад від мене», – згадує чоловік.

Після демобілізації у 2016 році коло спілкування Едуарда змінилося. Він став головою спільноти ветеранів Маріуполя та заступником голови у Штабі Яроша. Зі своєю командою Кашпор вигравав гранти на проведення реабілітації учасників бойових дій.

Нова стара війна

Початок повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, Едуард, як і багато інших, застав у своєму ліжку. Прокинувшись від вибухів, він одразу вирішив діяти. Зідзвонившись із друзями-екс-військовослужбовцями чоловік вирушив у військкомат Маріуполя, а вже в обід був у своїй військовій частині. Відповідно до своєї посади Едуард став керувати бойовим катером NBJ 25. Морські сили оборони Маріуполя базувалися на території Морського судноремонтного заводу, де Едуард знав усіх співробітників. Там він заступав на бойове чергування, проте більше були потрібні люди на сухопутних позиціях. Тож з 12 березня Едуард став простим солдатом.

З автоматом у руках він посідав позиції на «Азовінтексі», а з 15 березня вів бої на заводі «Магма», що в районі вулиці Флотська. П'ять днів поспіль росіяни та чеченці йшли на штурм заводу під прикриттям бронетехніки. Едуард згадує, як робили бійниці у вікнах із пресованого паперу, який починав спалахувати від трасерів.

«Ми воювали – поки що було чим битися. Із кулеметом проти танка особливо не повоюєш», - розповідає боєць. 14 квітня, за день до свого дня народження, Едуард отримав тяжке поранення. Стіни будинку, що звалився, засипали його цілком. Багато кісток виявилися поламані, у лівому коліні досі є три уламки, уламок у зіниці через що у чоловіка сильно впав зір. З "Магми" довелося відійти на завод "Азовсталь", де Едуарду робили операції в умовах цеху і він уже не міг виконувати бойові завдання до самої здачі в полон. 

На фото - Едуард Кашпор після звільнення з полону

Реабілітація себе через допомогу іншим

Про перебування в умовах ізоляції Едуард говорить неохоче. Його обміняли у листопаді 2022 року з колонії Горлівки.

 «Ви ж не хочете, щоб я розплакався у прямому ефірі?», - із сумною усмішкою каже він. Чоловікові ближче тема відновлення та реабілітації, яку він обрав шляхом активного включення до суспільного життя та допомоги армії.

Пройшовши прискорене відновлення, Едуард продовжив службу в 1-му загоні морської охорони, що в Одесі. "Море дає мені сили, все життя біля моря", - каже боєць. 

В Одесі Кашпор  збивав «Шахеди», що летять на мирне місто, паралельно вибираючись з ями депресії, застосовуючи прописані лікарями препарати. 

«З нами працювали цивільні психологи, і вони просто не знали, що з нами робити. Тут я вдячний командуванню та побратимам загону, що пережили зі мною разом цей складний період. Буквально виходили мене», – каже Едуард.

Звільнився він зі служби лише у вересні 2024 року і одразу відкрив цех з виробництва деталей для ударних безпілотників. За допомогою 3Д принтерів стали виготовлятись кріплення для скидів, які йшли на потреби 109 бригади ТРО та ССО. 

"На більше немає коштів, але є величезне бажання", - каже Едуард Кашпор.

У 2023 році він закінчив онлайн Християнську відкриту академію, отримав сертифікат військового капелана, а зараз здобуває другу вищу освіту психолога. Завдяки «Серцю Азовсталі» Едуард разом із іншими п'ятьма колишніми полоненими побував у США у штаті Вірджинія. Там він пройшов інтенсивні курси навчання роботи з ПТСР, де учнів відвідували відомі викладачі та ветерани В'єтнамської війни.

Набутий досвід Едуард планує швидше реалізовувати, допомагаючи психологічно відновлюватися учасникам війни з Росією.

«Є вигоряння. І в мене, і в тих, хто в окопах. У бійців розпадаються сім'ї. Це проблема, але про неї ніхто не каже. Моя сім'я теж приїхала з Фінляндії, подивилася на мене та поїхала назад. Я просто постійно пам'ятаю, що йде війна, знаю, що там відбувається насправді», - каже Едуард Кашпор.

Зовсім недавно ветеран оборони Маріуполя виграв грант на півмільйона гривень. Він відкриває швейний цех в Одесі з виробництва прапорів, шевронів, вишиванок, футболок та іншої патріотичної продукції. 

«Я у Штатах побачив, як класно виглядає вишивка на джинсах. Це потрібно запустити і у нас», - каже він. Вже сформовано штат співробітників, який складатиметься із сімей військовослужбовців. Своє Маріупольське ГО Едуард Кашпор планує перейменувати на щось актуальне та відкрити фонд допомоги Силам спеціальних операцій та Територіальній обороні.

«Багато чого не зможемо, але на що вистачить грошей і сил  - робитимемо», - упевнений маріуполець.

«Будуть страшні півроку»

Едуард каже, що часто виникають думки повернуться безпосередньо на війну, але авторитетні для нього люди відмовляють його та спрямовують на допомогу у тій сфері, яка йому зараз під силу. «Ти приїдеш зі своїм здоров'ям воювати і ми тебе просто поховаємо. Тому виконуй іншу роботу. Потрібен тил і тут також треба діяти». Ці слова мені запали у душу», - каже Едуард.

Він стверджує, що переосмислив своє ставлення до деяких представників влади. Приміром, Едуард каже, що повністю підтримує мера Вадима Бойченка, який, на його думку, робить усе, щоби трагедію Маріуполя ніхто не забув і підтримує ВПО по всій країні. Також зовсім інакше маріуполець став ставитись і до Ріната Ахметова.

 «Я був активним учасником усіх протестів. Пам'ятаю, якими словами ми Ахметова називали. А зараз бачу, як його фонд носиться з усіма військовослужбовцями, надає всебічну підтримку. Напевно, зараз хтось скаже типу: «Кашпор продався», але мені якось байдуже», - каже Едуард.

Ветеран оборони Маріуполя впевнений, що жодних «замирень» з РФ не буде і цього року доведеться воювати з великими зусиллями.

“Це будуть страшні пів року. Але, дивлячись на все це, я не можу зупинятися і падати духом. Зараз популярні якісь поразницькі настрій та ідеї, що ТЦК діє якось не так. Суспільству треба більше спілкуватися із тими, хто сидить в окопах. Там теж втомилися, але таких думок немає», - стверджує Едуард Кашпор.

Записав розмову Олександр Гуділін

ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629

НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629

ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой

ДИВІТЬСЯ нас на YouTube