
"Коли будете бачити новини про "покращення вже сьогодні" у Маріуполі, то дивіться на фото руки мого дядька". Що насправді відбувається в окупованому місті
Російські прапори замість українських, рублі замість гривень, відключення українського телебачення та постійна пропаганда. Що доводиться переживати тим, хто залишився у Маріуполі, скільки коштує життя в окупації та про "чужих" містян в своєму блозі пише маріупольчанка Марія Кутнякова.
Кожен раз коли будете бачити новини про "покращення вже сьогодні" у Маріуполі, то дивіться на фото руки мого дядька, який виїхав з міста 10 червня. Коли ви будете читати дописи маріупольців, які залишилися у місті, та розказують, що стало легче, то можете написати мені в приват — я переповім його історії.
Там майже повний інфовакуум. Дядьку 71 рік, він слухав радіо "ДНР" та підтирав сраку оновленим "Приазовським робочим". Але вірив в Україну та нашу перемогу. Хоча думав, що Запоріжжя захопили.
Він зміг отримати гуманітарку лише 1 раз — дали тушонку, олію, цукор і каші. Тушонка була зіпсована. Він не зміг отримати нову картку рашистського мобільного оператора, а інтернету в нього не має.
Він жив завдяки сусідам, але і в них згодом їжа скінчилася. Потім ми передавали йому продукти та гроші (коли змогли вийти з ним на зв'язок і з'ясували, що він живий). Я порахувала, що просто для нормального триразового харчування в Маріуполі одній людині на місяць необхідно близько 6000 грн за тими цінами.
Ліки - то була окрема історія. В нього астма. Слава богу, що був якийсь запас. Знаю багатьох, хто не дожив до відкриття аптек у Маріуполі. І ціни в цих аптеках рівно в 4 рази більші, ніж в Україні. І не всі ліки є.
В місті дуже багато немічних літніх людей, які не можуть собі забезпечити нічого.
Я теж бачу багато дописів від тамтешніх знайомих, як вони в чистiй одежі, з манікюром щасливі і посміхаються. Але здебільшого то вже "чужі" люди, які співпрацюють, мають доступ до розкрадання гуманітарки, мають родичів у селах біля Маріуполя, мають транспорт — короче гарно влаштувалися. Але переважна кількість населенням там на межі виживання.