Шоу «Блокадний трамвай». В сценарії путіна щось пішло не так

Диктатор путін особисто доручив влаштувати в Маріуполі шоу під назвою «Блокадний трамвай». І навіть дав старт руху з Кремля – так, немов в Маріуполі ніколи до того не існувало трамваїв. Ідея путіна проста  – створити іншу реальність, в якій досі триває Друга світова війна, він бореться з фашизмом, а в Маріуполі блокаду влаштували нацисти.

Для реалізації задуму путіністи не полінувалися навіть привезти в Маріуполь декілька літніх людей, які пережили блокаду Ленінграду. Проте цинізм ситуації полягає в тому, що в Маріуполі кожен пережив блокаду. Справжню блокаду. Повну. Абсолютну.

В Маріуполі на відміну від Ленінграду не видавали пайків, силікатного хліба. Не ремонтували електрику. Не було зв’язку.

Люди пухли від голоду. Звісно, у когось ситуація з продуктами була краща. У когось гірша, хтось встиг зробити запаси на випадок війни або вдало виніс харчі з магазину, а хтось збирав крихти хліба по підвалу, просячи допомоги для дітей, щоб не померти.

Навіщо путін притащив в Маріуполь людей, що пережили блокаду Ленінграду? Чому просто не запросив «до сцени» маріупольців?

В Ленінграді було легше. Ніж в Маріуполі. Була дорога життя, працювали лікарні. І трамвай – так-так, той горезвісний трамвай, зупинявся лише на період з грудня 1941 по квітень 1942. А в інший час в блокадному Ленінграді ходили трамваї.

То що хотів нагадати путін маріупольцям? Що він гірше Гітлера? Здається, це вже відомий факт.

Давайте пригадаємо диспозицію станом на 24 лютого 2022 року.

Українські військові опинилися в повній блокаді всередині міста і намагались не пропустити ворога. Це ж всім зрозуміло чи не так?

З усіх боків місто оточила російська армія. Вона намагалась потрапити всередину Маріуполя,. Це теж зрозуміло, чи не так?

Тож саме російська армія заблокувала маріупольців у повне щільне кільце. Неможливо було завозити в місто їжу, ліки, вивезти звідти поранених. Машини цивільних, які намагалися вирватись із блокадного Маріуполя, були розстріляни російською армією.

Так, блокада Маріуполя була набагато коротшою – 84 дні, але за інтенсивністю вогню – набагато жахливішою. Бо російська армія, на відміну від гітлерівських нацистів, не дала шансів вціліти джодній пам'ятці архітектури. Місто зруйноване на 90%. Ленінграду з фашистами пощастило більше.

За майже чотири роки блокади Ленінграду загинуло більше 800 тисяч людей. За 84 дні блокади Маріуполя російська армія вбила не менше 100 тисяч чоловік. Це страшно уявити!

І ось після цього путін наважився провести паралелі між блокадним трамваєм в Ленінграді і трамваєм в Маріуполі. І облажався. БО! Блокадний трамвай в Ленінграді ходив,  а блокадний трамвай в Маріуполі – ні. Він був знищений самим путіним і його воєнщиною.

Трамвай в Ленінграді був символом життя. Ну як, місто в блокаді, а життя триває, транспорт ходить.

Трамвай в Маріуполі був символом вбивства – покрокового вбивства всієї сучасної інфраструктури Маріуполя. Маріуполь мав надсучасний транспорт, на 100% оновлені автобуси, тролейбуси на автономному ходу. Ми планували наземне метро, а нас захотіли здивуваати іржавими трамваями.

Російські нацисти повністю знищили трамвайне депо на Лівобережжі. Декілька трамваїв, які українська влада купила напередодні повномасштабної війни в Чехії, залишились. І ось саме їх путіністи й поцупили і виставили на путін-шоу.

Окупаційна адміністрація випилювала вцілілі рейки, натягувала контактні лінії, щоб відновити хоча б 11 км колії в обидва боки.

До блокади Маріуполь мав в 5 разів довшу колію (51 км в обох напрямках). Щоб ви зрозуміли, що таке прокладка нових рейок, без урахування іншої інфраструктури, 1 км нових рельсів коштував 40 млн грн в цінах 2020 року. А росіяни в Маріуполі нам знову втюхують гівно, із замахом на шоу. Але шоу провалилось.

Бо хтось  - і це абсолютно очевидно – переплутав партії і ролі. Але Гаага допоможе всіх розставити по своїх місцях. 

Анна Романенко

Авторська колонка – тип матеріалу, в якому авто висловлює власну думку. Вона може не співпадати з позицією редакції. Редакція не несе відповідальність за достовірність фактів, викладених у авторських колонках.